Тема 6. Витрати виробництва і собівартість продукції. План

1. Сутність витрат і собівартість виробництва продукції.

2. Склад і класифікація витрат при визначенні собівартості продукції.

3. Методика визначення собівартості продукції та шляхи зниження собівартості продукції.

1. Сутність витрат і собівартість виробництва продукції.

В процесі матеріального виробництва застосовується як жива, так і уречевлена праця.

При цьому кожне підприємство бажає досягти як можна більшого прибутку від своєї діяльності.

А досягти цієї мети можливо за рахунок:

- підвищення ціни реалізації продукції або

- шляхом зниження витрат виробництва.

Витрати виробництва – це сукупні витрати живої та уречевленої в засобах виробництва праці на виробництво конкретного виду продукції.

В умовах товарного виробництва витрати виробництва виступають у вартісній формі.

А величина витрат виробництва залежить від конкурентної боротьби за ринки збуту продукції.

Наприклад: якщо конкурентна боротьба низька, то більшість підприємств можуть собі дозволити відносно високі витрати і навпаки.

З теоретичної точки зору витрати виробництва поділяються на:

• Суспільні та

• Індивідуальні.

Суспільні витрати виробництва відповідають вартості продукції, тобто вони лежать в основі еквівалентного обміну товару на товар згідно закону вартості, який наголошує, що вся продукція повинна обмінюватись по суспільно-необхідній вартості, в основі якої лежить :

• Середня забезпеченість підприємства МТБ;

• Середня інтенсивність роботи працівників;

• Середня кваліфікація працівників.

Суспільні витрати складаються з 3-х частин:

С + V + M (1)

Де, С – минула або уречевлена праця в засобах виробництва;

V – вартість продукту створеного для себе (жива праця, тобто заробітна плата);

M – вартість продукту створеного для суспільства.

Індивідуальні витрати виробництва представляють собою витрати виробництва окремого підприємства (вони відповідають собівартості продукції)

Індивідуальні витрати складаються з 2-х частин:

С + V (2)

Де, С – минула або уречевлена праця в засобах виробництва;

V – вартість продукту створеного для себе (жива праця, тобто заробітна плата);

Собівартість продукції – це затрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які виражені у вартісній формі.

Собівартість продукції, як економічна категорія, є частиною вартості товару.

Вона є одним із найважливіших показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва і показує в що обходиться підприємству виробництво сільськогосподарської продукції.

Таким чином, враховуючи все вище перелічене можна сказати, що при умові, якщо ціна на товар співпадає з вартістю товару, тоді:

• Підприємство буде мати прибуток , якщо

С_{витрати} > І _{витрати}

• Підприємство буде мати збиток, якщо

С_{витрати} < І _{витрати}

• Підприємство не буде мати ні збитку, ні прибутку, якщо

С_вит = І _вит

Повертаючись до категорії собівартість слід відмітити, що витрати на виробництво класифікуються на:

1) в залежності від того кому належать ресурси

• Економічні

• Внутрішні

• Зовнішні

Зовнішні витрати – це грошові витрати, які підприємство виплачує поставщикам трудових ресурсів, сировини, палива, електроенергії і т.д., а також організаціям, які надають транспортні і інші послуги.

Іншими словами – це плата за ресурси, які не належать даному підприємству.

Внутрішні витрати дорівнюють грошовим витратам, які підприємство несе при використанні власних ресурсів.

Економічні витрати – це сума зовнішніх та внутрішніх витрат, а також нормального розміру прибутку підприємства.

Нормальний розмір прибутку підприємства – це мінімальна плата, яка потрібна для утримання ресурсів в рамках даного підприємства.

2) у короткотерміновому періоді витрати поділяються на:

• Постійні

• Змінні

• Загальні

• Граничні

Постійні витрати – це витрати, які залежать від обсягу виробництва продукції.

До них можна віднести:

• Обов’язкові платежі по цінним паперам

• Рентні платежі

• Амортизаційні платежі

• Страхові платежі

• Плата за кредит і т.д.

Зміні витрати – це витрати, які залежать від обсягу виробництва продукції.

До них можна віднести:

• Витрати на сировину

• Паливо

• Електроенергію і т.д.

Загальні витрати – це сукупність змінних і постійних витрат.

Також розрізняють:

- середні постійні

• середні змінні

• загальні середні витрати,

тобто витрати на одиницю продукції.

Граничні витрати – це додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції.

 Загальні витрати

Г_в = --------------------------- (3)

 валова продукція

3) в залежності від кількості видів продукції по яким визначається собівартість розрізняють:

• індивідуальну собівартість, тобто собівартість конкретного виду продукції

• галузеву собівартість, тобто собівартість всієї продукції галузі (наприклад, галузі рослинництва).

4) в залежності від етапів формування витрат, розрізняють наступні види собівартості:

• технологічну

• виробничу

• повну

Технологічна собівартість включає витрати пов’язані з технологією виробництва продукції, а також витрати на організацію і управління виробництвом в бригадах, фермах, цехах, відділах (тобто зальновиробничі витрати).

Виробнича собівартість представляє собою суму технологічної собівартості та витрат на управління підприємством і організацією виробництва в цілому (тобто загальногосподарські витрати).

Повна собівартість – це сума виробничої собівартості та витрат пов’язаних із зберіганням та реалізацією продукції (тобто невиробничих витрат).

5) в залежності від часу визначення собівартості розрізняють:

• планову

• звітну

• провізорну (очікувану) собівартість.

Планова собівартість розраховується при плануванні обсягів виробництва і витрат на конкретну продукцію.

Провізорна собівартість розраховується по підсумкам роботи підприємства на 1 жовтня кожного року.

В склад витрат для визначення провізорної собівартості включають фактичні витрати на виробництво продукції, які отримані за перші 3-и квартали поточного року і планові витрати в 4-му кварталі поточного року.

Фактичну собівартість визначають при підведенні підсумків господарської діяльності підприємства на основі виробничого звіту.

Порівняння фактичної і планової собівартості дозволяють встановити переросхід або економію засобів виробництва і праці, намітити шляхи зниження собівартості продукції.