Варіант 10. Хімічна небезпека.

Оцінка (прогнозування) хімічної обстановки здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для прогнозування використовуються такі дані:

1. Загальна кількість НХР для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах (на військовий час та для сейсмонебезпечних районів тощо), у цьому разі приймається розлив НХР "вільно";

2. Кількість НХР в одиничній найбільшій технологічній ємності для інших об’єктів, у цьому разі приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;

3. Метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20°С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується (тобто завжди передбачається, що вітер в сторону об’єкта, відносно якого визначається обстановка), а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;

4. Середня щільність населення для цієї місцевості;

5. Ступінь заповнення ємності приймається 70% від паспортного об’єму ємності;

6. Ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;

7. При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300 - 500 т).

Заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

Визначаються:

1. Глибина прогнозованої зони хімічного забруднення, Гпзхз, км.

2. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення, Шпзхз = 0,3· (Гпзхз)^0,6, км.

3. Площа прогнозованої зони забруднення, Sпзхз=0,11· (Гпзхз)², км².

4. Площа зони можливого хімічного забруднення Sзмхз=3,14· (Гпзхз)², км².

5. Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (населеного пункту), tпідх, год (хв).

6. Час уражаючої дії фактора забруднення НХР, typ, год.

7. Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження, В, осіб.

Прогнозування й оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (t_aв=4год) - тривалість збереження сталих метеоумов.

Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки

1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного забруднення.

1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями визначається розрахунком за формулою:

Гр = [Гт/Сх.] - Гзм, (3.46.)

де: Гт - табличне значення глибини зони, визначене за табл. 3.30 для умов: місцевість відкрита, ємності НХР не обваловані ("вільний" розлив).

Вихідними даними до таблиць є: тип НХР, кількість викинутої при аварії НХР Q, т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, температура повітря - 20^оС, швидкість вітру V - 1 м/с. Кількість викинутої НХР приймається як загальна кількість НХР для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо), або як кількість НХР в одиничній найбільшій технологічній ємності для інших об’єктів. Ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності, ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;

Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл. 3.31 з урахуванням висоти обвалування Н, м. Для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах, приймається розлив НХР "вільно" (Ксх = 1).

Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою:

Гзм = L [1 – (1/Кзм)], (3.47.)

де L - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км, у межах глибини, на яку розповсюдилась би хмара на відкритій місцевості;

Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 3.32.

Таблиця 3.30