2. Криміналістична характеристика злочинів, які вчиняються організованими злочинними групами

Організована злочинність розглядається у науках кримінально-правового циклу у цілому як найбільш небезпечне виявлення групової професійної злочинності з вираженою корисливою спрямованістю, що досягається будь-якими кримінальними засобами і способами.

У період докорінного реформування економіки, легалізації і стимулювання підприємницької діяльності різних видів організована злочинність зазнає змін, адаптуючись до нових умов. Виявляється прагнення ОЗГ до зв'язків та співробітництва з нелегальним, тіньовим сектором економіки, на структуру і динаміку організованої злочинності впливають можливості використання кримінального досвіду зарубіжних злочинних формувань, встановлення з ними зв'язків, можливості легалізації (відмивання) коштів шляхом відкриття рахунків на підставних осіб у зарубіжних банках, заснування фірм, придбання нерухомості та ін. Однак не можна проводити паралель між зарубіжною організованою злочинністю (яка має істотну структурну неоднаковість, наприклад італійська, американська, східно-азіатська та ін.) та тією, що склалася у після радянський період. Мафіозні асоціації ряду країн за рівнем організації і діяльності (сімейно-кланові системи, структури пірамід та ін.) відрізняються особливостями кримінальної традиції і практики.

Структура злочинів, вчинених ОЗГ в Україні, починаючи з 1994 p., характеризується такими видами діянь, як крадіжки, розкрадання, вимагательство, розбої, грабежі, хабарництво, операції з валютними цінностями, злочини, пов'язані з наркотиками, зберіганням, виготовленням і збутом вогнепальної зброї і боєприпасів. До таких злочинів належать також вбивства.

Злочини, вчинені ОЗГ, відбивають тенденцію зростання ряду сфер і галузей економіки: банківської, кредитно-фінансової, підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, та Ін.

Значення розробки криміналістичної характеристики злочинів, вчинених ОЗГ, обумовлюється складністю доведення факту участі у них членів даної ОЗГ поряд з встановленням обставин певного вчинку, частіше — вчинків, які кваліфікуються за сукупністю (економічних та загально-кримінальних злочинів). У зв'язку з цим на початку розслідування того або іншого злочину не завжди очевидні ознаки участі в ньому ОЗГ.

Криміналістична характеристика злочинів, вчинених ОЗГ, повинна відобразити органічний зв'язок окремих характеристик і в цілому методик розслідування на основі особливостей кримінальної діяльності ОЗГ.

Криміналістична характеристика злочинів, які вчиняються ОЗГ, об'єднує дві взаємопов'язані системи даних: 1) криміналістичну характеристику певних видів злочинів, вчинених ОЗГ, з виділенням основного напряму злочинної діяльності такої групи і 2) криміналістичну характеристику ОЗГ як організованого злочинного формування. Перша з названих систем складає основу об'єднаної криміналістичної характеристики злочину; друга виступає її специфічним елементом, що характеризує ОЗГ і окремих її членів — суб'єктів злочину (особа злочинця), злочинну співучасть.

Важливішим елементом криміналістичної характеристики злочинів, що вчиняються ОЗГ, є сама група, злочинна організація, її члени.

Залежно від спрямованості злочинної діяльності — корисливо-насильницька, загально-кримінальна або корислива (у сфері економічної діяльності), а також інших чинників ОЗГ можуть бути віднесені до різних типів (видів). Серед них виділяються ОЗГ за видом кримінально-професійної діяльності — ті, що спеціалізуються на виготовленні (підробленні) грошових знаків, цінних паперів, документів, крадіжках автомобілів, рекеті та ін.; або на кримінальній діяльності у сфері економічних відносин (фінансово-кредитній, зовнішньоекономічній діяльності та ін.); за територіальною ознакою злочинної діяльності (регіональні і міжрегіональні внутрішні і такі, що виходять за межі країни) та ін.

У характеристиці ОЗГ необхідно передусім виділити організаційну структуру, яка визначає саму сутність даної форми злочинності, без чого вона перетворюється у звичайну злочинну групу. Даний елемент характеристики знаходить прояв у внутрішньогруповому розподілі функцій учасників злочинної групи, в організованій системі, яка передбачає ієрархічність, кримінальне лідерство, дисципліну, норми поведінки, неформальну нормативність, систему санкцій та заохочень.

Структура ОЗГ (як основна ознака) будується на кримінальному професіоналізмі, кримінальній кооперації, інформованості, системі конспірації, організації внутрішньої та зовнішньої безпеки.

Тривалість функціонування ОЗГ виявляється у певних ознаках: згуртованості, стійкості, постійності злочинного спілкування, нейтралізації соціального контролю, мінімізації ризику, приховуванні слідів злочину та ін.

