
- •Методичні вказівки
- •Зміст розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті
- •Пояснююча записка до розділу “ безпека у надзвичайних ситуаціях ” у дипломному проекті (роботі)
- •1.Вступ. Коротка характеристика огд
- •2.Пункт. Оцінка (розрахунок параметрів) можливої
- •3.Пункт. Заходи із попередження нс, захисту працівників, підвищення стійкості роботи огд у нс
- •Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка можливої обстановки при їх виникненні (теоретичні та практичні аспекти).
- •Варіант 1. Пожежна небезпека.
- •Приклад
- •Варіант 2. Оцінка поширення пожеж в місті
- •Розміри площі масових пожеж (км2) в залежності
- •Протяжність фронту вогню (км) в залежності
- •Швидкість розповсюдження пожежі (м/год.) в залежності від швидкості
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Варіант 3. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
- •Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств
- •Приклад
- •Варіант 4. Вибухопожежна небезпека в приміщенні
- •Вибухопожежонебезпечні властивості пилоповітряних сумішей
- •Приклад
- •Варіант 5. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях
- •Характеристика ступіней руйнування ударною хвилею
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Варіант 6. Оцінка інженерної обстановки на огд при вибухах газоповітряної суміші
- •Ступені руйнування будинків і споруд при нс техногенного і природного характеру
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка факторів ураження від вибухів газоповітряної суміші
- •Визначення початкового радіусу Rо хмари газоповітряної
- •Визначення величини надмірного тиску
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів (%) в зонах ураження від вибухів
- •Приклад
- •Варіант 8. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень Конструкції блискавковідводів та їх розрахунок
- •Конструкція контуру заземлення та його розрахунок
- •Питомий опір ґрунту,
- •Наближене значення імпульсних коефіцієнтів
- •Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)
- •Кількість людей на 1 м евакуаційного
- •Необхідний час евакуації, хв., із виробничих
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Приклад
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 10. Хімічна небезпека.
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Глибина поширення хмари забрудненого повітря у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах та транспорті (Гт), км
- •Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари нхр
- •Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких нхр, годин
- •Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у змхз (пзхз), %
- •Перекладні коефіцієнти для різних нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
- •Глибини зон можливого зараження нхр (км)
- •Приклад
- •Варіант 11. Розрахунок сил і засобів для проведення пошуково-рятувальних робіт при авріях на хімічно-небезпечних об’єктах
- •Розрахунок сил і засобів для засипання рідкої фази нхр грунтом і сорбуючими матеріалами
- •Варіант 12. Небезпека від стихійного лиха.
- •Землетрус.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі
- •Сильний вітер.
- •Співвідношення між значенням надлишкового тиску
- •Приклад
- •Варіант 13. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ – швидкісний натиск (буревію)
- •Приклад
- •Варіант 14. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 15. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно
- •Приклад
- •Варіант 16. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності в залежності
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності
- •Приклад
- •Варіант 17. Розрахунок сил і засобів (механізованих груп) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 18. Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Варіант 19. Розрахунок сил і засобів аврійно-відновлювальних формувань при порушенні транспортних сполучень (завалах та руйнуваннях мостів)
- •Приклад
- •Варіант 20. Розрахунок сил і засобів аварійно-відновлюваних формувань при ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів охорони громадського порятунку під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів медицини катастроф під час ліквідації надзвичайної ситуації
- •Розрахунок сил і засобів підрозділів аварійно-рятувальних сил при затопенні(підтопленні) населених пунктів
- •Приклад
- •Варіант 21. Прогнозування параметрів прориву гребель
- •Визначення коефіцієнту β
- •Час приходу гребня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Варіант 22. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості на сліді хмари при аварії
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Приклад
- •Основні заходи із попередження надзвичайних ситуацій
- •Основні заходи із попередження вибухів
- •Основні заходи з попередження аварій при землетрусах і буревіях
- •Основні заходи із попередження викидів нхр
- •Основні протипожежні заходи
- •Заходи по захисту працівників і службовців
- •Система оповіщення
- •Захисні споруди
- •Захисні властивості сховищ
- •Захисні властивості протирадіаційних укриттів
- •5.3.Евакуаційні заходи
- •Засоби індивідуального захисту
- •5.5. Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах енергетики
- •Проведення рнр в місцях завалів
- •Проведення рнр при ліквідації наслідків аварій з виливом (викидом) нхр
- •Проведення рнр у разі виникнення пожежі
- •Проведення протирадіаційних захисних заходів на об’єктах аес
- •Структура цивільного захисту об'єкта енергетики
- •Допоміжні таблиці
- •Вибухопожежонебезпечні властивості газів в суміші з повітрям
- •Вибухопожежонебезпечні органічні рідини
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
Варіант 5. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
Однією із причин великих виробничих аварій і катастроф є вибухи, які на промислових підприємствах супроводжуються обвалом і деформаціями споруд, пожежами, виходами з ладу енергосистем. Найчастіше спостерігаються вибухи котлів в котельнях, газів, апаратів, продукції і напівфабрикатів на хімічних підприємствах, пари бензину і інших складових палива, лакофарбовових розчинників, нерідкі випадки вибуху побутового газу.
