12. Поясніть зміст та регулятори міжнародних портфельних інвестицій.

ПІ прийнято називати вкладення капіталу в акції та інші цінні папери іноземних підприємств (в закордонні цінні папери) з метою отримання прибутку в розмірах, які не забезпечують володіння контрольним пакетом акцій. Неможливість володіти контрольним пакетом акцій досить часто обумовлюється особливостями законодавства країн-імпортерів капіталу. Так, чинне законодавство багатьох країн, що розвиваються, встановлює для іноземних корпорацій граничні ліміти володіння акціями місцевих підприємств в цілому в країні або в окремих галузях. Тому іноземні інвестори, замість власних підпр-в створюють лише змішані компанії за участю місцевого приватного або державного капіталу.

Критерієм інвестування є лише рівень доходів та перспективи зниження ризику. У разі погіршення ситуації на ринках та зростання ризику портфельний інвестор може вилучити свої інвестиції набагато швидше, ніж прямий інвестор.

Види ПІ:

• за національною ознакою (внутрішні та міжнародні);

• за видами цінних паперів: 1.акціонерні ЦП (грошовий документ, який засвідчує майнове право власника щодо особи, яка випустила цей документ); 2.боргові ЦП (грошовий документ, який засвідчує відносини позики власника документа щодо особи, яка випустила цей документ, напр., облігації, прості векселя, боргові розписки); 3.інструменти грошового ринку (грошові інструменти, що дають утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий дохід на певну дату, напр., казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти); 4.фінансові деривативи (похідні грошові інструменти, що мають ринкову ціну і засвідчують право утримувача на купівлю або продаж первісних ЦП, напр., опціони, ф’ючерси, варанти, свопи)

Більш ніж 90% МПІ здійснюється між промислово розвинутими країнами. Головними тенденціями сьогодні є зростання обсягів МПІ , розширення спектра інструментів, застосування новітніх інформаційних технологій для забезпечення торгівлі цінними паперами, залучення дедалі більшої кількості учасників ринку, зростання ліквідності ринку цінних паперів. Провідну роль у теоретичному забезпеченні портфельних інвестицій відіграють модель оптимального портфеля Марковіца, модель оцінки капітальних активів, багатокраїнна модель Солніка та теорія арбітражного ціноутворення.

13.Розкрийте зміст валютного курсу та порівняйте його види.

Валютний курс – ціна однієї валюти, виражена в одиницях іншої вал. Це є економічна інформація, яка інформує про умови купівлі-продажу валют.

Валютний курс визначається на основі котирування. При котируванні валют зазначають курс продавця, за яким банки продають валюту, і курс покупця, за яким вони її купують.Різниця між курсом продавця і курсом покупця являє собою маржу, яка покриває витрати і формує прибуток банку з валютних операцій.

Курсоутворюючі чинники:

- стан платіжного балансу країни;

- обсяги ВНП, які виробляються в країні;

- внутрішня і зовнішня пропозиція грошей;

- процентні ставки в країнах, валюти яких порівнюються;

- співвідношення внутрішніх цін країни з зовнішніми.

Валютний курс необхідний для:

- обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів та кредитів;

- порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних або іноземних валютах;

- періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм та банків.

Фактори, що впливають на ВК:

1)попит і пропозиція.

2)стан платіжного балансу,

3)рівень інфляції( відображає якість економіки країни),

4)різниця процентних ставок на фінансових ринках різних країн

5)ступінь довіри до валюти на фінансових ринках-залежить від стабільності ВК, прогнозу ВК.

Розрізняють різні види валютних курсів:

Валютний курс спот – це результат котирування двох валют за умови їхньої негайної поставки протягом двох робочих днів. (поточний курс обміну двох валют)

Форвардний ВК – курс форвардної угоди, тобто курс, установлений на момент укладання угоди, за яким можна купити валюту у визначений час у майбутньому (1,3,6,9 місяців, рік). Це такий обмінний курс при якому економічні агенти домовляються у поточний момент про обмін валют у визначений час у майбутньому.

Номінальний валютний курс (обмінний)– це сформована на даному ринку фактична ціна однієї валюти в одиницях іншої валюти.

Реальний валютний курс – це номінальний валютний курс скоригований на відносний рівень цін у двох країнах. (номінальний валютний курс, помножений на індекс інфляції).

Ефективний валютний курс- валютний курс, визначений по відношенню до кошика валют основних торгівельних партнерів; показує зміни валютних курсів по відношенню до торгівельних партнерів.

Номінальний ефективний валютний курс – це індекс співвідношення національної валюти з валютами інших країн, зважений з питомою вагою цих країн у валютних операціях даної країни.

Реальний ефективний ВК – індекс валютного курсу з кожним основним торговельним партнером у порівнянні з індексом валютного курсу з цим партнером в попередньому році і зважений на питому вагу цього торговельного партнера

Крос – курс – це співвідношення між двома валютами, яке випливає з їхнього курсу до третьої валюти.( найчастіше – долар США). (визначення курсу валюти по відношенню до іншої через третю валюту).

Валютний курс по ПКС розраховується МВФ кожні 2 роки на основі спеціальної методики з урахуванням структури економік країн, їх конкурентоспроможності, зовнішньоторгівельних цінах. Курс валюти по ПКС використовується для міжнародних співставлень (міжнародне співставлення ВВП, національного доходу, продуктивності праці та інших показників). Різниця між номінальним ВК і курсом валют по ПКС показує, чи є національна валюта переоцінена чи недооцінена.