- •Методичні вказівки
- •Зміст розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті
- •Пояснююча записка до розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті (роботі)
- •1.Вступ. Коротка характеристика огд
- •2.Пункт. Оцінка (розрахунок параметрів) можливої
- •3.Пункт. Заходи із попередження нс, захисту працівників, підвищення стійкості роботи огд у нс
- •Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка можливої обстановки при їх виникненні (теоретичні та практичні аспекти).
- •Варіант 1. Пожежна небезпека.
- •Приклад
- •Варіант 2. Оцінка поширення пожеж в місті
- •Розміри площі масових пожеж (км2) в залежності
- •Протяжність фронту вогню (км) в залежності
- •Швидкість розповсюдження пожежі (м/год.) в залежності від швидкості
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Варіант 3. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств
- •Приклад
- •Варіант 4. Вибухопожежна небезпека в приміщенні
- •Вибухопожежонебезпечні властивості пилоповітряних сумішей
- •Приклад
- •Варіант 5. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях
- •Характеристика ступіней руйнування ударною хвилею
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Варіант 6. Оцінка інженерної обстановки на огд при вибухах газоповітряної суміші
- •Ступені руйнування будинків і споруд при нс техногенного і природного характеру
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка факторів ураження від вибухів газоповітряної суміші
- •Визначення початкового радіусу Rо хмари газоповітряної
- •Визначення величини надмірного тиску
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів (%) в зонах ураження від вибухів
- •Приклад
- •Варіант 8. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень Конструкції блискавковідводів та їх розрахунок
- •Конструкція контуру заземлення та його розрахунок
- •Питомий опір ґрунту,
- •Наближене значення імпульсних коефіцієнтів
- •Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)
- •Кількість людей на 1 м евакуаційного
- •Необхідний час евакуації, хв., із виробничих
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Приклад
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 10. Хімічна небезпека.
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Глибина поширення хмари забрудненого повітря у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті (Гт), км
- •Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
- •Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у змхз (пзхз), %
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
- •Глибини зон можливого зараження нхр (км)
- •Приклад
- •Варіант 11. Розрахунок сил і засобів для проведення пошуково-рятувальних робіт при авріях на хімічно-небезпечних об’єктах
- •Розрахунок сил і засобів для засипання рідкої фази нхр грунтом і сорбуючими матеріалами
- •Варіант 12. Небезпека від стихійного лиха.
- •Землетрус.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі
- •Сильний вітер.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску
- •Приклад
- •Варіант 13. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ – швидкісний натиск (буревію)
- •Приклад
- •Варіант 14. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 15. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно
- •Приклад
- •Варіант 16. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності в залежності
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 17. Розрахунок сил і засобів (механізованих груп) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 18. Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 19. Розрахунок сил і засобів аврійно-відновлювальних формувань при порушенні транспортних сполучень (завалах та руйнуваннях мостів)
- •Приклад
- •Варіант 20. Розрахунок сил і засобів аварійно-відновлюваних формувань при ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів охорони громадського порятунку під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів медицини катастроф під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів аварійно-рятувальних сил при затопенні(підтопленні) населених пунктів
- •Приклад
- •Варіант 21. Прогнозування параметрів прориву гребель
- •Визначення коефіцієнту β
- •Час приходу гребня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Варіант 22. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Приклад
- •Основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій
- •Основні заходи із попередження вибухів
- •Основні заходи з попередження аварій при землетрусах і буревіях
- •Основні заходи із попередження викидів нхр
- •Основні протипожежні заходи
- •Заходи по захисту працівників і службовців
- •Система оповіщення
- •Захисні споруди
- •Захисні властивості сховищ
- •Захисні властивості протирадіаційних укриттів