Уражаючим фактором будь-якого вибуху є ударна хвиля. Дія ударної хвилі на елементи споруд характеризуються складним комплексом навантажень: прямий тиск, тиск відбиття, тиск обтікання, тиск затікання, навантаження від сейсмовибухових хвиль. Дію ударної хвилі прийнято оцінювати надлишковим тиском у фронті ударної хвилі Р (кПа).
Одна з методик полягає у оцінці значення надлишкового тиску вибухової хвилі, яка виникає при вибуху суміші повітря з вуглеводневими газами: метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом і т.п.
При вибуху газоповітряної суміші утворюються три зони:
Зона детонаційної хвилі з постійним значенням надлишкового тиску ΔРІ = 1700 кПа і радіусом
м,
(3.15.)
де m – маса газу, що вибухнув (т);
Зона дії продуктів вибуху радіусом
м, (3.16.)
надлишковий тиск в межах зони змінюється згідно з формулою
кПа,
(3.17.)
де r – відстань від епіцентру вибуху до даного об’єкту, що розташований у зоні.
Зона повітряної ударної хвилі rІІІ>rІІ. Значення надлишкового тиску у цій зоні знаходиться з наступних формул:
при
Ψ ≤ 2
кПа, (3.18.)
при
Ψ > 2
кПа, (3.19.)
де:
- допоміжний коефіціент.
де: L – відстань від епіцентру вибуху до ОГД.
Дана методика коректна для розрахунку значення надлишкового тиску при вибуху газоповітряної суміші з масою газу, що перевищує 100 т. При меншій масі газу рекомендується використовувати формули для звичайних тротилових зарядів. Слід зауважити, що питома теплота згоряння вуглеводневих сполук на порядок вища від тротилу, тому значення надлишкового тиску і енергія вибуху парогазоповітряної суміші також вищі, однак це справедливо тільки для ідеально змішаної стехіометричної суміші, на практиці ж погане перемішування приводить до того, що в реакції приймає участь лише близько десятої частини маси вуглеводневої сполуки, при невідомих значеннях можна приймати ΔР = 900 кПа. Для визначення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі при вибуху тротилу можна використовувати формулу академіка М.А.Садовського
,
(3.20.)
де: m – маса тротилового заряда, кг.
Очевидно, що дану формулу можна використовувати і при вибуху конденсованих вибухових речовин.
Ступінь руйнувань і їхня характеристика визначаються із табл. 3.13-3.15.
