
- •Методичні вказівки
- •Зміст розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті
- •Пояснююча записка до розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті (роботі)
- •1.Вступ. Коротка характеристика огд
- •2.Пункт. Оцінка (розрахунок параметрів) можливої
- •3.Пункт. Заходи із попередження нс, захисту працівників, підвищення стійкості роботи огд у нс
- •Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка можливої обстановки при їх виникненні (теоретичні та практичні аспекти).
- •Варіант 1. Пожежна небезпека.
- •Приклад
- •Варіант 2. Оцінка поширення пожеж в місті
- •Розміри площі масових пожеж (км2) в залежності
- •Протяжність фронту вогню (км) в залежності
- •Швидкість розповсюдження пожежі (м/год.) в залежності від швидкості
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Варіант 3. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств
- •Приклад
- •Варіант 4. Вибухопожежна небезпека в приміщенні
- •Вибухопожежонебезпечні властивості пилоповітряних сумішей
- •Приклад
- •Варіант 5. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях
- •Характеристика ступіней руйнування ударною хвилею
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Варіант 6. Оцінка інженерної обстановки на огд при вибухах газоповітряної суміші
- •Ступені руйнування будинків і споруд при нс техногенного і природного характеру
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка факторів ураження від вибухів газоповітряної суміші
- •Визначення початкового радіусу Rо хмари газоповітряної
- •Визначення величини надмірного тиску
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів (%) в зонах ураження від вибухів
- •Приклад
- •Варіант 8. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень Конструкції блискавковідводів та їх розрахунок
- •Конструкція контуру заземлення та його розрахунок
- •Питомий опір ґрунту,
- •Наближене значення імпульсних коефіцієнтів
- •Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)
- •Кількість людей на 1 м евакуаційного
- •Необхідний час евакуації, хв., із виробничих
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Приклад
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 10. Хімічна небезпека.
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Глибина поширення хмари забрудненого повітря у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті (Гт), км
- •Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
- •Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у змхз (пзхз), %
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
- •Глибини зон можливого зараження нхр (км)
- •Приклад
- •Варіант 11. Розрахунок сил і засобів для проведення пошуково-рятувальних робіт при авріях на хімічно-небезпечних об’єктах
- •Розрахунок сил і засобів для засипання рідкої фази нхр грунтом і сорбуючими матеріалами
- •Варіант 12. Небезпека від стихійного лиха.
- •Землетрус.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі
- •Сильний вітер.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску
- •Приклад
- •Варіант 13. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ – швидкісний натиск (буревію)
- •Приклад
- •Варіант 14. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 15. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно
- •Приклад
- •Варіант 16. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності в залежності
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 17. Розрахунок сил і засобів (механізованих груп) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 18. Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 19. Розрахунок сил і засобів аврійно-відновлювальних формувань при порушенні транспортних сполучень (завалах та руйнуваннях мостів)
- •Приклад
- •Варіант 20. Розрахунок сил і засобів аварійно-відновлюваних формувань при ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів охорони громадського порятунку під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів медицини катастроф під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів аварійно-рятувальних сил при затопенні(підтопленні) населених пунктів
- •Приклад
- •Варіант 21. Прогнозування параметрів прориву гребель
- •Визначення коефіцієнту β
- •Час приходу гребня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Варіант 22. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Приклад
- •Основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій
- •Основні заходи із попередження вибухів
- •Основні заходи з попередження аварій при землетрусах і буревіях
- •Основні заходи із попередження викидів нхр
- •Основні протипожежні заходи
- •Заходи по захисту працівників і службовців
- •Система оповіщення
- •Захисні споруди
- •Захисні властивості сховищ
- •Захисні властивості протирадіаційних укриттів
- •5.3.Евакуаційні заходи
- •Засоби індивідуального захисту
- •5.5. Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах енергетики
- •Проведення рнр в місцях завалів
- •Проведення рнр при ліквідації наслідків аварій з виливом (викидом) нхр
- •Проведення рнр у разі виникнення пожежі
- •Проведення протирадіаційних захисних заходів на об’єктах аес
- •Структура цивільного захисту об'єкта енергетики
- •Допоміжні таблиці
- •Вибухопожежонебезпечні властивості газів в суміші з повітрям
- •Вибухопожежонебезпечні органічні рідини
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
Приклад
Механічний цех, який за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою належить до категорії D , має довжину а = 120 м, ширину b = 60 м та висоту h = 10 м (рис.10.1).
Рис. 1. Загальний схематичний план цеху.
