Сірководнева класифікація катіонів

Сульфіди розчинні у воді		Сульфіди нерозчинні у воді (чи замість них утворюються нерозчинні у воді гідроокиси)
Карбонати розчинні у воді	Карбонати нерозчинні у воді	Сульфіди розчинні в розбавлених кислотах	Сульфіди нерозчинні в розбавлених кислотах
I група	II група	III група	IV група	V група
Na+, NH4+, Mg2+, та ін.	Ba2+, Sr2+, Ca2+ та ін.	Al3+, Cr3+, Tiiv, Fe3+, Fe2+, Mn2+, Zn2+, Co2+, Ni2+ та ін.	а) 1 підгрупа (суль-фіди не утворюють тіосолей при дії (NH4)2Sn): Cu2+, Cd2+, Bi3+, Hg2+, Pb2+ та ін. б) 2 підгрупа (сульфі-ди розчиняються в (NH4)2Sn з утворен-ням тіосолей): AsV, AsIII, SbV, SbIII, SnIV, SnII та ін.	Хлориди не розчиняються у воді та розбавлених кислотах Ag+, Hg22+, Pb2+ та ін.
Групового реагенту не мають	Груповий реагент (NH4)2CO3	Груповий реагент (NH4)2S	Груповий реагент H2S у присутності HCl	Груповий реагент HCl

Таким чином, в основу класифікації іонів в аналітичній хімії покладена різниця в розчинності утворених ними сполук, що дає можливість відділяти одні групи іонів від інших. Ця розчинність функціонально пов'язана з положенням відповідних елементів у періодичній системі.

Цей метод має ряд недоліків:

 Застосування сірководню (шкідливо для здоров’я).

 Розділення не дуже точне внаслідок явищ соосадження та послідуючого осадження.

 Під час осадження сульфідів велике значення має регулювання рН та ін.

Різні вчені роблять багаточисленні спроби замінити сірководневий метод яким-небудь другим, достатньо задовільним методом систематичного аналізу без застосування сірководню.

Існує метод, який базується на використанні різниці у властивостях гідроокисів металів, а також на різній розчинності утворених ними хлоридів і сульфатів. Така класифікація називається кислотно-лужною.

Розподіл катіонів на аналітичні групи за кислотно-лужною класифікацією

Для зручності проведення аналізу катіони поділяють на окремі аналітичні групи. Аналітична група  це група катіонів, яка з певним реактивом (за певних умов) дає подібні аналітичні реакції.

За кислотно-лужною класифікацією катіони розподіляються на групи щодо їх відношення до сульфатної, хлоридної кислот, їдких лугів та до амоніаку (табл. 5).

Катіони першої групи (Ag⁺, Pb²⁺, Hg₂²⁺) осаджуються хлоридною кислотою.

Катіони другої групи (Ba²⁺, Sr²⁺, Ca²⁺) осаджуються сульфатною кислотою.

Третю групу утворюють катіони (Zn²⁺, Al³⁺, Cr³⁺, Sn²⁺, Sn(V), As(), As(V)), які не випадають в осад під час додавання надлишку лугу.

Катіони четвертої групи (Fe²⁺, Fe³⁺, Mn²⁺, Mg²⁺, Bi³⁺, Sb(), Sb(V)) осаджуються розчином лугу.

П’яту групу утворюють катіони (Hg²⁺, Cu²⁺, Cd²⁺, Co²⁺, Ni²⁺), що утворюють гідроксиди, розчинні в надлишку 25-го розчину амоніаку (утворюються амоніакати).

Шоста група катіонів (K⁺, Na⁺, NH₄⁺) не має групового реактиву, катіони цієї групи не осаджуються ні мінеральними кислотами, ні лугами.

Таблиця 5