
- •Павлоцька л.Ф., дуденко н.В., димитрієвич л.Р., божко н.В. Біологічна хімія суми – 2008
- •Передмова
- •Розділ 1. Біохімічна характеристика живих організмів
- •1. 1. Хімічний склад організму людини
- •1. 2. Структура клітини
- •1.3. Роль обміну речовин у життєдіяльності організму
- •1.4. Значення харчових факторів у забезпеченні процесів життєдіяльності
- •Контрольні питання і завдання.
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •6. Які елементи складають понад 98% маси біосфери?
- •Розділ 2. Хімія білків
- •2.1. Біологічна роль білків
- •2. 2. Амінокислоти
- •Стереоізомерія амінокислот
- •Фізико-хімічні властивості амінокислот
- •Амінокислотний склад білків
- •2.3. Біологічна роль окремих амінокислот
- •2.4. Будова й структурна організація білкової молекули Поліпептидна будова білків
- •Типи хімічних зв'язків у білковій молекулі
- •Рівні організації білкової молекули
- •2.5. Фізико-хімічні властивості білків
- •Амфотерні властивості білків
- •Розчинність білків
- •Денатурація білків
- •2.6. Класифікація й характеристика білків
- •Прості білки
- •Складні білки
- •2.7. Біологічна цінність білків
- •2.8. Білки харчової сировини
- •Білки субпродуктів
- •Білки молока
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Яка ак має таку формулу:
- •Які ак мають такі формули :
- •Формула треоніну:
- •Формула гістидину:
- •Із яких компонентів складаються хромопротеіни?
- •Фактори, що викликають незворотні зміни білків:
- •Яка з структур білка тіла людини є найбільш поширена:
- •Формула лізину:
- •Розділ 3. Хімія нуклеїнових кислот Загальна характеристика
- •Хімічний склад і будова
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Які азотисті основи мають такі формули?
- •Розділ 4. Ферменти
- •4.1. Загальне поняття про ферменти
- •4.2. Будова ферментів
- •4.3. Властивості ферментів
- •4.4. Загальні уявлення про механізм дії ферментів
- •4.5. Регуляція ферментативних реакцій
- •4.6. Номенклатура й класифікація ферментів
- •4.7. Використання ферментів в харчовій промисловості
- •Характеристика оксидоредуктаз і використання ферментів у виробництві харчової продукції
- •Використання ферментів в технологіях харчових речовин
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •50. Який кофермент має таку формулу?
- •Розділ 5. Хімія ліпідів
- •5.1. Біологічна роль, будова й властивості ліпідів й їхніх похідних
- •5.2. Прості ліпіди
- •5.3. Складні ліпіди
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •2. Чим відрізняються складні ліпіди від простих?
- •4. Який ліпід має таку формулу?
- •5. Які функції виконують ліпіди?
- •До складу яких фосфоліпідів входять таки азотисті основи:
- •Розділ 6. Хімія вуглеводів
- •6.1. Біологічна роль, будова, властивості вуглеводів й їхніх похідних
- •6.2. Утворення вуглеводів у процесах фотосинтезу
- •6.3. Використання вуглеводів у харчовій промисловості
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Який моносахарид належить до тріоз?
- •8. Які формули мають пентози?
- •Які олігосахариди є дисахаридами?
- •Який дисахарид має таку формулу?
- •Який дисахарид має таку формулу?
- •Який олігосахарид утворюється під час ферментативного гідролізу крохмалю?
- •Які вуглеводи належать до полісахаридів?
- •Розділ 7. Енергетичні процеси в організмі
- •7.1. Біологічне окиснювання
- •7.2. Роль окислювально-відновних ферментів у біологічному окиснюванні
- •7.3. Транспорт електронів і протонів при біологічному окиснюванні
- •7. 4. Окисне фосфорилюванння
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Розділ 8. Вітаміни
- •8. 1. Загальне поняття про вітаміни і їхня класифікація
- •Класифікація вітамінів
- •8. 2. Водорозчинні вітаміни
- •8. 3. Жиророзчинні вітаміни
- •8. 4. Вітаміноподібні сполуки
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Розділ 9. Регуляція обміну речовин в організмі
- •9.1. Загальні уявлення про регуляцію обміну речовин
- •9.2. Роль нервової системи в регуляції обміну речовин
- •9.3. Роль гормонів у регуляції обміну речовин
- •9.4. Класифікація гормонів
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Яка сполука має таку формулу?
- •Яка речовина має таку формулу?
- •Яку формулу має гістамін?
- •6. Які процеси регулюють мінералокортикоіди?
