Глибини зон можливого зараження нхр (км)

(при швидкості вітру 1 м/с)

Еквівалентна кількість НХР, (т)
0,01	0,05	0,1	0,5	1	3	5	10	20	30	50	70	100	300	500	1000
0,38	0,85	1,25	3,2	4,8	9,2	13	19	29,6	38	52,7	65,2	81,9	166	231	363

1.3. Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.

(т), (3.53.)

де: K₂ - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (таблиця 3.35.);

K₄ - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру, при швидкості вітру 1 м/с К₄=1;

K₆ - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, т/м³ (таблиця 3.35);

h - товщина шару НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м,

при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2,

Н – висота обваловки або піддону в м);

K₆=N ^0.8 при N<Т і K₆=Т^0.8 при N>Т, (3.54.)

де: N - час після аварії, год., (N=4);

Т - тривалість випаровування речовини, год.

(год), (3.55.)

при Т<1, K₆ приймається для Т = 1 год.

1.4. Для знайденої величини Q_Е2 визначають глибину зони вторинної хмари Г₂ (таблиця 3.37), аналогічно як для Г₁.

Отримані значення Г₁ і Г₂ - це максимальні значення зон зараження пер­винною або вторинною хмарою, що визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

1.5. Повна розрахункова глибина зони зараження Г_р , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою

Г_р = Г₁₂ +0,5· Г₂₁ (км), (3.56.)

де: Г₁₂ = max {Г₁ , Г₂ };

Г₂₁ = min {Г₁ , Г₂ }.

1.6. Отримане значення повної розрахункової глибини зони зараження Г_р порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_п , вище було встановлено,що Г_п = 20 км. Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр}.

2. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ).

Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР із поверхні її розливу, що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначена за формулою (3.55.).

Приклад

Тема дипломного проекту “Реконструкція котла ТПП-200 енергоблоку потужністю 800МВт”.

Завдання розділу:

• аналіз об'єкту проектування на можливість виникнення тієї чи іншої надзвичайної ситуації на об’єкті чи прилеглій території, виходячи з наявності і оцінки джерел небезпеки;

• оцінка обстановки, яка може скластися на території об'єкту і прилеглій території у разі виникнення надзвичайної ситуації і припустимі обсяги шкоди;

• орієнтовний характер і обсяг заходів для запобігання виникненню надзвичайної ситуації та локалізації і ліквідації, та її наслідків;

• заходи захисту працівників та населення від вражаючих факторів надзвичайної ситуації;

• зміст та обсяги рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР) при виникненні надзвичайної ситуації на об'єкті.

Аналіз об'єкту проектування:

Проектом передбачається передпускова хімічна очистка котла від окислів заліза за допомогою розчину соляної кислоти. З метою створення належного запасу встановлена ємність місткістю 15 т концентрованої соляної кислоти. Визначити можливість ураження людей в адміністративній будові внаслідок можливої розгерметизації ємності. Відстань від ємності до адміністративної будови r = 1,7 км. Ємність не обвалована.

Оцінка обстановки:

Виконується довгострокове прогнозування. Робляться наступні допущення: ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, температура повітря - 20^оС, швидкість вітру V - 1 м/с, ємність заповнена на 70% і руйнується повністю.

1. Визначаються розміри (глибина, ширина та площа) зони хімічного забруднення.

1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою (3.46.):

Гр = [Гт/Сх.] - Гзм,

де: Гт - табличне значення глибини зони, за табл. Д8 для умов: місцевість відкрита,

Q = 15 ·0,7 = 10 т; Гт = 7,95 км.

Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях), оскільки ємність не обвалована, Ксх = 1,0.

Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, місцевість відкрита, тому Гзм = 0.

Гр = Гт = 7,95 км.

Після визначення розрахункової глибини отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години: Гп = 20 км.

Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто,

Гпзхз = min{Гп; Гр} = min{20; 7,95} = 7,95 км.

