Варіант 1. Пожежна небезпека.

При виникненні пожежі на об’єкті господарської діяльності, особливо на промисловому об’єкті, поширення пожежі здійснюється часто за рахунок радіаційного випромінювання. Розглянемо методику визначення можливості поширення пожежі та ураження людей.

Для розв’язання подібного завдання необхідно знати наступні величини:

1. Фізико-хімічні властивості продукту горіння (ступінь чорноти факела, середня температура факела, теплота згоряння продукту, масова швидкість вигоряння з одиниці площі пожежі), які враховуються у вигляді коефіцієнта К_ф. Коефіцієнт К_ф визначається із довідників або обчислюється за спеціальними формулами. Для основних горючих речовин коефіцієнт К_ф наведений у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Коефіцієнт К_ф горючих речовин

Вид палива	Бензин	Гас	Дизельне паливо	Мазут	Нафта
Кф·10-4	6,57	4,57	5,05	2,02	2,25

2. Характеристику джерела горіння (ширина, довжина, радіус резервуару з пожежонебезпечним продуктом), що визначається коефіцієнтом β, який обчислюється за формулами:

при >1,5, (3.1.)

при ≤1,5, (3.2.)

. (3.3.)

де: а і b — ширина і довжина джерела горіння, м;

R_p — радіус резервуару, м; R_o6 — радіус обвалування, м.

Формули (3.1.) і (3.2.) застосовуються для відкритого протяжного джерела горіння, (3.3.) — для джерела горіння в обвалуванні. Значення щільності теплового потоку, яке визначає задану зону пожежонебезпеки (q). Наприклад, щільність загорання дере­вини 22кВт/м², нафтопродуктів — 27,9 кВт/м², людей — 1,26 кВт/м².

Рис. 3.1. Взаємозалежність критерія щільності теплового потоку і відстані при пожежі

Порядок прогнозування та оцінки пожежної обстановки:

1. Визначаються геометричні розміри джерела горіння.

2. За формулами (3.1.)-(3.3.) обчислюється коефіцієнт β.

3. Визначається відстань від вогню до об’єкта r.

4. За графіком (рис. 3.1.) визначається критерій оцінки щільності теплового пото­ку Q.

5. Визначається щільність теплового потоку q в районі об’єкта за формулою

(кВт/м²). (3.4.)

6. Робиться висновок про можливість спалахування об’єкта шляхом порівняння розрахованого значення q з табличними, які відповідають щільності теплового потоку при спалахуванні тих чи інших матеріалів або визначається час дії джерела горіння на об’єкт до моменту спалаху

(с), (3.5.)

де J – тепловий імпульс спалахування речовин (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Уражаюча дія теплових імпульсів

Ступінь опіку людини	Тепловий імпульс кДж/м2	Матеріал	Тепловий імпульс спалахування, кДж/м2
Легкий Середній Тяжкий Смертельний	80-100 100-400 400-600 Понад 600	Дошки темні, гума Стружка, папір Брезент Дерево сухе Крони дерев Покрівля (руберойд) Деревно-стружкова плита	250-400 330-500 420-500 500-670 500-750 580-810 150-200

Таблиця 3.3

Вагова швидкість вигоряння W (кг/м²хв) для

паперу	0,48
карболіту	2,0
каучуку	0,8
полістиролу	0,45
мазуту	0,78
гуми	0,67
текстоліту	0,4
бен­зину	2,9
ацетону	2,83
гасу	2,9
нафти	2,2
толю	0,24
деревини соснової	0,9

7. Обчислюється середня тривалість пожежі τ з урахуванням ва­гової швидкості вигоряння W (табл. 3.3), маси горючої речовини G і площі зони горіння S

(с). (3.6.)

8. По часу дії теплового випромінювання t і середній тривалості пожежі τ робиться висновок про ступінь ураження людей та можливість спалахування об’єкта.