Таблиця 3.13
Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях
надлишкового тиску ударної хвилі, кПа
Елементи об’єкта |
Руйнування |
|||
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
|
1. Виробничі, адміністративні та житлові будови |
||||
— масивні промислові будови з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажо підйомністю 25-50 т |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
50-70 |
— те ж саме, з крановим обладнанням вантажопідйомністю 60-100 т |
20-40 |
40-50 |
50-60 |
60-80 |
— бетонні та залізобетонні будови і будови антисейсмічної конструкції |
25-80 |
80-120 |
120-200 |
>200 |
— будови з легким металевим каркасом та безкаркасної конструкції |
10-20 |
20-30 |
30-50 |
50-70 |
— промислові будови з металевим каркасом та бетонним заповненням |
10-20 |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
— промислові будови з металевим каркасом та суцільним заповненням стін та даху |
10-20 |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
— багатоповерхові залізнобетонні будови з великою площею засклення |
8-20 |
20-40 |
40-90 |
90-100 |
— будови зі збірнного залізобетону |
10-20 |
20-30 |
30-50 |
50-60 |
— одноповерхові будови з металевим каркасом і стіновим заповненням з листового металу |
5-7 |
7-10 |
10-15 |
>15 |
— те ж саме, з дахом і стіновим заповненням з хвильової сталі |
7-10 |
10-15 |
15-25 |
25-30 |
— цегляні безкаркасні виробничо-допоміжні будови з перекриттям (покриттям) з залізобетонних збірних елементів одно- і багатоповерхові |
10-20 |
20-35 |
35-45 |
45-60 |
— те ж саме, з перекриттям з дерев’яних елементів |
8-15 |
15-25 |
25-35 |
>35 |
— будови фідерної або трансформаторної підстанції з цегли або блоків |
10-20 |
20-40 |
40-60 |
60-80 |
— складські цегляні будови |
10-20 |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
— легкі склади-навіси з металевим каркасом і шиферним дахом |
10-25 |
25-35 |
35-50 |
>50 |
— адміністративні багатоповерхові будови з металевим або залізобетонним каркасом |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
50-60 |
— цегляні малоповерхові будинки (один-два поверхи) |
8-15 |
15-25 |
25-35 |
35-40 |
— будови ГЕС |
50-100 |
100-200 |
200-300 |
300 |
— затвори гребель |
20-70 |
70-100 |
100 |
- |
2. Деякі види обладнання |
||||
— крани і кранове обладнання |
20-30 |
30-50 |
50-70 |
70 |
— підйомно-транспортне обладнання |
20 |
50-60 |
60-80 |
80 |
— стрічкові конвеєри в галереї на залізобетонній естакаді |
5-6 |
6-10 |
10-20 |
20-40 |
— ковшові конвеєри в галереї на залізобетонній естакаді |
8-10 |
10-20 |
20-30 |
30-50 |
— гнучкі шланги для транспортування сипучих матеріалів |
7-15 |
15-25 |
25-35 |
35-45 |
— електродвигуни, потужністю до 2 кВт, відкриті |
20-40 |
40-50 |
50-60 |
60-80 |
— те ж саме, герметичні |
30-50 |
50-70 |
70-80 |
80-100 |
— електродвигуни, потужністю від 2 до 10 кВт, відкриті |
30-50 |
50-70 |
- |
80-90 |
— те ж саме, герметичні |
40-60 |
60-75 |
75-85 |
85-100 |
— електродвигуни, потужністю 10 кВт і більше, відкриті |
50-60 |
60-80 |
80-100 |
100-120 |
— те ж саме, герметичні |
60-70 |
70-80 |
80-100 |
100-120 |
— трансформатори від 100 до 1000 кВт |
20-30 |
30-50 |
50-60 |
>60 |
— трансформатори блочні |
30-40 |
40-60 |
- |
- |
— генератори на 100-300 кВт |
30-40 |
50-60 |
- |
- |
— відкриті розподільчі пристрої |
15-25 |
25-35 |
- |
- |
— масляні вимикачі |
10-20 |
20-30 |
- |
- |
— контрольно-вимірювальна апаратура |
5-10 |