- •Яка речовина має таку формулу:
- •Яку формулу має серотонін?
- •Розділ 10. Обмін білків
- •10.1. Біологічне значення білкового обміну
- •10.2. Переварювання білків у травному тракті
- •10.3. Утворення в кишечнику отрутних продуктів розпаду білків й їхнє знешкодження
- •Шляхи обміну амінокислот
- •Дезамінування амінокислот
- •Трансамінування (переамінування) амінокислот
- •Декарбоксилювання амінокислот
- •10.5. Процеси знешкодження аміаку
- •10.6. Обмін хромопротеїнів
- •10.7. Обмін нуклеїнових кислот в організмі
- •Утворення сечової кислоти
- •10.8. Біосинтез білка
- •10.9. Регуляція біосинтезу білка
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Яка сполука утворюється з амінокислот при відбудовному дезамінуванні?
- •Розділ 11. Обмін вуглеводів
- •11.1. Розщеплення вуглеводів у травному тракті людини
- •11.2. Регуляція обміну вуглеводів і його порушення
- •11.3. Проміжний обмін вуглеводів
- •Аеробне окиснювання вуглеводів
- •Цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса)
- •Пентозний цикл окиснювання вуглеводів
- •Види бродіння
- •Контрольні завдання і питання
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Яким чином утворилася така сполука?
- •Яка сполука має таку формулу?
- •Які сполуки мають такі формули:
- •Розділ 12. Обмін ліпідів
- •12.1. Розщеплення ліпідів у травному тракті людини
- •12.2. Обмін ліпідів у тканинах
- •Метаболізм кетонових (ацетонових) тіл
- •12.3. Біосинтез ліпідів
- •12.4. Регуляція обміну ліпідів і його порушення
- •12.5. Псування ліпідів
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •Розділ 13. Біохімічні та інші зміни, що відбуваються з основними речовинами в процесі зберігання і технологічної обробки харчової продукції
- •13.1.Зміна стану та вмісту води
- •13.2. Зміни вмісту мінеральних речовин
- •Втрати мікроелементів при варінні бобових
- •13.3. Зміни стану та вмісту білків
- •Вплив тривалості варіння на перехід колагену в глютин, %
- •Вплив температури і тривалості варіння на перехід колагену в глютин, %
- •Чинники, що впливають на емульгування жиру
- •Кількість отриманого жиру в залежності від режимів обробки кістки
- •Температура димоутворення різних жирів
- •13.5. Зміни углеводів
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тести для контролю знань і самопідготовки
- •6. Які структурні компоненти харчових продуктів скорочують втрати вологи в сировині при тепловій обробці ?
- •31. Під дією яких процесів утворюється інвертний цукор?
- •Список рекомендованої літератури
Денатурація білків
Під дією різних факторів нативна просторова структура білкової молекули може порушуватися: руйнуються четвертинна, третинна і вторинна структури (зміни не торкаються первинної структури). Це явище називається денатурацією. Денатурація білка призводить до зменшення або повної втрати розчинності, втрати специфічної біологічної активності, зміні оптичних властивостей і в'язкості та ін. При денатурації розриваються зв'язки, що стабілізують структуру білкової молекули: іонні, водневі і дисульфідні, порушується гідрофобна взаємодія. Поліпептидний ланцюг розкручується і знаходиться в розчині в розгорнутому стані або у виді “безладного” клубка. Ступінь денатурації білка може бути різною в залежності від його фізико-хімічних властивостей, природи денатуруючого агента і часу його дії. Для деяких білків денатурація зворотня (білки м'язів). При цьому і нативна конформація і біологічна активність білка можуть бути відновлені (при дотриманні визначених умов).
Денатуруючі фактори можна розділити на фізичні і хімічні. До фізичних агентів відносяться: температура, тиск, механічний вплив, ультразвукове й іонізуюче випромінювання. Найбільш загальним фактором є нагрівання. Теплова денатурація білків - одна з характерних їхніх ознак. Посилення теплового руху атомів поліпептидного ланцюга приводить до розриву слабких нековалентних зв'язків. Швидкість теплової денатурації істотно залежить від рН середовища, іонної сили розчину. Теплова денатурація супроводжується агрегацією білків, випаданням їх в осад. Найбільш повне і швидке осадження відбувається в ізоелектричній точці.
Білки денатурують при розтиранні сухих препаратів, енергійному струшуванні розчинів, збиванні і т.д. При ліофілізації білків (висушування у вакуумі шляхом сублімації вологи з замороженого стану) більшість їх не денатурує, що дозволяє використовувати цей спосіб сушіння для тривалого збереження білкових препаратів.
