Іі етап. Медсестринська діагностика

• жовтяниця слизових очей і шкіри

• поганий апетит, слабкість

• свербіж,

• болі в суглобах, животі

• кровоточивість ясен

• носова кровотеча

• крововиливи

Ііі етап. Планування медсестринських втручань.

1. Підготовка пацієнта до взяття інфікованого матеріалу для лабораторної діагностики

2. Вирішення проблем та потреб пацієнта

3. Виконання лікарських призначень

4. Вирішення супутніх проблем пацієнта

5. Навчання пацієнта і його оточуючих запобіганню можливості поширення хвороби

Іу етап. Реалізація плану медсестринських втручань

1. Взяття крові (3-5 мл) з вени для серологічних досліджень (виявлення специфічних антигенів і антитіл)

2. Взяття натще крові (8-10 мл) з вени для біохімічних досліджень, кров краще брати голкою без шприца, самотоком, безпосередньо в центрифужну пробірку. ПАМ'ЯТАТИ: при взятті інфікованого матеріалу працювати в гумових рукавичках, дотримуватись протиепідемічного режиму

1. Створення відповідно належних комфортних умов з дотриманням призначеного режиму

2. Систематичний контроль за дотриманням пацієнтом строгого ліжкового режиму (оскільки у вертикальному положенні кровопостачання печінки зменшується на 40 %, а під час фізичних навантажень на 80 %) та правил дієтотерапії (стіл № 5). Контроль за обов'язковим питним режимом до 3 л рідини: лужні мінеральні води, вітамінізовані фруктові, ягідні, овочеві соки.

3. Систематичний контроль за кольором шкіри, калу, сечі, регулярного стільця.

4. Обов'язковий контроль за т тіла, пульсу, АТ, загальним станом. (Пам'ятати: тахікардія, тремор, наростання жовтяниці, гарячка, анорексія, нудота, блювання, вираженість геморагічного синдрому можуть бути першими провісниками печінкової енцефалопатії)

5. При свербінні шкіру змащувати ментоловим або камфорним спиртом, проводити відволікаючи бесіди.

6. При кровоточивості ясен застосувати щадне очищення зубів і ротової порожнини ватним тампоном, серветкою із зубною пастою, полосканням. При носовій кровотечі – ватні тампони з перекисом водню. При крововиливах спиртові компреси.

1. Виконання лікарських призначень:

3.1.Парентерально: 5-10 % р-н глюкози, панангін, вітамін С

2. При тяжкому перебігу: реоглюман, реополіглюкін, рибоксил, контрикал, глюкокортикостероїди, хлорид кальцію, інтерферони (реаферон) та ін. Пам'ятати: у тяжкохворих підвищена ламкість судин, порушена система згортання крові і тому часто утворюються після ін'єкцій гематоми (не робити часто проколи однієї судини, щільно прикладати спиртові ватні кульки тощо), лікувальні розчини вводяться повільно, добре фіксуючи голку, для поліпшення розсмоктування ліків, що введені в/в, або підшкірно, доцільно на короткий час накласти грілку.

3. Перорально: сорбенти (аеросил, полісорб, ентеросгель тощо), в період реконвалесценції - алахол, холосал, легалон, карсил, силібор, гепабене, есенціале, лактулоза (нормазе) та ін

4. Обов'язково вітаміни: вітамін С, нікотинова кислота, тіамін, рибофлавін, піридоксин.

3. Вирішення супутніх проблем пацієнта.

4. Навчання пацієнта та його оточуючих дієтотерапії, дотримання санітарно-гігієнічного режиму, правил запобігання можливості парентерального зараження (інструментальні втручання, гігієна статевих зв'язків, застосування одноразового медичного інструментарію.

У етап. Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція.

• покращення загального стану (апетит, настрій, зникнення болей, загальної слабості тощо).

• зникнення жовтяниці склер, шкіри

• нормалізація кольору сечі, калу

• при появі ознак наростання печінкової недостатності, терміново викликати лікаря, підготувати все необхідне для оксигенотерапії, промивання шлунку, кишок содовим розчином, крапельницю з розчином глюкози тощо.

Профілактика.

Медичний нагляд протягом 12 міс. Жінкам, які перехворіли протягом року уникати вагітності. Реконвалесцентам протягом 6 міс протипоказані профілактичні щеплення, крім протидифтерійного і протиправцевого анатоксинів і антирабічної вакцини.

Санітарно-гігієнічні дезінфекційні заходи із запобіганням зараження ГВ під час переливання крові та проведення різних лікувально-діагностичних парентеральних втручань.

Контроль за службою крові. Застосування високочутливих методів визначення Hh_sAg у донорів та деяких категорій медичних працівників.

Максимально розширювати застосування медичного і лабораторного інструментарію одноразового використання. Обмеження показань до парентеральних втручань.

Запобігання професійному зараженню у лікувально-профілактичних закладах (використання гумових рукавичок, окулярів). Реєстрація аварій у відповідному по формі № 108 журналі реєстрації аварій. Дотримання правил протиепідемічного режиму тощо, особливо там де персонал має частий контакт з кров'ю.

