Література

П.2 с.5-37 П.50 с. 4-34 П.68 с. 7-38

П.3 с.6-28 П.51 с. 5-58 П.69 с. 5-57

П.9 с.3-18 П.52 с. 29-86 П.72 с. 5-35

П.25 с. 13-21 П.53 с. 6-14 П.73 с. 2-14

П.29 с. 44-53 П.55 с. 5-57 П.76 с. 5-49

П.49 с. 10-18 П.56 с. 11-20 П.80 с. 5-10

Тема 2. Основні методи пізнання соціально-економічна процесів

Кожна наука спирається на сукупність методів дослідження, тобто має свою методологію. Для того щоб одержати нові знання, треба свідомо застосовувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всіх наук, у тому числі економічної теорії.

Фундаментальним методом наукового пізнання для всіх наук - природничих і суспільних – раніше визнавався метод діалектики, сутність якого полягає в пізнанні Економічна явищ і процесів у їх загальному зв'язку і взаємозалежністю в умовах безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін приводить до зміни якісного стану. Джерелом розвитку тут виступає єдність і боротьба протилежностей. В сьогоднішніх умовах даний метод залишається актуальним.

У економічній теорії надзвичайно важливе значення має метод наукової абстракції. Суть цього методу полягає у звільненні уявлень про предмет дослідження від всього випадкового, тимчасового, одиничного та виявленні у ньому істотного, постійного, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони.

У Економічна дослідженнях широко використовують метод аналізу і синтезу. Аналіз являє собою процес розкладання цілого на складові частини, а синтез - поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле.

Аналіз дає можливість вивчити окремі сторони об'єкта, зробити ряд наукових абстракцій, виявити певні поняття. Подальше поєднання їх у процесі синтезу приводить до виявлення більш глибокої сутності цілого.

Аналіз і синтез - взаємодоповнюючі процеси, що складають разом один з найпоширеніших методів дослідження економічної дійсності.

Вивчення Економічна явищ може здійснюватись як шляхом просування від фактів до теорії, так і від теорії до фактів. Це означає застосування індуктивного та дедуктивного методів дослідження.

Під індукцією розуміють виведення принципів з фактів. Тут усе починається з нагромадження фактів, які потім систематизуються і аналізуються таким чином, щоб можна було вивести узагальнення, принципи або закони. Тобто індукція йде від фактів до теорії, від часткового до загального.

Тобто дедуктивний метод іде від загального до часткового, від теорії до фактів.

Індукція і дедукція не протистоять одна одній, а є взаємодоповнюючими методами дослідження. Сформульовані дедуктивним методом гіпотези правлять економістові за орієнтир при доборі і систематизації емпіричних даних. У свою чергу, відомі уявлення про факти, про реальний світ є передумовою для формулювання досить змістовних гіпотез.

У Економічна дослідженнях широко використовують метод поєднання логічного та історичного підходів. Таке поєднання є цілком виправданим через те, що історичний процес розвитку людського суспільства взагалі та його економічного розвитку зокрема - мають власну логіку. Історія свідчить, що незважаючи на національні особливості, географічне розташування та різні природно-кліматичні умови, всі країни проходять у своєму розвитку одні й ті самі етапи і стадії.

Саме тому в допомогу історичному підходу додається логічний підхід, що дозволяє відрізнити закономірне від випадкового, прогрес від регресу - ясно побачити загальний напрямок розвитку людської цивілізації. Логічний підхід дозволяє звільнити оцінку історичного розвитку людства від притаманних йому випадковостей та зигзагів, розкрити загальні закони розвитку та зміни суспільно-Економічна формацій, вишикувати пройдені етапи у необхідній послідовності.

В сучасних умовах в Економічна дослідженнях дедалі більше уваги приділяється статистичним та математичним методам, побудові Економічна моделей. Це пояснюється значним зростанням кількісних показників, Економічна параметрів, що повинні бути враховані при дослідженні процесів, які відбуваються у зростаючій економіці. Для систематизації та підпорядкування величезної кількості даних, що використовуються як фактична база для подальших теоретичних побудов, економістам стають у нагоді статистичні методи обробки інформації.

