
- •Методичні вказівки
- •Зміст розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті
- •Пояснююча записка до розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті (роботі)
- •1.Вступ. Коротка характеристика огд
- •2.Пункт. Оцінка (розрахунок параметрів) можливої
- •3.Пункт. Заходи із попередження нс, захисту працівників, підвищення стійкості роботи огд у нс
- •Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка можливої обстановки при їх виникненні (теоретичні та практичні аспекти).
- •Варіант 1. Пожежна небезпека.
- •Приклад
- •Варіант 2. Оцінка поширення пожеж в місті
- •Розміри площі масових пожеж (км2) в залежності
- •Протяжність фронту вогню (км) в залежності
- •Швидкість розповсюдження пожежі (м/год.) в залежності від швидкості
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Варіант 3. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств
- •Приклад
- •Варіант 4. Вибухопожежна небезпека в приміщенні
- •Вибухопожежонебезпечні властивості пилоповітряних сумішей
- •Приклад
- •Варіант 5. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях
- •Характеристика ступіней руйнування ударною хвилею
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Варіант 6. Оцінка інженерної обстановки на огд при вибухах газоповітряної суміші
- •Ступені руйнування будинків і споруд при нс техногенного і природного характеру
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка факторів ураження від вибухів газоповітряної суміші
- •Визначення початкового радіусу Rо хмари газоповітряної
- •Визначення величини надмірного тиску
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів (%) в зонах ураження від вибухів
- •Приклад
- •Варіант 8. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень Конструкції блискавковідводів та їх розрахунок
- •Конструкція контуру заземлення та його розрахунок
- •Питомий опір ґрунту,
- •Наближене значення імпульсних коефіцієнтів
- •Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)
- •Кількість людей на 1 м евакуаційного
- •Необхідний час евакуації, хв., із виробничих
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Приклад
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 10. Хімічна небезпека.
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Глибина поширення хмари забрудненого повітря у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті (Гт), км
- •Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
- •Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у змхз (пзхз), %
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
- •Глибини зон можливого зараження нхр (км)
- •Приклад
- •Варіант 11. Розрахунок сил і засобів для проведення пошуково-рятувальних робіт при авріях на хімічно-небезпечних об’єктах
- •Розрахунок сил і засобів для засипання рідкої фази нхр грунтом і сорбуючими матеріалами
- •Варіант 12. Небезпека від стихійного лиха.
- •Землетрус.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі
- •Сильний вітер.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску
- •Приклад
- •Варіант 13. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ – швидкісний натиск (буревію)
- •Приклад
- •Варіант 14. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 15. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно
- •Приклад
- •Варіант 16. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності в залежності
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 17. Розрахунок сил і засобів (механізованих груп) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 18. Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 19. Розрахунок сил і засобів аврійно-відновлювальних формувань при порушенні транспортних сполучень (завалах та руйнуваннях мостів)
- •Приклад
- •Варіант 20. Розрахунок сил і засобів аварійно-відновлюваних формувань при ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів охорони громадського порятунку під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів медицини катастроф під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів аварійно-рятувальних сил при затопенні(підтопленні) населених пунктів
- •Приклад
- •Варіант 21. Прогнозування параметрів прориву гребель
- •Визначення коефіцієнту β
- •Час приходу гребня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Варіант 22. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Приклад
- •Основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій
- •Основні заходи із попередження вибухів
- •Основні заходи з попередження аварій при землетрусах і буревіях
- •Основні заходи із попередження викидів нхр
- •Основні протипожежні заходи
- •Заходи по захисту працівників і службовців
- •Система оповіщення
- •Захисні споруди
- •Захисні властивості сховищ
- •Захисні властивості протирадіаційних укриттів
- •5.3.Евакуаційні заходи
- •Засоби індивідуального захисту
- •5.5. Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах енергетики
- •Проведення рнр в місцях завалів
- •Проведення рнр при ліквідації наслідків аварій з виливом (викидом) нхр
- •Проведення рнр у разі виникнення пожежі
- •Проведення протирадіаційних захисних заходів на об’єктах аес
- •Структура цивільного захисту об'єкта енергетики
- •Допоміжні таблиці
- •Вибухопожежонебезпечні властивості газів в суміші з повітрям
- •Вибухопожежонебезпечні органічні рідини
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
Основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій
Заходи щодо попередження можливих аварій – це комплекс організаційних і інженерно-технічних заходів, спрямованих на виявлення й усунення причин аварій, максимальне зниження можливих руйнувань і збитків у випадку, якщо ці причини цілком не вдається усунути, а також на створення сприятливих умов для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт.
