Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Кф
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування та села). Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові і транспортні вузли). Центри з перевагою рекреаційних функцій.	1,00 1,25 1,65

Приклад

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П_ап ) визначається за формулою 3.66:

П_ап =  (Н_бі2•М_лі2)•К_т1= 50 • (4 • 100 •1,94) = 38800 грн. i=1

де: Н_бі2 – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утверджуються в результаті спалення 1 тонни і-го пального, грн./т;

М_лі2 – річний об’єм використання пального і-го виду, т;

К_т1 – коефіцієнт, що залежить від чисельності населеного пункту .

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (К_т1), залежить від чисельності населеного пункту та його народногосподарського значення і розраховується за формулою 3.67:

К_т1 = К_нас • К_ф = 1,55 • 1,25 = 1,94 де: К_нас – коефіцієнт, що визначається за таблицею 3.42;

К_ф – коефіцієнт, що визначається за таблицею 3.43.

Варіант 15. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)

Основне завдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки - виявлення умов, видів і обсягів робіт для порятунку і евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території проведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опини­тися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, в осередку пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою венти­ляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.

При проведенні оцінки інженерної обстановки методом розвідки необхідно:

1. Оцінити умови входження до осередку ураження.

2. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у осередку.

3. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах.

4. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступеню руйнування будинків, споруд, а також інших об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди. На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта

C_у= S_р/S, (3.68.)

де: S_р - площа зони руйнувань;

S - площа об’єкта.

Від загальної площі осередка ураження, обмеженої надлишковим тиском 10 кПа, площа зони повних, сильних та середніх руйнувань визначається за табл. 3.44.

Таблиця 3.44.