
- •Дошкільна педагогіка
- •1. Загальні засади дошкільної педагогіки
- •1.1. Предмет дошкільної педагогіки
- •Дошкільна педагогіка як галузь педагогічних знань
- •Значення дошкільного дитинства
- •Дитинство як соціально-педагогічне явище
- •Зв'язок дошкільної педагогіки з іншими науками
- •1.2. Особистість дитини як об'єкт і суб'єкт виховання
- •Виховання і розвиток
- •Роль дорослого в розвитку дитини
- •Вікова періодизація дитинства
- •Вікові й індивідуальні особливості дітей
- •Обдаровані діти
- •Діти з проблемами розвитку
- •1.3. Педагогічне дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •Методологія педагогічного дослідження
- •Методи наукового дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •Упровадження результатів наукових досліджень у практику дошкільної освіти
- •Значення передового педагогічного досвіду
- •2. Розвиток теорії і практики дошкільної педагогіки
- •2.1. Становлення і розвиток науки про дошкільне виховання
- •Проблеми дошкільного виховання у педагогічній думці давнього світу
- •Погляд на проблеми виховання дітей дошкільного віку в епоху середньовіччя
- •Розвиток ідей дошкільного виховання в епоху Відродження
- •Педагогіка дошкільного віку епохи Просвітництва
- •Педагогічні теорії та практика дошкільного виховання XIX ст.
- •Розвиток теорії і практики вітчизняної дошкільної освіти наприкінці XIX — у першій половині XX ст.
- •Розвиток вітчизняної дошкільної педагогіки у другій половині XX ст.
- •Зарубіжні педагогічні концепції дошкільної освіти XX ст.
- •Актуальні проблеми дошкільної педагогіки
- •2.2. Сучасна система дошкільної освіти
- •Дошкільні заклади в системі національної освіти
- •Типи дошкільних закладів і їх функції
- •Програми виховання і навчання дітей
- •Підготовка педагогічних кадрів для системи дошкільної освіти
- •Дошкільна освіта за кордоном
- •Міжнародне співробітництво у галузі дошкільної освіти
- •3.1. Мета і завдання виховання дітей дошкільного віку
- •Ідеал і мета виховання
- •Завдання виховання дітей дошкільного віку
- •3.2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку
- •Фізичний розвиток і фізичне виховання
- •Розвиток теорії фізичного виховання
- •Завдання фізичного виховання дітей
- •Засоби фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •Виховання культурно-гігієнічних навичок
- •3.3. Розумове виховання дітей дошкільного віку
- •Розумовий розвиток і розумове виховання
- •Розвиток теорії розумового виховання дітей
- •Завдання розумового виховання дошкільників
- •Зміст і засоби розумового виховання дітей
- •Система сенсорного виховання
- •3.4. Моральне виховання дітей дошкільного віку
- •Моральний розвиток і моральне виховання
- •Розвиток теорії морального виховання дітей
- •Завдання морального виховання
- •Закономірності процесу морального виховання
- •Моральне виховання в процесі спілкування з дорослими
- •Моральне виховання у грі
- •Моральне виховання у трудовій діяльності
- •Моральне виховання в процесі навчання
- •Методи морального виховання
- •Виховання вольової поведінки
- •Виховання основ гуманізму
- •Виховання патріотизму
- •3.5. Трудове виховання дітей дошкільного віку
- •Розвиток теорії трудового виховання
- •Завдання трудового виховання
- •Особливості трудової діяльності дошкільників
- •Ознайомлення дітей з працею дорослих
- •Види праці дітей
- •Форми організації трудової діяльності дітей
- •3.6. Естетичне виховання дітей дошкільного віку
- •Естетичний розвиток і естетичне виховання
- •Розвиток теорії естетичного виховання
- •Розвиток теорії естетичного виховання
- •Завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку
- •Зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку
- •Засоби та методи естетичного виховання
- •3.7. Єдність і взаємозв'язок завдань виховання дошкільників
- •4. Виховання дітей у грі
- •4.1. Теорія гри
- •Походження гри
- •Наукові теорії та сучасні дослідження гри
- •Особливості гри як засобу всебічного розвитку дитини
- •Класифікація дитячих ігор
- •4.2. Іграшка
- •Виховна і освітня цінність іграшки
- •Історія іграшки
- •Українська народна іграшка
- •Види іграшок
- •Вимоги до іграшок
- •4.3. Творчі ігри
- •Виховне значення творчої гри
- •Передумови розвитку сюжетно-рольової гри в ранньому віці
- •Режисерські ігри
- •Сюжетно-рольові ігри
- •Театралізовані ігри
- •Будівельно-конструкційні ігри
- •Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей
- •4.4. Дидактичні ігри
- •Особливості дидактичної гри
- •Структура дидактичної гри
- •Види дидактичних ігор
- •Педагогічне керівництво дидактичними іграми
- •5. Навчання дітей дошкільного віку
- •5.1. Загальні основи дошкільної дидактики
- •Особливості навчання дітей дошкільного віку
- •Зміст навчання дітей дошкільного віку
- •Принципи і типи навчання
- •5.2. Методи і форми організації навчання
- •Особливості методів навчання
- •Форми організації навчання дітей дошкільного віку
- •6. Дошкільний заклад, сім'я, школа
- •6.1. Педагогічний процес у дошкільному закладі
- •Закономірності педагогічного процесу
- •Структура педагогічного процесу
- •Розвивальне середовище як складова педагогічного процесу
- •Планування педагогічного процесу
- •Планування у різновікових групах
- •6.2. Взаємодія сім'ї і дошкільного закладу у вихованні дітей
- •Виховна функція сім'ї
