3. Функціональні форми грошей

Можливість появи і розвитку функціональних форм закладена у самій сутності грошей, природі їхніх функцій. Ця можливість зумовлена багатоплановістю грошових відносин, тим, що гроші виконують, з одного боку, суспільну функцію загального вартісного еквівалента і, з іншого – виступають у ролі технічного апарату, що обслуговує певні сторони товарного обміну.

Сучасна ринкова економіка характеризується наявністю різноманітності функціональних форм грошей. Структурна розгалуженість грошової системи – результат прогресуючого ускладнення ринкових відносин, спосіб надання ринку необхідної еластичності, що є однією з суттєвих ознак її дієздатності. У зв'язку з цим можна визначити, що ступінь зрілості грошової системи багато в чому визначається структуризацією та відповідною різноплановістю її функціональних ланок.

В економічній літературі, підручниках з теорії грошей, а також у державній статистиці тривалий час широко використовується агрегатний метод класифікації форм грошей. Він ґрунтується на ступені ліквідності кожної з них. Відповідно і зрілість окремих функціональних форм грошей визначається ступенем їхньої ліквідності.

В умовах ринкової економіки людина має можливість зберігати своє багатство у різних формах, одна з можливих серед яких – гроші. Окрім грошей, це можуть бути різного роду цінні папери держави, акції приватних компаній, капітал у матеріально-фізичній формі тощо. Портфельний підхід розглядає індивіда в момент, коли він володіє певним фондом багатства і приймає рішення з приводу активів, у яких він певний період збирається зберігати це багатство (майно). Звичайно, головний вплив на рішення, що має бути прийняте, спричиняє мета – одержання максимального доходу від багатства. А це, в свою чергу, пов'язане з ступенем ліквідності конкретної форми активу, якому буде віддано перевагу.

Сенс портфельного підходу при визначенні структури особистого багатства полягає в оцінці його окремих елементів з позицій ступеня їхньої ліквідності. Цей принцип використовують і при визначенні структури грошової маси, в тому числі при класифікації різних функціональних форм грошей.

Запитання для самоконтролю:

1. Які ознаки грошей Ви знаєте?

2. Назвіть переваги грошового обміну товарів і послуг порівняно з бартерним. 3. Які основні етапи розвитку грошей Ви знаєте?

4. Охарактеризуйте функцію міри вартості грошей.

5. Що таке масштаб цін?

6. В чому полягає суть співвідношення функцій міри ва-ртості та засобу обігу? 7. В чому полягає суть поєднання функцій нагрома-дження і засобу платежу?

8. Що таке ліквідність?

9. Опишіть функціональні форми грошей.

Тема 4. Ринок

1. Поняття «ринок»

2. Функції ринку

3. Види ринку

4. Моделі ринку

1. Поняття „ринок”

Як економічна категорія, поняття «ринок» відображає сутність економічних відносин, що виникають мiж суб'єктами економічної системи (виробниками i покупцями) з приводу обміну результатами i умовами (факторами) виробництва.

Ринок – поняття, яке вiдображає процес взаємодiї економiчних iнтересiв суб'єктiв господарської системи.

Поняття ринок можна розглядати як у вузькому, так i широкому розумiннi. У першому – це форма економiчного обмiну, в другому – система вiдносин господарювання, здатна вирiшувати життєво важливi завдання у сферах суспiльного ви-робництва, обмiну, розподiлу та споживання. Ринок виступає як сукупнiсть форм i органiзацiї спiвробiтництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцiйною метою продавцiв та покупцiв, а також надати можливiсть першим продати, другим – купити товар.

УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи. Економічні умови – основою яких є демократи-зація економіки – пов'язані з введенням загальних умов госпо-дарювання, які забезпечують ринкові зв'язки, передбачають:

 вiльний вибiр форм власностi на засоби виробництва (утвердження права господаря);

 вiльне цiноутворення;

 забезпечення та захист конкуренцiї;

 вiльний вибiр виду дiяльностi;

 вiльний обiг товару, капiталу, працi;

 оподаткування, фiнансування, кредитування, валютна полiтика, якi стимулюють пiдприємницьку дiяльнiсть.

Соцiальнi умови, якi забезпечують гуманнiсть ринкової економiки, охоплюють:

 систему захисту малозабезпечених верств населення (пенсiйне забезпечення);

 система соцiальної допомоги дiтям, молодi, безробiтним;

 система соцiального захисту вiд безробiття.

Правові умови включають систему заходів, пов'язаних з розробкою правового законодавства і прийняття економічних положень з переходу на ринкові методи господарювання.

Соцiально-психологiчнi та соцiально-культурнi умови, якi забезпечують самореалiзацiю особи та повагу до неї, вклю-чають:

 забезпечення свободи розвитку потенцiалу особи - квалiфiкацiйного, освiтнього, творчого, ко-мунiкативного, пiдприємницького, морального та iн.;

 свобода полiтичної дiяльностi;

 система соцiальної вiдповiдальностi особи перед трудо-вим колективом, суспiльством;

 система задоволення духовних потреб особи;

 можливiсть вивчення культурних надбань народiв країни та свiтової культури в цiлому.

ОЗНАКИ РИНКУ

Основними ознаками, що визначають суть ринку, є:

 доступнiсть для будь-якого споживача всiх товарiв, представлених на ринку (вiдсутнiсть фондування, карток, талонiв та iнших обмежуючих форм розподiлу);

 необмежена кiлькiсть конкурентiв, абсолютно вiльний вхiд у ринок та вихiд з нього;

 повна iнформацiя учасникiв конкуренцiї щодо пропозицiї, попиту, цiн, норм прибутку та iн.;

 свобода реалiзацiї товарiв i послуг, вибору товарiв споживачем та прийняття рiшень;

 пануючий диктат споживача.

В умовах вiльної конкуренцiї виробництво перебуває пiд постiйним економiчним контролем, а товаровиробники стають виконавцями волi споживача, змагаючись за сферу впливу на нього та його гаманець.