- •5.3.Евакуаційні заходи
- •Засоби індивідуального захисту
- •5.5. Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах енергетики
- •Проведення рнр в місцях завалів
- •Проведення рнр при ліквідації наслідків аварій з виливом (викидом) нхр
- •Проведення рнр у разі виникнення пожежі
- •Проведення протирадіаційних захисних заходів на об’єктах аес
- •Структура цивільного захисту об'єкта енергетики
- •Допоміжні таблиці
- •Вибухопожежонебезпечні властивості газів в суміші з повітрям
- •Вибухопожежонебезпечні органічні рідини
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
№ |
Найменування укриттів і транспортних засобів |
Кпосл. |
|
1 |
Відкрите розташування на місцевості |
1 |
|
2 |
Відкриті окопи, траншеї, щілини |
3 |
|
3 |
Автомобілі та автобуси |
2 |
|
4 |
Залізничні платформи |
1,5 |
|
5 |
Криті вагони |
2 |
|
6 |
Пасажирські вагони |
3 |
|
7 |
Виробничі одноповерхові будівлі (цехи) |
7 |
|
8 |
Виробничі адміністративні будівлі |
6 |
|
Кам’яні житлові будинки |
|||
9 |
Одноповерхові |
10 |
|
10 |
Підвали під ними |
40 |
|
11 |
Двоповерхові |
15 |
|
12 |
Підвали під ними |
100 |
|
13 |
Триповерхові |
20 |
|
14 |
Підвали під ними |
400 |
|
15 |
П’ятиповерхові |
27 |
|
16 |
Підвали під ними |
400 |
|
Житлові дерев’яні будинки |
|||
17 |
Одноповерхові |
2 |
|
18 |
Підвали під ними |
7 |
|
19 |
Двоповерхові |
8 |
|
20 |
Підвали під ними |
12 |
|
В середньому для населення |
|||
21 |
Міського |
8 |
|
22 |
Сільського |
4 |
|
Приклад
Тема дипломного проектування «Автоматизація процесу конденсації пари в конденсаторі турбогенератора на енергоблоці Хмельницької АЕС»
Аналіз об’єктупроектування - АЕС:
- тип і потужність ядерного реактора: ВВЭР-1000;- кількість аварійних реакторів n=1;
- частка викинутих РР із реактора h=50%:- віддаль від об’єкту до аварійного реактора Rх=24 км;
- час аварії реактора Тав=10.00;- довготривалість роботи на об’єкті Т=12 год;
- допустима доза опромінення Двст=5 бер;- коефіцієнт послаблення радіації Кпосл=5;
- швидкість вітру на висоті 10 м V10=4 м/с;- напрям вітру - в бік об’єкту;
- хмарність - середня (4);- забезпеченість сховищами, 313 - 100%;
- час початку робіт на об’єкті Тпоч=12.00.
Оцінка радіаційної обстановки :
1. По таблиці 3.63 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам і заданій порі доби.
По умові: хмарність середня (4), день, швидкість приземного вітру V10=4 м/с. Згідно таблиці 3.63 категорія стійкості Д (ізотермія).
2. По таблиці 3.67 визначаємо середню швидкість вітру Vср в шарі поширення радіоактивної хмари. Згідно таблиці 3.67 для категорії стійкості Д і швидкості приземного вітру V10=4м/с сердня швидкість вітру Vср=5 м/с.
3. Згідно таблиці 3.76 для заданого типу ЯЕР (ВВЕР-1000) і частці викинутих РР (h=50 %) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх в масштабі у вигляді правильних еліпсів.
4. Виходячи із заданої віддалі об’єкту народного господарства (Rх=24 км) до аварійного реактора з врахуванням утворених зон забруднення встановлюєм, що об’єкт опинився на внутрішній межі зони “Б”.
5. По таблиці 3.73 визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення (tф) після аварії (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкту). Для Rх=24 км, категорії стійкості Д і сердньої швидкості вітру Vср=5 м/с, tф=1,2 год (методом інтерполяції).
Отже, об’єкт через 1,2 год після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення, що вимагає прийняття додаткових заходів захисту робітників і службовців.
6. По таблиці 3.76 для зони забруднення “Б” з врахуванням часу початку робіт (Тпоч=2год) і довготривалості робіт (Т=12 год) визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкту (особовий склад формувань) при вдкритому розміщенні в середині зони “Б”. Згідно таблиці 3.76 Дзони=17,1 (бер).
З врахуванням знаходженя об’єкту на внутрішній межі зони “Б” дозу опромінення визначаємо за формулою 3.102:
Допр.=Дзони*Кзони*(1/Кпосл.) = 17,1*1,7*(1/5)=5,8 бер
де Дзони=17,1 бер;
Кпосл=5 (згідно умови);
Кзони=1,7 (примітка до таблиці 3.76.).
Розрахунки показують, що робітники і службовці об’єкту за 12 год робіт в зоні “Б” можуть отримати дозу опромінення 5,8 бер, що перевищує гранично допустиму дозу Двст=5 бер.
7. Використовуючи дані таблиці 3.76. і формулу (3.102), визначаємо допустимий час початку роботи робітників і службовців об’єкту після аварії на АЕС при умові отримання Допр не більше 5 бер.
По формулі (3.102) визначаємо Дзони, що відповідає Допр=5 бер.
5=Дзони*Кзони*(1/Кпосл.)=Дзони
Дзони=25/1,7=14,5 бер
Згідно таблиці 3.76. Дзони=14,5 бер при Т=12 год відповідає час початку робіт Тпоч=6 год.
Отже, робітники і службовці, щоб отримати дозу не вищу встановленої, можуть починати роботу в зоні і виконувати її на протязі 12 год не раніше ніж через 6 год після аварії на АЕС.