Корислива спрямованість діяльності ОЗГ — одна з цільових і мотиваційних п ознак — виявляється у використанні для вчинення злочинів легального (у вигляді кредиту та ін.) і кримінального капіталу; максималізації доходу; у виборі і монополізації найбільш доходних сфер підприємництва та кримінального бізнесу; легалізації («відмиванні») кримінальних доходів та ін.

Планування злочинів, які вчиняються ОЗГ, також належить до основних її ознак і характеризується: цілеспрямованістю та старанністю планування злочинної діяльності, кримінальною спеціалізацією І в той же час варіантністю та універсальністю; розповсюдженням дезінформації про злочинну діяльність: залученням фахівців для розроблення планів та ін.

Особиста типологія членів ОЗГ визначається соціально-демографічними чинниками. За даними опублікованих досліджень у злочинних організаціях загальнокримінального типу переважають особи (переважно чоловіки) віком від 20 до 35 років, непрацюючі, з різними ступенями освіти. У групах, що вчиняють злочини у сфері економіки, віковий ценз учасників вищий, більш високі спеціальна підготовка, трудовий і посадовий професіоналізм. Виділяються певні типи лідерів організованих злочинних формувань: натхненник (виконуючий функції радника, консультанта з планування та реалізації кримінальних планів як психологічно сильний авторитет), ініціатор, організатор, а також лідери змішаного типу. Серед виконавців виділяються активні члени групи, які входять до організованої мережі, та рядові виконавці.

Спрямованість (профіль) злочинної діяльності ОЗГ характеризується загальною метою отримання великих кримінальних доходів і конкретизується сферами їх добування, виявленням кримінальних інтересів, які можуть розмежовуватись на: внутрішні (регіональні і міжрегіональні), зовнішні (зарубіжні), змішані (на базі створення спільних виробництв, комерційних, посередницьких фірм тощо); найбільш доходні і перспективні галузі виробництва, торгівлі, сфери побутового, технічного обслуговування; різні види кримінальної діяльності (наркобізнес, торгівля зброєю, крадіжки автомобілів та ін.).

Вибір напрямку злочинної діяльності, з одного боку, залежить від обстановки і умов, у яких ОЗГ планує здійснювати свою діяльність в наміченому регіоні, обраній галузі, сфері, а з іншого — визначає конкретний предмет замаху та способи дії ОЗГ.

Обстановка і умови, які обирає ОЗГ для вчинення злочину, охоплює: місце (регіон, галузь, сфера діяльності); час (сезон, звітні періоди, час року тощо); ситуацію на ринку виробництва і споживання; неефективність діяльності контролюючих, правоохоронних органів.

Предметом злочинного замаху ОЗГ є майново-грошові кошти та матеріальні цінності. Останні становлять інтерес не тільки як великі товарні маси споживчих виробів, котрі реалізуються з ухиленням від сплати податків, але й предмети, які мають попит на світовому ринку: коштовності, цінна сировина, антикваріат тощо. У коло кримінальних інтересів входять також об'єкти права інтелектуальної власності: комп'ютерні програми, книжкова продукція, аудіо-, відеотвори та ін.

Предметом злочинних спрямувань стають також встановлення корумпованих стосунків з певними посадовими особами, просування їх по службі з метою розширення необхідних для ОЗГ сфер впливу.

Потерпілими по таких справах стають особи, які займаються підприємницькою (звичайно середнього та великого обсягу) діяльністю, мають значні кошти, а також особи, дії яких по службі або економічній діяльності стають перешкодою для досягнення кримінальної мети ОЗГ.

Способи дії ОЗГ характеризуються плануванням підготовки до вчинення злочинів і заходів щодо їх приховуванню, особливо у сфері економіки. У цих випадках застосовуються старанно і кваліфіковано розроблені схеми проведення господарчих і фінансових операцій, розподілу ролей учасників ОЗГ, використання нормативно-правових, організаційних недоліків функціонування економічних систем. В той же час при вчиненні насильницьких злочинів ОЗГ діє нерідко шляхом зухвалих нападів з застосуванням найновіших засобів.

Сліди злочину звичайно відображають особливості як видового діяння (розкрадання у певній галузі, розбою, вимагательства та ін.), так і специфіку дій ОЗГ. Такі ознаки виступають не тільки у вигляді сполучення слідів, що вказують на кількість учасників злочину, характер їх дій, але і як основа для аналізу їх логічного співвідношення, встановлення закономірних зв'язків між ними. Що стосується слідів-відображень (трасологічних та балістичних слідів), то вони, як і взагалі, є неминуючими наслідками насильницьких, корисливо-насильницьких злочинів та інших діянь. Особливе значення мають сліди, утворені в результаті дії ОЗГ при захопленні заложників, актах тероризму, бандитському нападі.

Окремі групи залишають сліди фальсифікації документів різних видів, а також сліди у вигляді речовин, матеріалів і виробів (різних предметів). До перших належать сліди в оперативно-облікових, бухгалтерських, технологічних та інших видах документів. Другу групу складають наркотичні, фармацевтичні, вибухові та інші речовини і матеріали.