До хімічних факторів, що викликають денатурацію, відносяться кислоти, луги, органічні розчинники, поверхнево-активні речовини, алкалоїди, важкі метали і т.п.
2.6. Класифікація й характеристика білків
У залежності від хімічного складу білки поділяються на дві групи: прості і складні. Прості білки складаються тільки з амінокислот. У складні білки, крім амінокислот, входять небілкові компоненти, що називають простетичною групою. У свою чергу усередині кожної з цих груп білки підрозділяються на підгрупи. Прості білки умовно класифікують відповідно до їх розчинності в різних речовинах, а складні білки поділяють на основі хімічної природи небілкової частини молекул.
Прості білки
До простих білків відносяться альбуміни, глобуліни, проламіни, глютеліни, протаміни, гістони, протеїноїди.
Альбуміни. Білки цієї підгрупи мають невелику молекулярну масу (15000-70000 Да); їх відносять до кислих білків через великий вміст глутамінової кислоти. Альбуміни сильно гідратовані, вони добре розчиняються у воді; з водних розчинів осаджуються при насиченні нейтральними солями, наприклад сульфатом амонію. Альбуміни мають високу адсорбційну здатність. Так, альбуміни плазми крові завдяки неспецифічній адсорбції різних речовин виконують фізіологічно важливу транспортну функцію.
Альбуміни широко поширені в природі. У плазмі крові людини, курячих яйцях вони складають до 50 % усіх білків. Багаті альбумінами молоко і молочні продукти.
Глобуліни. Ці білки більші, ніж альбуміни; їхня молекулярна маса перевищує 100 000 Да. Глобуліни розчиняються в слабких розчинах різних солей (у воді нерозчинні). При 50-процентному насиченні розчину сульфатом амонію випадають в осад. Глобуліни є слабкокислими і нейтральними білками. Вони складають велику частину білків насіння, особливо бобових і олійних культур. Багато глобулінів у крові і інших біологічних рідинах.
Проламіни. Білки, добре розчинні в 70-процентному етанолі. Проламіни нерозчинні у воді і сольових розчинах. У своєму складі містять багато проліну і глутамінової кислоти. Проламіни є в злаках, де вони виконують роль запасних речовин. Кожний з них має специфічну назву по тому джерелу, з якого вони були виділені: гліадин - білок пшениці і жита, гордеїн - ячменя, зеїн - кукурудзи.
Глютеліни. Це білки рослин, нерозчинні у воді, розчинах солей, етиловому спирті. Вони добре розчиняються в слабких лугах (0,2-2 %). Глютеліни містять більше аргініну і менше проліну, ніж проламіни. Комплекс лугорозчинних білків насінь пшениці називається глютеніном, рису - оризеніном.
Фракційний склад білків зерна обумовлює технологічні властивості пшеничного, житнього, кукурудзяного, вівсяного борошна і різних круп. Білки пшениці добре набухають і утворюють в'язку еластичну масу - клейковину, основну частину якої складають гліадин і глютенін. Менш еластична, хоча і густа маса виходить з білків ячменя. Білкові речовини кукурудзи, вівса, рису, гречки слабко набухають і не здатні утворювати грузле тісто.
Протаміни. Це низькомолекулярні білки (молекулярна маса до 12 000 Да), що містять до 80 % основних амінокислот, головним чином аргініну. Отже, протаміни мають різко виражені основні властивості, розчинні в слабких кислотах. Молекули цих білків являють собою полівалентний катіон і легко реагують з негативно зарядженими речовинами, наприклад нуклеїновими кислотами.
Протаміни широко поширені в природі, особливо їх багато в статевих клітинах риб, ссавців і людини. Протаміни утворюють міцний комплекс із молекулами ДНК і в такий спосіб захищають їх від несприятливих впливів.
Гістони. Білки з низькою молекулярною масою (12000-24000 Да) і різко вираженими основними властивостями. Розчинні в слабких кислотах. Гістони присутні головним чином у ядрах клітин рослин і тварин. Основні їхні функції - структурна і регуляторна. Гістони мають великий позитивний заряд, що дозволяє їм електростатично взаємодіяти з ДНК і стабілізувати її структуру. Регуляторна функція гістонів полягає в їхній здатності блокувати передачу генетичної інформації від ДНК до РНК.
Протеїноїди. Малорозчинні фібрилярні білки опірних тканин (кісток, хрящів, зв'язок, сухожиль, волосся і т.д. ). Для них характерний високий вміст сірки. До протеїноїдів відносяться: фиброїн - білок шовку; кератини - білки волосся, рогів, копит; колагени - білки сполучних тканин.