Цех розташований в одноповерховій будівлі, ступінь вогнестійкості якої ІІІб, Один центральний поздовжний проїзд шириною 4,5 м та 6 поперечних проходів шириною 1,5 м поділяють цех на 8 дільниць. З обох сторін проїзду встановлені ворота з дверима для проходу людей, які в умовах вимушеної евакуації відіграюгь роль евакуаційних виходів. В найчисельнішій зміні працює 1000 осіб.
Визначити: відповідність заходів щодо евакуації людей із приміщення механічного цеху встановленим нормам пожежної безпеки та розрахувати можливий час евакуації.
Приймаємо, що кількість працівників заводоуправління та інших цехів, які можуть опинитися в даному цеху за службовими потребами становить 5% від загального числа працівників цеху. Тоді загальна кількість працівників, які можуть знаходитись у цеху становить:
100 + 0,05·1000 = 1050 осіб.
Оскільки проходи 2 та 5 розділяють цех на дві половини з майже однаковою кількістю працівників, то приймаємо, що на один евакуаційний вихід принападає 525 осіб. Найвіддаленішими від евакуаційних виходів є робочі місця, умовно позначені на рис. 1 точками А, В, С, Д.
Відстані від цих робочих місць до евакуаційних виходів однакові і становлять 90 м (30÷60) Перевіримо чи відповідає це значення нормативним даним, що регламентовані СНиП 2.09.02-85. Для цього визначимо щільність людського потоку в загальному проході Z. Оскільки на один прохід припадає 525 осіб, а його площа від найвіддаленіших робочих місць становить:
60·4,5+30 ·1,5= 315 м2 , то Z =525/315= 2,0 особи на 1 м2.
Відповідно до СНиП 2.09.02-85 (див.табл. 3.29) максимально допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення при такому значенні Z та об'ємі цеху 72 000 м2 становить 95 м. В нашому випадку ця вимога виконується.
Визначимо необхідну (мінімальну) ширину евакуаційного виходу, якщо відомо, що нормована кількість людей на 1 м ширини такого виходу становить 180 осіб (див.табл. 3.26). а на кожен із виходів припадає 525 осіб:
В = 523/180 = 2,9м.
У нашому випадку ширина воріт, яка дорівнює ширині проїзду і становить 4,5 м., відповідає цій вимозі.
Таблиця 3.29
Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
Розміщення виходу |
Категорія приміщення |
Ступінь вогнестійкості |
Відстань по коридору, м, до виходу назовні або на сходову клітку при кількості людського потоку в коридорі, осіб на 1м2 |
|||
до 2 |
більше 2 до 3 |
більше 3 до 4 |
більше 4 до 5 |
|||
Між двома виходами назовні або сходовими клітками |
А, Б |
I, II, III а |
60 |
50 |
40 |
35 |
В |
I, II, III, III а, III б. IV V |
120 85 60 |
95 65 50 |
80 55 40 |
65 45 35 |
|
Г, Д |
I, II, III, III а, III б. IV V |
180 125 90 |
140 100 70 |
120 85 60 |
100 70 50 |
|
У тупиковий коридор |
Незалежно від категорії |
I, II, III, III а, III б. IV V |
30 20 15 |
25 15 10 |
20 15 10 |
15 10 8 |
Визначимо розрахунковий час евакуації з механічного цеху tев.роз. , врахувавши, що найбільшим він буде для людей, які працюють на найвіддаленіших робочих місцях. Оскільки на дільницях II та ІІІ працює відповідно 95 та 115 осіб, а на дільницях VІ та VIІ – 130 та 140 осіб, то розрахунок проводимо для робочих місць С та D, попередньо прийнявши, що через прохід 5 буде виходити половина людей, які працюють на дільницях VI та VIІ (інші працівники цих дільниць будуть виходити через приходи 4 та 6). Таким чином:
t ев.роз. = t 1 + t 2 ,
де: t 1 – час евакуації визначеної кількості працівників дільниць VI та VII по проходу 5, хв;
t 2 – час евакуації працівників дільниць III, ІV, V, VI по проїзду до виходу, хв.
Визначимо щільність потоку людей у проході 5 (D1) та в проїзді цеху (D2) за формулами:
D1=
;
;
D2
=
;
;
Скориставшись одержаними значеннями, визначимо за табл. 10.6 швидкість потоку людей в проході 5 (ν1= 40 м/хв) та проїзді цеху (ν2= 47 м/хв).
Визначаємо значення t 1 та t 2 :
t 1 =l1 / ν1 = 30/40 = 0,75 хв ;
t 2 = l2 / ν2 = 60/47 = 1,27 хв.
Таким чином, розрахунковий час евакуації людей із механічного становить близько 2 хв, необхідний же час евакуації при заданих умовах не обмежується ( див.табл. 3.29 ).