35.Розкрийте зміст міжнародного кредитування та основні види кредитів.
Міжнародний кредит - рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, зв'язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності, терміновості і сплати відсотка. Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий шляхом придбання імпортного устаткування, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках. Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту в найбільш загальних рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин. Форми міжнародного кредиту:
1.за формою кредитування:
товарні кредити — міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі;
валютні (грошові) кредити — кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті;
2.за цільовим призначенням:
комерційні — для закупівлі певних видів товарів і послуг;
інвестиційні — для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;
проміжні — для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних робіт;
незв’язані, або фінансові, кредити — це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі;
3.за загальними джерелами:
внутрішні кредити;
іноземні (зовнішні) кредити
змішані кредити
приватні кредити
урядові (державні)
кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;
змішані кредити;
5.за формою забезпечення:
забезпечені кредити — кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, товарними документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою;
бланкові кредити — кредити, надані під зобов’язання боржника вчасно їх погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника;
6.За терміном кредиту:
надстрокові , короткострокові, середньострокові; довгострокові;
7.За валютою позики:
у валюті країни-позичальника; у валюті країни-кредитора;
у валюті третьої країни; у міжнародній грошовій одиниці [
8.за технікою надання:
готівкові кредити, коли кошти зараховуються на рахунок боржника в його розпорядження;
акцептні кредити — надаються у формі акцепту тратти (переказного векселя) імпортером, переважно банком, що полегшує облік тратти в банку;
облігаційні позики — широко використовуються при залученні коштів на довгостроковій основі;
синдиковані і консорціальні кредити — дають змогу позичальникові мобілізувати особливо великі суми на довгий строк, тому що кредитором виступає не один банк, а кілька — «синдикат» чи кілька десятків банків — «консорціумів»;
9.за способом погашення:
з рівномірним погашенням;
з нерівномірним погашенням;
з одночасним погашенням;
з ануїтетним погашенням (% погашення за основним боргом).
36.Міжнародний фінансовий ринок
Міжнародний фінансовий ринок – це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл капіталу між кредиторами і позичальниками через посередників на основі попиту і пропозиції на капітал.
Міжнародний фінансовий ринок – це глобальна система мобілізації вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на умовах ринкової конкуренції. Головне призначення міжнародного фінансового ринку – забезпечення доступу до фінансових ресурсів і міжнародних проектів. З інституційної точки зору міжнародний фінансовий ринок – це сукупність кредитно – фінансових інститутів, через які відбувається рух капіталів(фінансових потоків) у сфері міжнародних економічних відносин
- Центробанки окремих країн; - Комерційні банки, насамперед ТНК; - ТНБ; - Фондові (валютні) біржі та інші фінансові інститути включаючи страхові компанії та брокерські фірми.
Отже міжнародний фінансовий ринок із притаманною йому системою фінансово - кредитних інститутів та відповідною для них інфраструктурою - це те середовище, в якому концентруються і розподіляються фінансові ресурси між окремими країнами. У світі склався цілодобово діючий міжнародний ринковий механізм, який є ефективним інструментом управління міжнародними фінансовими потоками.
У міжнародній фінансовій практиці єдиного методу структуризації фінансового ринку не існує. Оптимальна структура національних фінансових ринків визначається за такими ознаками: - за терміном реалізації майнових прав (боргових зобов’язань). - за групою фінансових активів (видом фінансових інструментів). За першою ознакою розрізняють два основних сегменти міжнародного фінансового ринку: ринок грошей і ринок капіталів.
Ринок грошей (money market) – сегмент фінансового ринку, на якому торгують тільки короткостроковими борговими інструментами, термін погашення яких менший ніж один рік. У сегменті ринку грошей, який ще називають монетарним ринком, продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик (до одного року) і депозитних операцій. До основних інструментів ринку грошей відносяться: міжбанківські вклади та депозити, депозитні сертифікати, банківські акцепти, векселі, євродолари та інші. Фінансові інструменти, якими торгують на ринку грошей, є надійними та високоліквідними, оскільки зазнають незначного коливання цін. Ризик непогашення боргу також мінімальний, оскільки переважна більшість інструментів ринку грошей – це короткострокові боргові зобов’язання першокласних позичальників (уряду, центробанку, комерційних банків, фірм та корпорацій) з високим рейтингом кредитоспроможності. Ринок капіталів (capital market) – сегмент фінансового ринку, на якому купують і продають довгострокові боргові і майнові інструменти, терміни реалізації яких понад один рік. На ринку капіталів обертаються акції та облігації корпорацій, заставні, цінні папери урядових установ та інші. На ринку капіталів кредитори і позичальники домовляються про обмін грошових коштів на фінансові інструменти (акції, облігації), які можна перепродати за альтернативною вартістю, що вимірюється нормою позичкового процента. Ринки полегшують продаж фінансових інструментів для мобілізації коштів, забезпечуючи ліквідність фінансових активів. Основним критерієм такого поділу виступає той чи інший тип фінансових інструментів (активів). Якщо ж неможлива їх вільна купівля/продаж (боргові зобов’язання за кредитами), то ми маємо справу з кредитним ринком, якщо ж зобов’язання або фінансові інструменти вільно продаються і купуються, то відповідно – з учасниками ринку цінних паперів
