Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств

Параметри будівель промислових підприємств	Кількість струменів	Мінімальна витрата води л/с на один струмінь
Будівлі управлінь: - висотою віз 6 до 10 поверхів об’ємом до 25000 м3	1	2,5
- теж, об’ємом більше 25000м3	2	2,5
- при кількості поверхів більше 10 об’ємом до 25000 м3	2	2,5
- те ж, об’ємом більше 25000 м3	3	2.5
Допоміжні будівлі промислових підприємств: - об’ємом від 5000 м3 до 25000 м3	2	2,5
- те ж, об’ємом більше 25000 м3	2	2,5

Приклад

Визначити витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі виробничі будівлі, яка належить до категорії В за пожежо- і вибухонебезпечністю і має II ступінь вогнестійкості. Загальний об’єм будівлі 4000 м³ .

Визначення витрат загальної кількості води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, що виникла у виробничій будівлі, виконаємо за формулою

Q_зов=3600 · q₁ · Т₁

де: q₁ - витрати води на одну пожежу (табл. 5.1);

Т₁ - тривалість зовнішнього гасіння пожежі (для цієї ситуації 3 год);

тоді:

- на зовнішнє гасіння пожежі

Q_зов = 3600 ·10 ·3= 108000 л

- на внутрішнє гасіння пожежі

Q_вн=3600 · n · q₂ · T₂

де: n – кількість струменів (див. табл.5.3)

q₂ – мінімальна витрата води на один струмінь (див.табл. 5.3)

T₂ - розрахунковий час роботи пожежних кранів (3 год)

Q_вн=3600 · 2 ·2, 5· 3= 54000 л

Забезпечення локалізації та ліквідації пожежі та побутових потреб води у цей період. Загальна розрахункова кількість витрати води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі для цієї будівлі становитиме:

Q_заг= Q_зов + Q_вн

Q_заг=108000+54000=162000 л

Висновок: Загальна розрахункова кількість витрат на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі для даної ситуації показує, що при проектуванні, реконструкції та будівництві водогону необхідно враховувати подібні екстремальні ситуації з метою надійного і своєчасного забезпечення об’єкту необхідною кількістю води, а при недостатній кількості її передбачити необхідні додаткові резерви.

Варіант 4. Вибухопожежна небезпека в приміщенні

1. Розрахунок надмірного тиску вибуху Р (кПа) виконується за формулою 3.8, де під величиною z приймається частка горючого пилу, що перебуває у завислому стані і вибухає. За відсутності експериментальних відомостей про величину z приймається z = 0,5.

(3.8)

де Н_Т - теплота згоряння вугілля, Дж/кг (табл. 3.12);

Р_о - початковий тиск, кПа (допускається приймати таким, що дорівнює 101 кПа);

_п - густина повітря до вибуху при початковій температурі Т_о, кг/м³;

Сp - теплоємність повітря Дж/кгК (допускається приймати рівною 1,01 10³ Дж/кгК);

T_o - початкова температура повітря, К;

K_H - коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння (допускається приймати К_H рівним 3).

Таблиця 3.12