Широке застосування математичних методів в Економічна дослідженнях розпочалося у XIX ст. Тоді виникла так звана математична школа в політекономії, засновником якої вважається Л. Вальрас (Швейцарія), а найбільш відомими представниками - У. Джевонс (Англія) та В. Парето (Італія). Використання математичних методів значно розширило можливості економічної теорії з точки зору обробки та систематизації фактичного матеріалу, відстеження взаємозв'язків між різними економічними процесами; встановлення певної взаємозалежності між ними.

Тобто математичні методи можна розглядати тільки як допоміжні засоби у дослідженні економіки.

Особливе значення в сучасних умовах надається створенню на основі використання статистичних та математичних методів Економічна моделей. Економічна модель - це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення економічної дійсності. Економічне моделювання дозволяє не тільки краще зрозуміти механізм функціонування сучасної економіки, а й передбачати стан економіки у майбутньому, прогнозувати можливі варіанти її подальшого розвитку.

Особливе місце серед методів дослідження Економічна процесів займає соціально-економічний експеримент. Особливість цього методу полягає в тому, що теорія тут безпосередньо перевіряється практикою. В свою чергу, практичне здійснення експерименту дає новий матеріал для теоретичного осмислення і висування нових гіпотез. Будь-яка теорія може бути остаточно доведена чи спростована тільки практикою, реальною дійсністю.

На закінчення слід сказати про деякі логічні пастки, що підстерігають дослідників у галузі економічної теорії. Однією з таких пасток у Економічна дослідженнях є припущення, згідно з яким “те, що правильно для окремої частини, обов’язково правильно і для цілого”.

Ще одна логічна помилка в Економічна дослідженнях полягає у припущенні, що коли одна подія передує іншій, то перша обов'язково є причиною другої. Ця помилка трапляється при відшукуванні певних Економічна закономірностей, виявленні причинно-наслідкових зв'язків між ними. Проте не завжди дві постійно слідуючі одна за іншою події пов'язані між собою саме таким чином.

Аналізуючи взаємопов’язані групи емпіричних даних особливо важливо не плутати причинність із кореляцією. Кореляція означає, що співвідношення двох (або більше) груп даних має системний і взаємозалежний характер, але не означає, що зміни в одній групі є причиною змін в іншій групі (інших групах) даних.

Основою життя та розвитку суспільства є виробництво. Головними факторами виробництва є праця людини, яка виступає як провідна сила суспільного виробництва та його кінцева мета. Суспільне виробництво - це процес свідомого діяння людей на речовину природи з метою створення благ, які необхідні для існування та розвитку суспільства. В процесі виробництва завжди взаємодіють три основні фактори: людина як носій праці, предмети та засоби праці.

Суспільне виробництво має дві сторони: відношення людини до природи, яке знаходить свій прояв у продуктивних силах, і відносини людей в процесі виробництва і господарської діяльності, що складає виробничі (або економічні) відносини.

Суспільне виробництво поділяється на матеріальне і нематеріальне виробництво. Створення Економічна благ передбачає процес виробництва, а отже і наявність відповідних ресурсів. Потреби людей не мають меж, а економічні ресурси обмежені. Потреби в своєму розвитку породжують різні інтереси. Основу Економічна інтересів складає привласнення результатів виробництва, як і самих засобів виробництва. Прогресивні зміни у виробництві можуть бути всебічно реалізовані в умовах вдосконалення суспільних відносин, розвитку суспільного відтворення.

Мета теми - визначити місце і роль суспільного виробництва та людини в ньому у розвитку суспільних відносин, через їх прогресивні зміни в умовах демократизації всіх сторін суспільного життя.

Методи пізнання соціально-економічних процесів

структурно-функціональний метод

математичні методи економічних досліджень

який передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного обов’язковим аналізом фдиний взаємовідносин елементів

його засновниками є в XIXст.

У.Джевонс і Л.Вальрас. Суть-

Використання математичних моделей і відхід від трудової теорії вартості, коли економічні закономірності можуть бути виражені у вигляді математичної формули