Проблемні питання
1. За рахунок яких джерел було досягнуте 20% економічне зростання в Україні в січні-березні 2002 року?
Що спільного та які відмінності в моделях Е. Домара та Р. Харрода?
Яким чиним досягається економічна рівновага за умови стрімкого впливу на економіку технічного прогресу?
Вкладення внутрішніх чи зовнішніх інвестицій є більш премітивним для економіки України?
Питання для самостійного вивчення
1.За яких причин внутрішній капітал витікає із України, а не перетворюється у внутрішні інвестиції?
2.Які фактори викликають нестабільність економічного розвитку, та чи можна звести їх вплив до мінімального рівня, або передбачити їх зриви?
Література
П.2 с. 343-364 П.32 с. 281-343 П.59 с. 266-272
с. 451-466 П.47 с. 244-246 с. 233-346
П.3 с. 366-396 с. 470-490 П.75 с. 27-44
с. 422-444 П.49 с. 80-93 с. 181-200
П.6 с. 53-78 с. 183-199 П.78 с. 333-346
П.7 с. 258-296 П.50 с. 260-275 с. 223-243
П.9 с. 370-382 П.52 с. 277-390 П.80 с. 105-120
П.29 с. 87-98 с. 675-748 с. 242-257
с. 249-270 П.53 с. 187-219
с. 296-321 П.55 с. 350-366
Тема 19. Доходи, їх джерела та розподіл. Зайнятість і відтворення робочої сили в перехідній економіці
Однією із основних проблем, яка породжує суперечки в суспільстві є проблема участі всіх працівників у формуванні доходу та послідуючому його розподілі. Варто звернути увагу на суть бачення даної проблеми з класичної точки зору, яка поділила весь створений продукт на необхідний і додатковий. Класична економічна теорія визначила і соціально-економічну природу суспільного продукту, як плату за працю найманого працівника, яка на поверхні виступає у вигляді заробітної плати, або відокремленої частини чистого продукту, яка слугує для відтворення робочої сили, що зайнята продуктивною працею.
Форми розподілу необхідного продукту, відображають лише необхідну частину продукту, яка виступає у різних формах та системах заробітної плати чи частину продукту, що розподіляється через суспільні фонди споживання.
При розгляді даної теми варто також звернути увагу на те, що в реальному житті зокрема в нашій країні, чистий дохід набирає форми прибутку, відсотка і ренти, а приєднавши до них ще й заробітну плату, одержимо всі наявні первинні форми розподілу чистого продукту. В результаті цього чистий продукт розподіляється між його безпосередніми виробниками і власниками засобів виробництва. За часів бувшого СРСР склалася думка про те, що в основі доходу лежить лише заробітна плата (97-99%), в розвинених капіталістичних країнах світу доля заробітної плати в сукупному доході громадян не перевищує 60-65%.
При вивченні теми необхідно акцентувати увагу студентів на первинному розподілі та перерозподілі чистого продукту і формуванні кінцевих доходів різних груп населення, держави, підприємств матеріального і нематеріального виробництва.
При переході до ринкової економіки в економічному обіході появились нові терміни: мінімальна заробітна плата, мінімальний прожитковий рівень, оптимальний споживчий бюджет, споживчий кошик, ІЛР і т.д. Всі ці поняття є надто важливими при визначенні сімейного бюджету і економічного становища народу в цілому в перехідній економіці.
Ринок праці (робочої сили) - важлива та багатопланова сфера \економічного і соціально-політичного життя суспільства. На ринку праці одержує оцінку вартість робочої сили, визначаються умови її найму, у тому числі величина заробітної плати, умови праці, і можливість отримання освіти, професійного зростання, гарантії зайнятості. Ринок праці відображає основні тенденції в динаміці зайнятості, її основних структурах (галузевій, професійно-кваліфікаційній, демографічній), тобто у суспільному розподілі праці, мобільності робочої сили, масштабах та динаміці безробіття.
Існують декілька Економічна течій, в яких обґрунтовуються причини безробіття. Марксизм пов'язує його з процесом накопичення капіталу, при якому потреби у змінному капіталі (в робочій силі) зростають повільніше, ніж у постійному капіталі (машинах, обладнанні тощо). Західні науковці доводять, що безробіття відображає економічну доцільність використання ресурсів подібно до того, як ступінь завантаження виробничих потужностей відображає доцільність та ефективність використання машин і обладнання.
Ринок праці охоплює відносини, які розпочинаються при наймі людини на роботу і завершуються її звільненням. Підкорюючись в цілому законам попиту та пропозиції, він являє собою ринок особливого роду, що має суттєві відмінні риси від інших товарних ринків. Регуляторами на ньому є не тільки макро- та мікроекономічні фактори, але і багато інших факторів соціального та демографічного характеру.
Одним із найважливіших макроЕкономічна показників є високий рівень зайнятості населення.
Трудові ресурси - частина населення працездатного віку, що володіє фізичними і духовними спроможностями. Це потенційна маса живої праці в товаристві.
Робоча сила - індивідуальна продуктивна спроможність кожної людини до праці, котра невідокремлена від людини як від особистості. Реальною виробничою силою вона стає в процесі поєднання робітника із засобами виробництва.
Людський капітал - сформований людиною визначений запас здоров'я, знань, навичок, спроможностей, що цілеспрямовано використовуються в тій або іншій сфері діяльності. Використання людського капіталу приносить прибуток його власнику. Чим вище за рівнем розвиненості людський капітал, тим більший прибуток він приносить.
Загальний
рівень трудових ресурсів (R)
складається з двох груп населення:
працюючих (L)
та безробітних (F):
R = L + F
Зайнятість як економічна категорія |
Зайнятість як економічна проблема |
Це сукупність Економічна, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно корисній діяльності, що приносить доход. |
Співвідношення між кількістю працездатного населення і кількістю зайнятих, яке характеризує рівень використання трудових ресурсів суспільства та ситуацію на ринку робочої сили. |
Рівень фактичного безробіття (U) обчислюється, як частка офіційно зареєстрованих безробітних (F) до загального числа людей, що можуть і бажають працювати (R):