- •Особливості сімейного виховання дошкільників
- •Батьківський авторитет
- •Педагогічна культура батьків
- •Виховання батьків
- •Форми роботи дошкільного закладу із сім'єю
- •6.3. Підготовка дитини до навчання в школі
- •Наступність, спадкоємність, перспективність у системі безперервної освіти
- •Готовність дітей до шкільного навчання
- •Адаптація до шкільного навчання
- •Спільна робота дошкільного закладу і школи
- •Біографічні довідки
- •Короткий термінологічний словник
Виховання батьків
Виховання батьків передбачає допомогу їм у вихованні дітей. Його сутність і завдання свого часу точно окреслив Лев Толстой, стверджуючи, що “всі труднощі виховання є наслідком того, що батьки, не лише не позбавляючись від власних недоліків, а й не вважаючи їх недоліками, виправдовуючи їх у собі, намагаються не бачити цих недоліків у своїх дітях”. У вихованні батьків, як правило, використовують індивідуальні форми з огляду на особливості сім´ї, індивідуальні якості кожного з учасників подружжя. Виховання батьків повинно засновуватися на принципах демократизації і гуманізації, воно має зміцнити віру батьків у професійну компетентність, тактовність і доброзичливість вихователя, його вміння зрозуміти їх і допомогти їм у вирішенні конкретних проблем, взаємодії з ними тощо. У своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити можливості розвитку спілкування і спільної діяльності з дитиною, зробити свою педагогічну позицію більш адекватною, гнучкою, прогностичною. Не менш важливо, щоб стосунки батьків і педагогів вибудовувалися на партнерських засадах, оскільки успішно виховувати дітей можуть лише батьки, які поважають себе. Це вимагає від педагогів поваги до них і створення умов, за яких батьки зможуть найплідніше виявити свої позитивні якості та здібності, звільнитися від хибних поглядів щодо виховання своєї дитини. Саме за таких умов педагог зможе пробудити у батьків інтерес до самопізнання і самовиховання. Досягти мети у взаємодії з батьками педагог зможе за умови правильно налагодженого педагогічного спілкування з ними, яке повинно відбуватися за дотримання таких правил: — щирий інтерес до батьків вихованців, особистісний підхід до проблем сімейного виховання у спілкуванні з ними; — залучення батьків до оцінювання успіхів дитини, прогнозування перспектив її розвитку; — заохочення батьків до участі у спільній роботі з дитиною і педагогом, колективом дошкільного закладу; — вміння вислуховувати батьків, намагання зрозуміти їхні проблеми, допомогти прийняти обґрунтоване педагогічне рішення; — доброзичливість, оптимістичність, привітність у стосунках з батьками. Батьки повинні відчувати щиру повагу до них як до особистостей, зацікавленість їхніми думками і справами. Ефективні програми виховання батьків запропонували американські вчені. Засновані вони на наданні психотерапевтичної допомоги різним типам сімей. Наприклад, концепція психотерапевта Хайма Жіно спрямована на “деневротизацію” емоційної сфери батьків завдяки усвідомленню ними своїх “почуттів, цінностей і очікувань” у процесі відкритого діалогу з дитиною. Цю роботу він рекомендує здійснювати у тренінгових групах батьків, поділяючи її на такі етапи: 1. Створення комфортності, усвідомлення значущості спільних проблем учасників занять, виокремлення толерантного лідера (люди здатні до сприймання нових знань, продуктивного вирішення власних і спільних проблем за відсутності реальних загроз їм). 2. Робота над подоланням стереотипів батьківського мислення, виявлення реальних причинно-наслідкових зв´язків між почуттями і вчинками їх та їхніх дітей. 3. Формування конкретних навичок самоаналізу й аналізу поведінки дітей на основі усвідомлення амбівалентності (подвійності) людських стосунків. Через аналіз власних реакцій батьки доходять висновку про те, що емоційний досвід не є ні логічним, ні обґрунтованим, а існування на перший погляд суперечливих почуттів є більше нормою, ніж небажаним фактом у житті людини. 4. Формування навичок психологічної адаптації, відкриття нових педагогічних підходів до нормування поведінки, успіхів у навчанні дітей та інших проблем сімейного виховання на основі індивідуального підходу до кожної сім´ї, дитини, батька, матері. Програма “Тренінг ефективності батьків” педагога і психотерапевта Томаса Гордона має на меті стимулювання процесу поступового самоототожнення батьків з “моделлю демократичних взаємин”. Працюючи з дітьми, які, на думку їхніх батьків, мали психологічні проблеми, Т. Гордон виявив, що насправді батьки були незадоволені своїми взаєминами з дітьми, не вміли вирішувати власні проблеми і проблеми дітей, взаємодіяти з ними. Вони відчували, що не можуть реалізуватися як батьки. Подоланню цього, на його погляд, сприяє вироблення здатності говорити про свою дитину в термінах конкретних особливостей і фактів її поведінки, а не оцінок її як особистості; усвідомлення важливості власної поведінки стосовно поведінки своїх дітей; відвертість у спілкуванні; розуміння захисних реакцій дітей на несправедливі вимоги; запобігання авторитарності у взаєминах з дітьми. Отже, виховання батьків спрямоване на визнання ними рівноцінності дитини і дорослого як особистостей, спільне особистісне зростання, розвиток співпереживання і співчуття, формування навичок саморегуляції поведінки.