Детально характер і обсяг заходів для запобігання виникненню надзвичайної ситуації та локалізації і її ліквідації та наслідків визначається при аналізі об'єкту проектування на можливість виникнення надзвичайної ситуації. Нижче наведені деякі основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій.
Основні заходи із попередження вибухів
Розглянемо основні вимоги, які надаються до типових технологічних процесів та їх апаратурного оформлення для попередження виникнення вибухів та пожеж.
Переміщення горючих парогазових середовищ, рідин і дрібнодисперсних твердих продуктів.
Для насосів і компресорів, що переміщають горючі продукти, повинно передбачатись їх дистанційне відключення й установка на лінії всмоктування і нагнітання запірних чи пристроїв, що відтинають, як правило, із дистанційним управлінням.
При переміщенні горючих газів і парів по трубопроводах передбачаються заходи, що виключають конденсацію переміщуваних середовищ чи забезпечують надійне й безпечне видалення рідини з транспортної системи, а також кристалізацію горючих продуктів у трубопроводах і апаратах.
Стиснення й переміщення горючих газів провадиться переважно відцентровими компресорами.
Для відділення рідкої фази з переміщуваного газового середовища на усмоктувальній лінії компресора встановлюється сепаратор.
Усмоктувальні лінії компресорів, як правило, повинні знаходитися під надлишковим тиском.
У системах транспорту рідких продуктів, у яких можливе утворення локальних об'ємів парогазових сумішей, при необхідності передбачаються пристрої видалення газів, що зібралися, і парів у закриті системи.
Переміщення зріджених горючих газів, легкозаймистих рідин методом передавлювання здійснюється за допомогою інертних газів.
Переміщення твердих горючих матеріалів здійснюється методами, що виключають утворення вибухонебезпечних сумішей усередині устаткування й комунікацій.
При обґрунтованій необхідності переміщення дрібнодисперсних горючих матеріалів із можливим утворенням вибухонебезпечних сумішей розробляються заходи, що запобігають поширення полум'я в системі.
Забороняється видалення горючого пилу з поверхні за допомогою стиснутого повітря чи іншого газу, а також іншими способами, що приводять до утворення вибухонебезпечних пилоповітряних сумішей.
Процеси поділу матеріальних середовищ.
При поділі горючих парів (газів) і рідин передбачаються засоби автоматичного контролю і регулювання рівня розділу фаз.
Ємнісна апаратура поділу горючих і негорючих рідких продуктів оснащується закритими системами дренування, що виключають надходження в навколишнє середовище горючих парів.
При наявності в негорючій рідині, що підлягає скиданню в каналізацію, розчинених горючих газів розробляються заходи для їх виділення.
Системи поділу газорідинних сумішей оснащуються пристроями для розділення фаз, що запобігають включення газової фази в рідину й віднесення рідини з парогазовою фазою.
Масообмінні процеси.
При розробці й проведенні масообмінних процесів, у яких при відхиленнях технологічних параметрів від регламентованих значень можливе утворення нестійких вибухонебезпечних сполук, повинні, як правило, передбачатися засоби автоматичного регулювання цих параметрів.
Процеси змішування.
У безперервних процесах змішування речовин, взаємодія яких може привести до розвитку некерованих екзотермічних реакцій, визначаються безпечні об'ємні швидкості дозування цих речовин, розробляються ефективні методи відводу тепла. У періодичних процесах змішування при можливості розвитку екзотермічних реакцій, що самоприскорюються, для виключення їхнього некерованого перебігу регламентуються послідовність і припустимі кількості речовин, що завантажуються в апаратуру, швидкість завантаження (надходження) реагентів.
Комунікації, що підводять до змішувачів, оснащуються зворотними клапанами чи іншими пристроями, що виключають надходження зворотним ходом у ці комунікації подаваних на змішування горючих речовин, чи окисників сумішей.
Подрібнення, змішування подрібнених твердих горючих продуктів здійснюється в середовищі інертного газу.
Теплообмінні процеси.
У теплообмінному процесі не допускається застосування теплоносіїв, що утворять при хімічній взаємодії вибухонебезпечні продукти.
У поверхневих теплообмінниках тиск негорючих теплоносіїв повинен, як правило, перевищувати тиск горючих речовин, що нагріваються (охолоджуються) .
У теплообмінних процесах, при проведенні яких можлива кристалізація чи продуктоутворення кристалогідратів, передбачається введення реагентів, що запобігають утворення цих продуктів.
Протиаварійний захист елементів, що нагріваються, (змійовиків) нагрівальних печей забезпечується:
аварійним звільненням змійовиків печі від рідкого продукту, що нагрівається, при ушкодженні труб, чи припиненні його циркуляції;
блокуваннями по відключенню подачі палива при припиненні подачі сировини;
засобами дистанційного відключення подачі сировини й палива у випадках аварій у системах змійовиків;
засобами сигналізації про падіння тиску в системах подачі сировини.