Специфічна профілактика

Активна вакцинація осіб із підвищеним розвитком зараження (медпрацівники, немовлята від матерів-носіїв, деякі категорії хворих – гематологічні, кардіо-хірургічні, нефрологічні та ін.)

Пасивна профілактика гіперімуним імуноглобуліном.

Вірусний гепатит С – антропонозна вірусна хвороба ї з парентеральним механізмом зараження, гострим або хронічним перебігом, що характеризується ураженням печінки, порушенням обмінну речовин, з клініко-епідемічною подібністю до ВГВ, але з дуже повільним прогресуванням захворювання і надзвичайно високим відсотком розвитку ускладнень хронічного гепатиту (цирозу, раку печінки за що отримав назву "ласковий убивця").

Етіологія.

Збудник ВГС - вірус гепатиту С (НСV) з родини флавівірусів (Flaviviridae), представник "нових" вірусів виявлений і описаний лише у 1989 році.

НСV містить однонитчасту лінійку РНК діаметром 30-60 нм.

НСV має найбільшу варіабельність серед усіх вірусів-збудниківВГ. Мутації відбуваються серед усіх вірусів-збудниківВГ. Мутації відбуваються під дією найрізноманітніших факторів-медикаментів, інших вірусів, бактерій тощо. Така здатність НСV забезпечує йому найбільшу захищеність в організмі інфікованої людини. Вірус уражає не тільки гепатоцити, а й клітини крові (нейтрофіли, моноцити, В-лімфоцити). Думка про можливий вплив на Т-лімфоцити неоднозначна.

Нині існує не менше як 6 генотитів НСV, що циркулюють в різних регіонах земної кулі і розрізняються між собою за ступенем вірулентності, ефективністю взаємодії з лікарськими препаратами, ступенем чутливості до інтерферону та ін. факторами: не створюють перехресного імунітету.

НСV витримує нагрівання до 50⁰С, але інактивується розчинами ліпідів і УФО; у зовнішньому середовищі вважається нестійким, але ступінь його стійкості до інактивації вищий, ніж у ВІЛ.

Епідеміологія:

Джерело збудника ГС: хворі на гострі і хронічні форми інфекції (як з клінічно вираженими так і безсимптомними, що пов'язано із схильністю до хронізації і персистування в організмі інфікованих).

Основний механізм зараження – парентеральний (аналогічний ВГВ) з деякими особливостями структури шляхів передачі інфекції. Найчастіше інфікування відбувається при переливанні крові (від 50 до 90 %)., а також під час різноманітних парентеральних маніпуляцій.

Шляхи поширення: (статевий, трансплацентарний, побутовий) мають менше значення порівняно з ГВ, але враховуючі, що серед наркоманів висока інфікованість НСV

(до 70 %), що поширюються "модні" процедури з пірсингу, тату, треба пам'ятати і про такі можливі зараження.

Сприйнятливість до ГВ висока. До груп підвищеного ризику зараження НСV, належать пацієнти, що часто отримують препарати крові (хворі на гемофілію, Лейкози при гемодіалізі), медичні працівники, особи з необхідністю багаторазових медичних маніпуляцій, з невпорядкованим статевим життям, наркомани та ін. Найвразливіші до ГС діти і молодь віком до 30 років. Смертність та ризик ускладнень у цієї категорії населення особливо високі.

Медсестринський процес.

І Етап. Медсестринське обстеження.

Скарги пацієнта

• незначна загальна слабість

• зниження працездатності

• підвищена втомлюваність

• порушення сну

• зниження апетиту

• дискомфорт в животі

• неприємні відчуття в правому підребер'ї

• болі в великих суглобах

Анамнестичні дані:

• інкубаційний період 15-90 днів

• початок хвороби поступовий або підгострий

• переджовтяничний період надзвичайно непомітний

• дуже незначні диспепсичні ознаки: деколи нудота, неприємні відчуття в епігастрії

• асеновегетативні прояви: слабість, втомлюваність тощо

• артралгічні прояви: болі в колінних та плечових суглобах

• деколи вищезгадані ознаки відсутні, тоді відразу є змінений колір сечі (темна), знебарвлення калу

• жовтяничний період: іктеричність склер, шкіри

• інтенсивність жовтяниці незначна, часто жовтяниця відсутня

• загальний стан залишається цілком задовільний

• при відсутності жовтяниці і задовільному стані гострий вірусний ГС залишається поза увагою і часто дає хронізацію процесу

Об'єктивно:

• загальний стан задовільний

• t тіла в межах норми

• незначна іктеричність слизової оболонки склер і ротоглотки

• можливість відсутності жовтяниці шкіри

• живіт при пальпації м'який, дещо чутливий в надчеревній ділянці і в області правого підребер'я

• сеча темно-бурого кольору (пива, міцного чаю)

• кал світлий знебарвлений (але не завжди)