Визначення величини надмірного тиску
в залежності від радіусу Rо
R : Ro |
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
Тиск, кгс/см2
|
17
|
1,63
|
0,82
|
0,5
|
038
|
0,28
|
0,22
|
0,20
|
0,17
|
0,15
|
R : Ro |
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
20
|
25
|
30
|
35
|
40
|
Тиск, кгс/см2 |
0,13 |
0,1 |
0,09 |
0,08 |
0,07 |
0,05 |
0,04 |
0,03 |
0,02 |
0,01 |
Визначення відносної кількості будинків, споруд та інших об'єктів міста (населеного пункту), що отримали різну ступінь руйнувань в зонах ураження від вибухів і вторинних факторів від кількості об'єктів в зоні здійснюється за таблицею 3.21.
Відносні розміри зон ураження міста (населеного пункту) в межах території міста в залежності від ступені ураження при вибухах вуглецевої повітряної суміші (вибухової речовини) визначається за допомогою таблиці 3.22 та формул.
Для орієнтовної оцінки можливого об'єму руйнувань на території міста (населеного пункту) необхідно відносний розмір зони осередку ураження dј (табл.3.22) помножити на відносну кількість об'єктів Wј (табл.3.21), що отримали ту чи іншу ступінь руйнувань в даній зоні та скласти отримані результати в трьох зонах:
W = d1·W1 +d2·W2+d3·W3 (3.24)
Вірогідність розлітання осколків на відстань R (м) визначається за графіком (рис. 3.2). Прийнято, що у разі попадання осколку в технологічне обладнання, воно отримує повне руйнування.
Для циліндричних і сферичних резервуарів всі напрямки розлітання осколків приймаються рівно вірогідними. При руйнуванні горизонтальних резервуарів напрямок розлітання осколків обмежено двома секторами (рис.3.3). В середині кільцевого сектору всі напрямки розлітання осколків прийнято рівновірогідними.
Таблиця 3.21
Визначення ступеня руйнування об'єктів (%) в зонах ураження від вибухів
Найменування об'єктів |
Тиск на межі зони, кгс/см2 |
Ступінь руйнування в % |
% об’єктів, що зберег-лися |
|||
Повні
|
Сильні
|
Середні
|
Слабкі
|
|||
Дерев'яні будинки |
1
|
100
|
-
|
-
|
- |
- |
1-0,3
|
100
|
-
|
-
|
- |
- |
|
0,3-0,1
|
21
|
42
|
37
|
- |
- |
|
Цегляні 1-2 поверхові будники |
1
|
100
|
-
|
-
|
- |
- |
1-0,3
|
77
|
23
|
-
|
- |
- |
|
0,3-0,1
|
-
|
8
|
35
|
- |
- |
|
Цегляні 3-х поверхові і вище будинки |
1
|
100
|
-
|
-
|
- |
- |
1-0,3
|
100
|
-
|
-
|
- |
- |
|
0,3-0,1
|
-
|
21
|
42
|
37 |
- |
|
Промислові будинки з важким металевим каркасом
|
1
|
100
|
-
|
-
|
- |
- |
1-0,3
|
23
|
33
|
44
|
- |
- |
|
0,3-0.1
|
-
|
-
|
-
|
100 |
- |
|
Промислові будники з легким металевим каркасом
|
1
|
100
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1-0,3
|
38
|
62
|
-
|
.
|
.
|
|
03-0,1
|
-
|
-
|
21
|
79
|
-
|
|
Складські цегляні будинки |
1
|
100
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1-0,3
|
56
|
44
|
-
|
-
|
-
|
|
0,3-0,1
|
-
|
-
|
21
|
79
|
-
|
|
Будинки і споруди ТЕЦ |
1
|
100
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1-0,3
|
47
|
30
|
23
|
-
|
-
|
|
0,3-0,1
|
-
|
-
|
8
|
35
|
57
|
|
Підземні мережі комунального господарства
|
1
|
11
|
2
|
7
|
70
|
10
|
1-0,3
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
0,3-0,1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
Водонапірні башти
|
1
|
100
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1-03
|
14
|
9
|
77
|
-
|
-
|
|
0,3-0,1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
Заглиблені резервуари |
1
|
49
|
-
|
-
|
.
|
51
|
1-0,3
|
-
|
-
|
14
|
-
|
86
|
|
03-0,1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
Сховища II класу
|
1
|
13
|
3
|
5
|
5
|
74
|
1-0,3
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
0,3-0,1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
Сховища III класу
|
1
|
16
|
6
|
7
|
9
|
62
|
1-03
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
0,3-0,1
|
-
|
-.
|
-
|
-
|
100
|
|
Сховища IV класу
|
1
|
30
|
8
|
20
|
18
|
24
|
1-0,3
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
03-0,1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
Сховища V класу
|
1
|
53
|
23
|
24
|
-
|
-
|
1-0,3
|
-
|
-
|
-
|
2
|
98
|
|
0,3-0,1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
100
|
|
Таблиця 3.22
Визначення ступеню ураження міста в залежності від тиску на межах зон
Тиск на межі зон, кгс/см2
|
Ступінь ураження міста (населеного пункту)
|
||||||||||
0,1
|
0,2
|
0,3
|
0,4
|
0,5
|
0,6
|
0,7
|
0,8
|
0,9
|
1,0
|
||
1
|
d1
|
2
|
5
|
7
|
10
|
13
|
15
|
17
|
20
|
23
|
25
|
1-0,3
|
d2
|
8
|
15
|
23
|
30
|
37
|
45
|
53
|
60
|
67
|
75
|
0,3-0,1
|
d3
|
90
|
80
|
70
|
60
|
50
|
40
|
30
|
20
|
10
|
0
|
Р
ис.
3.2.
Вірогідність
розлітання
осколків
на відстань
в метрах
Рис. 3.3 Схема розлітання основної маси осколків горизонтального резервуару
Прогнозування полів дії токсичних речовин, які приймають участь в технологічному процесі або виникають в ході аварії на вибуховому чи пожежному небезпечному об'єкті, здійснюється аналогічно як для хімічно небезпечного об'єкту
Для визначення радіуса ураження від вибуху газоповітряної (вуглецевої повітряної) суміші можливо скористуватися графіком, який наведено на рисунку 3.4.
Для знаходження радіуса ураження за графіком необхідно знати:
• масу газоповітряної (вуглецевої повітряної) суміші, в тонах;
• надмірний тиск в фронті повітряної ударної хвилі, який визначає дану зону підвищеної небезпеки, кПа.
Рис. 3.4. Графік визначення радіусу ураження повітряної
ударної хвилі хмари газоповітряної суміші (ГПС)