
- •Методичні вказівки
- •Зміст розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті
- •Пояснююча записка до розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті (роботі)
- •1.Вступ. Коротка характеристика огд
- •2.Пункт. Оцінка (розрахунок параметрів) можливої
- •3.Пункт. Заходи із попередження нс, захисту працівників, підвищення стійкості роботи огд у нс
- •Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка можливої обстановки при їх виникненні (теоретичні та практичні аспекти).
- •Варіант 1. Пожежна небезпека.
- •Приклад
- •Варіант 2. Оцінка поширення пожеж в місті
- •Розміри площі масових пожеж (км2) в залежності
- •Протяжність фронту вогню (км) в залежності
- •Швидкість розповсюдження пожежі (м/год.) в залежності від швидкості
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Варіант 3. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств
- •Приклад
- •Варіант 4. Вибухопожежна небезпека в приміщенні
- •Вибухопожежонебезпечні властивості пилоповітряних сумішей
- •Приклад
- •Варіант 5. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях
- •Характеристика ступіней руйнування ударною хвилею
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Варіант 6. Оцінка інженерної обстановки на огд при вибухах газоповітряної суміші
- •Ступені руйнування будинків і споруд при нс техногенного і природного характеру
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка факторів ураження від вибухів газоповітряної суміші
- •Визначення початкового радіусу Rо хмари газоповітряної
- •Визначення величини надмірного тиску
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів (%) в зонах ураження від вибухів
- •Приклад
- •Варіант 8. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень Конструкції блискавковідводів та їх розрахунок
- •Конструкція контуру заземлення та його розрахунок
- •Питомий опір ґрунту,
- •Наближене значення імпульсних коефіцієнтів
- •Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)
- •Кількість людей на 1 м евакуаційного
- •Необхідний час евакуації, хв., із виробничих
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Приклад
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 10. Хімічна небезпека.
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Глибина поширення хмари забрудненого повітря у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті (Гт), км
- •Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
- •Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у змхз (пзхз), %
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
- •Глибини зон можливого зараження нхр (км)
- •Приклад
- •Варіант 11. Розрахунок сил і засобів для проведення пошуково-рятувальних робіт при авріях на хімічно-небезпечних об’єктах
- •Розрахунок сил і засобів для засипання рідкої фази нхр грунтом і сорбуючими матеріалами
- •Варіант 12. Небезпека від стихійного лиха.
- •Землетрус.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі
- •Сильний вітер.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску
- •Приклад
- •Варіант 13. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ – швидкісний натиск (буревію)
- •Приклад
- •Варіант 14. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 15. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно
- •Приклад
- •Варіант 16. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності в залежності
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 17. Розрахунок сил і засобів (механізованих груп) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 18. Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 19. Розрахунок сил і засобів аврійно-відновлювальних формувань при порушенні транспортних сполучень (завалах та руйнуваннях мостів)
- •Приклад
- •Варіант 20. Розрахунок сил і засобів аварійно-відновлюваних формувань при ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів охорони громадського порятунку під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів медицини катастроф під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів аварійно-рятувальних сил при затопенні(підтопленні) населених пунктів
- •Приклад
- •Варіант 21. Прогнозування параметрів прориву гребель
- •Визначення коефіцієнту β
- •Час приходу гребня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Варіант 22. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Приклад
- •Основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій
- •Основні заходи із попередження вибухів
- •Основні заходи з попередження аварій при землетрусах і буревіях
- •Основні заходи із попередження викидів нхр
- •Основні протипожежні заходи
- •Заходи по захисту працівників і службовців
- •Система оповіщення
- •Захисні споруди
- •Захисні властивості сховищ
- •Захисні властивості протирадіаційних укриттів
- •5.3.Евакуаційні заходи
- •Засоби індивідуального захисту
- •5.5. Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах енергетики
- •Проведення рнр в місцях завалів
- •Проведення рнр при ліквідації наслідків аварій з виливом (викидом) нхр
- •Проведення рнр у разі виникнення пожежі
- •Проведення протирадіаційних захисних заходів на об’єктах аес
- •Структура цивільного захисту об'єкта енергетики
- •Допоміжні таблиці
- •Вибухопожежонебезпечні властивості газів в суміші з повітрям
- •Вибухопожежонебезпечні органічні рідини
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
Приклад
Внаслідок вибуху газоповітряної суміші (ГПС), вибухової речовини, буревію тощо в місті від дії повітряної ударної хвилі утворилися зони масових руйнувань будівель та споруд.
Необхідно визначити:
– максимальний надлишковий тиск на території ОГД (Для визначення ступеню руйнування ОГД, його будівель та споруд за існуючими таблицями необхідно перевести тиск розрахункового навантаження з кгс/м2 у кПа);
– визначити ступень ураження міста;
– визначити ступінь руйнування будівлі (об’єкту);
– визначити вірогідність розлітання осколків і чи буде уражений ОГД;
– визначити радіус ураження повітряної ударної хвилі і всіх зон, які розрізняють при вибуху ГПС.
