Тема 21. Глобалізація світогосподарських звязків та загальноцивілізаційні проблеми людства

Виникнення глобальних проблем пов'язане як з кон­кретною сферою життєдіяльності людського суспільства, так і з конкретним соціально-економічним середовищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності людей.

На виникнення подібних проблем вперше звернули увагу західні вчені в 60-х роках. Р. Фолк, О. Тоффлер, Д. Медоуз, Дж. Форрестер, Р. Хейлбронер до глобаль­них проблем відносять досить вузьке коло питань - пе­ренаселення планети, порушення екологічної рівноваги, виснаження ресурсів. Такі вчені, як В. Леонтьєв, Е. Пестель, Я. Тінберген, визнаючи наявність багатьох гло­бальних проблем, найголовнішою вважають економічну відсталість країн, що розвиваються. Г. Кан, Дж. Фелпс вважають, що перед людством стоїть близько 20 гло­бальних проблем, 9 з яких — найголовніші. Близько до теоретичного обґрунтування глобальних проблем піді­йшли вчені колишнього СРСР В. Загладін, Д. Гвішиані, М. Максимова, І. Фролов та інші. Хоч їхні точки зо­ру не завжди збігаються і вони не завершили розробку цілісної концепції, у їхніх обґрунтуваннях дається ви­значення причин, що породжують глобальні проблеми, критеріїв, які дозволяють виділити їх серед безлічі проб­лем, що стоять перед людством, розкрито конкретно-специфічні форми їхнього прояву, означено внутрішні зв'язки і взаємозалежності між окремими проблемами та намічено шляхи розв'язання їх.

В цілому глобалістика як самостійна галузь знань про найбільш загальні, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації перебуває в процесі становлення.

Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо: а) вони мають загальносвітовий характер, тобто торкаються інтересів усіх або значної групи держав; б) нерозв'язаний їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил; в) вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового товариства. Глобальність - не географічне поняття

За переліченими ознаками глобальні проблеми поді­ляють на три сфери дії.

До першої належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства. Серед них: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження навколиш­нього середовища, освоєння ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором. Витоки цих проблем закладені в тенденціях і закономірностях розвитку сві­тових продуктивних сил, які сприяють як розширенню можливостей задоволення потреб людини в засобах іс­нування, так і зростанню старих потреб та виникненню нових.

До другої сфери належать проблеми суспільних взає­мовідносин, а саме: відносин між державами різних Економічна устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіональні та міжнарод­ні кризи тощо. На перший план серед них вийшла проб­лема регіональних конфліктів, у тому числі І в держа­вах, що переходять до ринкових відносин.

Третя сфера - розвиток людини, забезпечення її майбутнього. Вона охоплює передусім проблеми присто­сування сучасної людини до умов природного І соціаль­ного середовища, що змінюються під впливом науково-технічного прогресу, питання сучасної урбанізації, бо­ротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями (серце­во-судинними, раком, СНІДом).

Як І раніше, гостро стоїть проблема забезпечення людства сировиною та енергією. Значення енергоносіїв та сировинних джерел пояснюється тим, що вони є важ­ливою передумовою і фактором економічного зростання, прогресу продуктивних сил, фактором природокористу­вання. Суть проблеми полягає у відсутності на сучас­ному етапі нової, адекватної НТР, бази постачання су­спільного виробництва енергією та сировиною; затримці в освоєнні альтернативних енергоносіїв; наявності дис­пропорції у світовому енергобалансі; переважанні тра­диційних енергоносіїв, залежності енергозабезпечення багатьох країн від зовнішніх джерел тощо.

Можливості запобігання загостренню проблеми міс­тяться у пошуках альтернативних джерел енергії. На них і зосереджені зусилля багатьох країн світу.

Останнім часом набула глобальності проблема осво­єння Світового океану. Світовий океан надає людству біоресурси та мінеральну сировину.

Розвідані запаси нафти на континентальному шельфі становлять ^]Д світових розвіданих запасів. На морські надра припадає близько 30% олова, що видобувається в світі, 100 % брому, 20 % важкої води тощо.

Проблема економічного відставання країн, що роз­виваються, проявляється і у кризі заборгованості. Вона належить до групи глобальних проблем, пов'язаних з взаємовідносинами між державами. Рис глобальності їй надає те, що вона може бути подолана виключно шля­хом глобального і справедливого врегулювання в рам­ках світового товариства, яке, в свою чергу, гарантува­ло б економічну безпеку всіх країн і народів, сприяло б стабільному і гармонійному розвитку світового гос­подарства.

Суттєві риси глобальних проблем, їхні ознаки, сфери І форми мають реальне втілення, їх можна дослідити за допомогою існуючих вже нині методів глобалІстики.

Особливого значення набуває питання конверсії воєн­ного виробництва, демілітаризації економіки країн світу, мирного співробітництва між ними.

Позитивний вплив роззброєння на розв'язання гло­бальних проблем людства важко переоцінити.

Відмова від гонки озброєнь і перехід до політики роз­зброєння створили б сприятливі можливості для еконо­мічного розвитку всього світового товариства. Стрижне­вим економічним аспектом роззброєння є питання про конверсію воєнного виробництва. Конверсія є ланкою процесу «роззброєння - розвиток» і способом вивільнен­ня в ході роззброєння матеріальних, фінансових, людсь­ких і наукових ресурсів та спрямування їх на розвиток цивільного сектора господарства.

Позитивний вплив роззброєння на розв'язання гло­бальних проблем людства важко переоцінити.

Відмова від гонки озброєнь і перехід до політики роз­зброєння створили б сприятливі можливості для еконо­мічного розвитку всього світового товариства. Стрижне­вим економічним аспектом роззброєння є питання про конверсію воєнного виробництва. Конверсія є ланкою процесу «роззброєння — розвиток» і способом вивільнен­ня в ході роззброєння матеріальних, фінансових, людсь­ких і наукових ресурсів та спрямування їх на розвиток цивільного сектора господарства.

В останнє десятиріччя у світі виникла низка проблем, які безпосередньо стосуються долі всього людства, від своєчасного розв’єязання яких залежить існування цивілізації на Землі. До них належать відвернення світової ядерної загрози та забезпечення стабільного миру, комплексна охорона навколишнього середовища, ліквідація хвороб, використання ресурсів Світового океану, освоєння космосу, розвиток людини, забезпечення її гідного майбутнього. Кожна з глобальних проблем має свої специфічні причини, але при всій їх різноманітності у них є певні спільні причинно-наслідкові зв’язки, обумовлені розвитком технологічного способу виробництва та відповідними особливостями відносин власності.

Загальну суть глобальних проблем можна визначити як комплекс протиріч між державами та міждержавними угрупованнями, суспільством і природою у загально планетарному масштабі. Вони можуть бути розв’язані тільки шляхом спільних зусиль усього людства. Так, витрати на виробництво озброєння могли б піти на послаблення соціально-економічної нестабільності, запобігання регіональним конфліктам, хоча б часткове вирішення продовольчої проблеми. У свою чергу вирішенню виробничих та соціальних проблем глобального порядку сприяє освоєння ресурсів Світового океану та космосу.