10-20 |
20-30 |
>30 |
— магнітні пускачі |
20-30 |
30-40 |
40-60 |
- |
— електролампи у плафонах |
- |
- |
- |
10-20 |
— електролампи відкриті |
- |
- |
- |
5-7 |
— парові котли, парогенератори |
50-70 |
70-100 |
100-150 |
>150 |
3. Технологічні та комунально-енергетичні споруди і мережі |
||||
— газгольдери та наземні резервуари для паливо-мастильних та хімічних речовин |
15-20 |
20-30 |
30-40 |
>40 |
— підземні металеві та залізобетонні резервуари |
20-50 |
50-100 |
100-200 |
200 |
— частково заглиблені резервуари |
40-50 |
50-80 |
80-100 |
>100 |
— наземні металеві резервуари та ємності |
30-40 |
40-70 |
70-90 |
>90 |
— водонапірні вежі |
10-20 |
20-40 |
40-60 |
>60 |
— котельні, регуляторні станції та інші споруди у цегляних будовах |
7-13 |
13-25 |
25-35 |
35-45 |
— металеві вежі суцільної конструкції |
20-30 |
30-50 |
50-70 |
>70 |
— теплові електростанції |
10-15 |
15-20 |
20-25 |
25-40 |
— розподільчі пристрої та допоміжне обладнання електростанцій |
30-40 |
40-60 |
60-80 |
120 |
— трансформаторні підстанції закритого типу |
30-40 |
40-60 |
60-70 |
70-80 |
— кабельні підземні лінії |
200-300 |
300-600 |
600-1000 |
1000-1500 |
— кабельні наземні лінії |
10-30 |
30-50 |
50-60 |
>60 |
— повітряні лінії високої напруги |
25-30 |
30-50 |
50-70 |
>70 |
— повітряні лінії низької напруги |
20-60 |
60-100 |
100-160 |
>160 |
— підземні сталеві трубопроводи на зварці діаметром до 350мм |
600-1000 |
1000-1500 |
1500-2000 |
>2000 |
— те ж саме, діаметром понад 350 мм |
200-350 |
350-600 |
600-1000 |
>1000 |
— підземні чавунні та керамічні трубопроводи на розтрубах, асбоцементні на муфтах |
200-600 |
600-1000 |
1000-2000 |
|
— трубопроводи, заглиблені на 20 см |
150-200 |
250-350 |
500 |
- |
— трубопроводи наземні |
20 |
50 |
130 |
- |
— трубопроводи на металевих та залізобетонних естакадах |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
- |
— оглядові колодязі та засувки на мережах комунального господарства |
200-400 |
400-600 |
600-1000 |
1000 |
— мережі комунального господарства (вопровід, каналізація, газопровід) заглиблені |
100-200 |
400-1000 |
1000-1500 |
1500 |
4. Захисні споруди |
||||
— сховища, які стоять окремо, що розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 500 кПа |
500-600 |
600-700 |
700-900 |
>900 |
— сховища, які стоять окремо та вбудовані, що розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 300 кПа |
300-400 |
400-550 |
550-650 |
>650 |
— ті ж самі, що розраховані на 200 кПа |
200-300 |
300-370 |
370-450 |
>450 |
— ті ж самі, що розраховані на 100 кПа |
100-140 |
140-180 |
180-220 |
>220 |
— ті ж самі, розраховані на 50 кПа |
50-70 |
70-90 |
90-110 |
>110 |
5. Засоби транспорту, будівельна техніка, мости, загати |
||||
— вантажні автомобілі і автоцистерни |
20-30 |
30-55 |
55-90 |
90-130 |
— автобуси і спецавтомашини з кузовами автобусного типу |
15-20 |
20-45 |
45-60 |
60-80 |
— гусеничні тягачі і трактори |
30-40 |
40-80 |
80-110 |
110-130 |
— шосейні дороги з асфальтовим та бетонним покриттям |
120-300 |
300-1000 |
1000-2000 |
2000-4000 |
— залізничні колії |
100-150 |
150-200 |
200-300 |
300-500 |
— металеві мости з довжиною прольоту 30-40 м |
50-100 |
100-150 |
150-200 |
200-300 |
— те ж саме, з прольотом 100 м і більше |
40-80 |
80-100 |
100-150 |
150-200 |
— бетонні греблі |
1000-2000 |
2000-5000 |
5000-10000 |
>10000 |
— земляні загати ширинолю 80-100 м |
150-700 |
700-1000 |
>1000 |
|
Таблиця 3.14