- •Методичні вказівки
- •Зміст розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті
- •Пояснююча записка до розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті (роботі)
- •1.Вступ. Коротка характеристика огд
- •2.Пункт. Оцінка (розрахунок параметрів) можливої
- •3.Пункт. Заходи із попередження нс, захисту працівників, підвищення стійкості роботи огд у нс
- •Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка можливої обстановки при їх виникненні (теоретичні та практичні аспекти).
- •Варіант 1. Пожежна небезпека.
- •Приклад
- •Варіант 2. Оцінка поширення пожеж в місті
- •Розміри площі масових пожеж (км2) в залежності
- •Протяжність фронту вогню (км) в залежності
- •Швидкість розповсюдження пожежі (м/год.) в залежності від швидкості
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Варіант 3. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств
- •Приклад
- •Варіант 4. Вибухопожежна небезпека в приміщенні
- •Вибухопожежонебезпечні властивості пилоповітряних сумішей
- •Приклад
- •Варіант 5. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях
- •Характеристика ступіней руйнування ударною хвилею
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Варіант 6. Оцінка інженерної обстановки на огд при вибухах газоповітряної суміші
- •Ступені руйнування будинків і споруд при нс техногенного і природного характеру
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка факторів ураження від вибухів газоповітряної суміші
- •Визначення початкового радіусу Rо хмари газоповітряної
- •Визначення величини надмірного тиску
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів (%) в зонах ураження від вибухів
- •Приклад
- •Варіант 8. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень Конструкції блискавковідводів та їх розрахунок
- •Конструкція контуру заземлення та його розрахунок
- •Питомий опір ґрунту,
- •Наближене значення імпульсних коефіцієнтів
- •Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)
- •Кількість людей на 1 м евакуаційного
- •Необхідний час евакуації, хв., із виробничих
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Приклад
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 10. Хімічна небезпека.
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Глибина поширення хмари забрудненого повітря у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті (Гт), км
- •Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
- •Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у змхз (пзхз), %
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
- •Глибини зон можливого зараження нхр (км)
- •Приклад
- •Варіант 11. Розрахунок сил і засобів для проведення пошуково-рятувальних робіт при авріях на хімічно-небезпечних об’єктах
- •Розрахунок сил і засобів для засипання рідкої фази нхр грунтом і сорбуючими матеріалами
- •Варіант 12. Небезпека від стихійного лиха.
- •Землетрус.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі
- •Сильний вітер.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску
- •Приклад
- •Варіант 13. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ – швидкісний натиск (буревію)
- •Приклад
- •Варіант 14. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 15. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно
- •Приклад
- •Варіант 16. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності в залежності
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 17. Розрахунок сил і засобів (механізованих груп) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 18. Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 19. Розрахунок сил і засобів аврійно-відновлювальних формувань при порушенні транспортних сполучень (завалах та руйнуваннях мостів)
- •Приклад
- •Варіант 20. Розрахунок сил і засобів аварійно-відновлюваних формувань при ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів охорони громадського порятунку під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів медицини катастроф під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів аварійно-рятувальних сил при затопенні(підтопленні) населених пунктів
- •Приклад
- •Варіант 21. Прогнозування параметрів прориву гребель
- •Визначення коефіцієнту β
- •Час приходу гребня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Варіант 22. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Приклад
- •Основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій
- •Основні заходи із попередження вибухів
- •Основні заходи з попередження аварій при землетрусах і буревіях
- •Основні заходи із попередження викидів нхр
- •Основні протипожежні заходи
- •Заходи по захисту працівників і службовців
- •Система оповіщення
- •Захисні споруди
- •Захисні властивості сховищ
- •Захисні властивості протирадіаційних укриттів
- •5.3.Евакуаційні заходи
- •Засоби індивідуального захисту
- •5.5. Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах енергетики
- •Проведення рнр в місцях завалів
- •Проведення рнр при ліквідації наслідків аварій з виливом (викидом) нхр
- •Проведення рнр у разі виникнення пожежі
- •Проведення протирадіаційних захисних заходів на об’єктах аес
- •Структура цивільного захисту об'єкта енергетики
- •Допоміжні таблиці
- •Вибухопожежонебезпечні властивості газів в суміші з повітрям
- •Вибухопожежонебезпечні органічні рідини
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
Варіант 14. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання атмосфероохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків завданих забрудненням атмосферного повітря пересувними транспортними засобами.
Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного пального.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пап ) визначається за формулою (3.66):
(3.66)
де: Нбі2 – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утверджуються в результаті спалення 1 тонни і-го пального, грн./т;
Млі2 – річний об’єм використання пального і-го виду, т;
Кт1 – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості і визначається згідно формулою 3.67. даної методики;
Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення Нбі2 затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Мінекономіки України та Мінфіном України (табл.3.41). При визначенні розмірів платежів на період до 1 січня 2004 р. для транспортних засобів, які мають діючі нейтралізатори знешкодження відпрацьованих газів двигунів, застосовується коефіцієнт 0,5.
Таблиця 3.41
Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
пересувними джерелами забруднення
Види пального |
Базовий норматив плати (Нбі2), грн. /т |
Дизельне пальне: Бензин: Бензин етилований Бензин не етилований Стиснений природний газ |
3
4 3 2 |
Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт1), залежить від чисельності населеного пункту та його народногосподарського значення і розраховується за формулою (3.67):
Кт1 = Кнас • Кф (3.67)
де: Кнас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за таблицею 3.42;
Кф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за таблицею 3.43;
Таблиця 3.42
Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності
жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис.чол. |
Кнас |
До 100 100,1-250 250,1-500 500,1-1000 більше 1000 |
1,00 1,20 1,35 1,55 1,80 |
Таблиця 3.43