1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (Шпзхз)

Шпзхз = 0,3 (Гпзхз)^0,6 = 0,3 (7,95)^0,6 = 1,04 км.

1.3. Площа зони хімічного забруднення

а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ):

Sзмхз = 3,14 (Гпзхз)² , км² = 3,14 (7,9)² = 196 км².

б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ):

Sпзхз = 0,11 (Гпзхз)², км² = 0,11 · (7,9)² = 6,9 км².

2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх).

Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W і визначається за формулою:

t підх = r/W = 1,7 : 5 = 0,34 год = 20,4 хв.

де r - відстань від аварійної ємності до адміністративної будови, км.

3. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ).

З табл. 3.33 для соляної кислоти при вільному розливі, температурі повітря - 20^оС і швидкості вітру V - 1 м/с, typ = 2,85 год.

4. Визначення можливих втрат робітників і службовців в адміністративній будові.

З табл. 3.34 при перебуванні людей у будові без протигазів втрати будуть становити 50%.

Заходи із запобігання надзвичайної ситуації:

• регулярний контроль за станом оболонки ємності;

• обвалування ємності, при висоті обваловки не менше, ніж 2 м.

Заходи із захисту працівників:

• оскільки час підходу хмари зараженого повітря становить 20 хвилин і ширина прогнозованої зони хімічного забруднення 1,04 км, то при оперативному оповіщенні можлива евакуація по крайній мірі частини працівників;

• забезпечення працівників (в першу чергу хворих та людей похилого віку) засобами індивідуального захисту - протигазами марки В (жовта коробка) (табл. 3.38.);

• тривалість вражаючої дії НХР становить близько трьох годин, тому люди, які не встигли евакуюватися і не мають засобів індивідуального захисту, повинні залишатися у приміщеннях, попередньо загерметизувавши їх.

Зміст та обсяги РНР:

• ланки хімічної розвідки визначають масштаб аварії, межі розливу соляної кислоти, направлення і розповсюдження зараженого повітря, об’єкти проведення робіт в ізолюючих засобах захисту, маршрути виводу робітників і службовців із зон ураження;

• розвідувальна ланка пожежної розвідки виявляє місце постановки загороджувальних водяних завіс для боротьби з розповсюдженням парів НХР;

• з виходом в осередок ураження особовий склад газорятівників обстежує місце аварії, адміністративну будову, визначає місця знаходження уражених, надає їм першу медичну допомогу, здійснює вивід робітників і службовців із зони хімічного ураження;

• медична допомога ураженим надається безпосередньо в осередку ураження (перша медична допомога) і в медичних закладах (спеціальна медична допомога). Першу медичну допомогу ураженим НХР надає особовий склад санітарних дружин і санітарних постів. Після надання першої медичної допомоги уражених направляють в медичні заклади;

• знезараження ділянок розливу НХР виконується командами знезараження спеціалізованих загонів ЦО. Поливомиючі автомобілі і автоцистерни прибувають на пункт зарядки, заправляються нейтралізуючими розчинами (розчин лугу), екіпажі машин, перед цим одягнувши засоби захисту, входять до осередку забруднення;

• при забрудненні НХР техніки і автотранспорту для їх знезараження на базі мийного відділу гаражу розгортається станція знезараження техніки.

Таблиця 3.38

Типи промислових протигазів

Гази, випари	Марка	Колір коробки
Аміак	КВ, КД	Жовтий з сірим, сірий
Гази і випари	М	Червоний
Миш’яковистий водень (арсин)	Е, БКФ	Чорний, зелений з білою полосою
Випари кислот	В	Жовтий
Випари органічних речовин	А	Коричневий
Випари ртуті	Г	Жовтий з чорним
При пожежах та димі	П, БКФ	Червоний з білою полосою, зелений з білою полосою
Сірчаний газ	С	Блакитний
Сірководень	КД	Сірий
Суміш оксидів вуглецю та хлору	СОХ	Білий з жовтим та чорною полосою
Монооксид вуглецю	СО	Білий
Фофористий водень (фосфин)	Е	Чорний