Для ізоляції печей з відкритим вогневим процесом від газового середовища при аваріях на зовнішніх установках чи будинках печі повинні бути обладнані паровою завісою, що включається автоматично і/чи дистанційно.
При організації теплообмінних процесів із застосуванням високотемпературних органічних носіїв (ароматичних олив і інших) передбачаються системи видалення летких продуктів, що утворяться в результаті їх часткового розкладання.
У сушильних агрегатах передбачаються міри, що виключають надходження вибухонебезпечної суміші із сушарки в нагрівальний прилад зворотним ходом.
При обґрунтованій необхідності проведення процесу сушіння в газоповітряному середовищі передбачаються заходи вибухозапобігання процесу й вибухозахисту устаткування:
оснащення приладами, що виключають іскроутворення фрикційного (удар, тертя) і електричного походження;
розпилюючі сушарки повинні оснащуватися засобами автоматичного відключення подачі матеріалу, що висушується, і сушильного агента при припиненні надходження одного з них;
подача охолоджуючого агенту (холодного газу, води і т.п.) повинна здійснюватися автоматично чи дистанційно при досягненні температури матеріалу, що висушується, вище припустимих значень.
При проведенні процесів сушки горючих речовин під вакуумом перед пуском сушарки в роботу, а також при її зупинці передбачається, як правило, подача в робочий простір інертного газу (продувка сушарки інертним газом). При неможливості подачі інертного газу необхідно виключити джерела запалення.
Сушильні агрегати для сушки горючих речовин оснащуються засобами пожежогасіння. Способи пожежогасіння повинні виключати пилоутворення, викид горючих продуктів у навколишнє середовище й утворення вибухонебезпечних сумішей як в апаратурі так і в робочій зоні установки.
Хімічні (реакційні) процеси.
У реакційних процесах, що протікають з можливим утворенням пероксидних сполук, побічних вибухонебезпечних продуктів осмолення й ущільнення (полімеризації, поліконденсації) і інших нестабільних речовин із ймовірним їхнім відкладенням в апаратурі й трубопроводах, передбачається:
контроль за вмістом у сировині домішок, що надходить, сприятливому утворенню вибухонебезпечних речовин, а також за наявністю в проміжних продуктах нестабільних сполук і забезпеченням заданого режиму;
введення інгібіторів, що виключають утворення в апаратурі небезпечних концентрацій нестабільних речовин;
безперервна циркуляція продуктів, сировини в ємнісній апаратурі для запобігання чи зниження можливості відкладення твердих вибухонебезпечних нестабільних продуктів;
виведення збагаченої небезпечними компонентами реакційної маси з апаратури;
забезпечення режимів і часу збереження продуктів, здатних полімеризуватися чи осмолюватися, включаючи терміни їхнього транспортування.
Дозування компонентів у реакційних процесах повинне бути переважно автоматичне і здійснюватися в послідовності, що виключає можливість утворення всередині апаратури вибухонебезпечних сумішей чи некерованого ходу реакцій.
Збереження й виконання операцій зливу - наливу зріджених газів (ЗГ), легкозаймистих (ЛЗЖ) і горючих рідин (ГР).
При збереженні ЗГ, ЛЗЖ і ГР і проведенні зливо-наливних операцій стаціонарні і пересувні резервуари (посудини) і зливо-наливні пристрої варто використовувати тільки для тих продуктів, для яких вони призначені.
Резервуари ЗГ, ЛЗЖ і ГР для звільнення їх в аварійному випадку від горючих продуктів оснащуються переважно швидкодіючою запірною арматурою з дистанційним керуванням із місць, доступних для обслуговування в аварійних умовах.
Забороняється використання залізничних цистерн зі ЗГ, ЛЗЖ і ГР, що знаходяться на залізничних коліях, як стаціонарних, складських (видаткових) емностей.
Зливання з цистерн і наливання у них ЗГ, ЛЗЖ і ГР повинні здійснюватися на спеціальних зливо-наливних пунктах. Забороняється використовувати наливні пункти для поперемінного наливу несумісних між собою продуктів.
На зливо-наливних пунктах повинні передбачатися методи й засоби, у тому числі спеціально обладнані місця для виконання операцій по аварійному вивільненню несправних цистерн.
На трубопроводах, по яких надходять на естакаду ЗГ, ЛЗЖ і ГР, установлюються швидкодіючі запірні пристрої чи засувки з дистанційним керуванням для відключення цих трубопроводів на випадок виникнення аварії на естакаді.
При проведенні зливо-наливних операцій повинні передбачатися заходи захисту від атмосферної й статичної електрики.