Вихідні дані:
– Кількість ГПС (швидкість вітру, сила землетрусу);
– Віддаль від епіцентру вибуху до ОГД.
Варіант 8. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень Конструкції блискавковідводів та їх розрахунок
Грозові розряди атмосферної електрики небезпечні для життя людей. До того ж блискавка при ударі в будівлю або споруду може завдати великих руйнувань, викликати пожежу.
Блискавовідводи мають різні конструкції: стрижневі, антенні та сіткові. Найбільш поширені стрижневі.
Блискавковідводи складаються з таких елементів: блискавкоприймача, струмовідводу, заземлювача та мачти.
Одиночний стрижневий блискавковідвод створює навколо споруди, біля якої він встановлений, захисну зону у вигляді подвійного конуса з круглою основою. Радіус його в півтора рази більше висоти блискавкоприймача.
Захисну зону блискавкоприймача можна відобразити графічно. Проведемо горизонтальну лінію та перпендикулярно до неї в масштабі висоту блискавкоприймача, рівну R (рис.3.5).
На горизонтальній лінії із точки О в обидва боки в тому ж масштабі відкладемо радіуси основи r, що дорівнюють 1,5 h. Кінці радіусів позначимо літерою Б. На лінії ОН, на відстані 0,8 h від основи, відзначимо точку В, а на лінії радіусів – точки Г, котрі ділять радіуси на дві рівні частини.
За одержаними даними можна побудувати переріз подвійного конуса – зони захисту. Для цього проведемо прямі лінії з точки Н до точки Г, а з точки В до точки Б. Після такої побудови одержимо трикутник, при обертанні якого навколо осі ОН утвориться зона захисту з блискавковідводом висотою h.
Горизонтальний переріз зони захисту на висоті споруди h x зображує коло радіусом r x , яке називається радіусом захисту.
Рис. 3.5. Схема захисту будівлі від блискавки одинарним стиржневим блискавковідводом
При одинарному стиржневому блискавковідводі висотою менш 60 м радіус захисту визначають за такими співвідношеннями:
а) при
(3.25)
б) при
.
(3.26)
Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою більше 60 м, але не вище 100 м, за формою аналогічна зоні захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою менше 60 м, за основу конуса приймається коло радіусом 90 м.
Радіус захисту r x при висоті споруди h x, що захищаеться, для цього випадку визначається такими виразами:
а) при
(3.27)
б) при
.
(3.28)
При захисті довгих споруд встановлюють два стрижневих блискавковідводи. Зона захисту рівних за висотою ( h не більш 60 м) блискавковідводів із відстанню між ними а зображена на рис. 3.6.
Рис. 3.6. Схема захисту будівлі від блискавки двома стрижневими блискавковідводами
Торцева частина зони захисту визначається як зона одиночних стрижневих блискавковід водів. Верхня межа зони являє собою дугу кола, що проходить через вершини блискавковідводів з центром, який знаходиться на перпендикулярі, проведеному зі середини відстані на висоті 4h.
Окреслення зони захисту в перерізі вертикальною площиною посередині між блискавковідводами визначають за правилом побудови зони захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою h0 (рис. 3.7), при цьому радіус основи r0 = 1,5 h0 .
Висоту зони в середині подвійного стиржневого блискавковідводу h0, при відомій висоті h та довжині будови а визначають за формулою:
(3.29)
При побудові подвійного стрижневого блискавковідводу слід враховувати, що при а > 5h спільна дія одиночних блискавковідводів порушується, оскільки в такому випадку h0 = 0.
Висоту блискавковідводу при відомих h0 та а розраховують за формулою:
(3.30)
За дуже довгих побудовах, коли блискавкозахист не можна виконати двома стрижневими блискавковідводами, влаштовують одиночні або подвійні тросові (антенні) блискавковідводи.
У такому блискавковідводі верхня частина захисту обмежується горизонтальною прямою, яка проходить через точку максимального провисання троса. Зона захисту в вертикальному перерізі, перпендикулярному тросу посередині між опорами, за своєю формою стрижневим блискавковідводам, але радіус основи зони захисту при тросовому блискавковідводі r0 = 1,25. При розрахунках зони захисту, що утворюється тросовим блискавковідводом у перерізі А – А (рис.3.7), треба додержуватись формули:
а) при
(3.31)
б) при
(3.32)
Рис. 3.7 Схема захисту будівлі від блискавки одинарним тросовим блискавковідводом.
Розрахункова висота опор троса складається з розрахункової висоти троса блискавковідводу h0 та величини стріли провисання троса. Стріла провисання для стального троса перерізом 35–50 мм2 приймається:
- для прольотів довжиною до 120 м – 2 м;
- для прольотів довжиною від 120 до 150 м – 3 м.
При застосуванні одиночного або подвійного стрижневого блискавковідводу переріз блискавкоприймача повинен бути не менше 100 мм2. За струмоприймач можна використовувати стальний дріт діаметром 6 мм.