
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1 Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Визначення наявності вуглецю в органічних тканинах.
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •Визначення наявності аміногрупи в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти
- •2. Дослідження наявності α- аміногрупи в амінокислотах
- •3.Визначення буферних властивостей амінокислот.
- •4. Виявлення пептидного зв'язку між амінокислотами.
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням.
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •2.Виявлення триптофану в складі білків (реакція Адамкевича).
- •3.Виявлення наявності метіонину у складі білків
- •4.Реакція Ерліха на гістидин.
- •1.2.2 Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •Функції білків:
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •2. Осадження білків органічними кислотами.
- •3.Осадження білків іонами важких металів
- •4. Осадження білків органічними розчинами.
- •5. Осадження білків хлоридом натрію.
- •6. Висолювання білків сірчанокислим амонієм.
- •7. Осадження казеїну.
- •8. Осадження білків молока ацетоном (використовується для вивчення свіжості молока)
- •Тема 1.3 Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •Властивості ферментів
- •Механізм дії ферментів
- •Розподіл ферментів в організмі
- •Номенклатура і класифікація ферментів
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Визначення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Визначення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Визначення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •4. Визначення специфічності дії ферментів
- •«Окислювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •1. Окислення формальдегіду дегідрогеназою молока
- •2. Вплив температури на активність пероксидази хрону
- •3. Дослідження властивості рибофлавіну утворювати зворотню окислювально-відновлювальну систему
- •4. Визначення ролі поліфенолоксидази в зміні забарвлення картоплі та впливу на неї гіпосульфіту натрію
- •Тема 1.4 Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Взаємодія вуглеводів з реактивом Фелінга
- •3. Реакція Селіванова на визначення кетоз.
- •4. Виявлення моносахаридів у моркві.
- •5. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження ліпідів та ліпоїдів»
- •План заняття
- •Реакція стеридів з сірчаною кислотою
- •Техніка виконання роботи
- •Емульгування жирів
- •3. Проба на гліцерин (акролеїнова проба)
- •4. Якісна реакція на лецитін
- •ТЕма 1.6 нУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїнів дріжджів
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїнів, фосфопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Дослідження складу глюкопротеїнів
- •2.Вивчення складу фосфопротеїнів молока
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •2. Дослідження перетравлюваності крохмалю
- •3. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •4.Виявлення сахарози в харчовому цукрі.
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну. Добова потреба
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •1. Проба на згіркнення жиру
- •Тема 2.4 Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на аскорбінову кислоту
- •2 .Дослідження окислення вітаміну с
- •3.Виявлення наявності вітаміну р
- •4. Якісна реакція на вітамін в1.
- •5. Якісна реакція на вітамін в6
- •6. Проба з міддю на вітамін рр (нікотинова кислота)
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на вітамін а
- •2. Виділення каротиноїдів з зелених частин рослин.
- •3. Якісна реакція на вітамін е
- •4. Якісна реакція на вітамін d
- •5. Якісна реакція на вітамін к
- •Тема 2.6. Регуляція обміну речовин
Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
Мета заняття: вивчити загальні властивості амінокислот.
План заняття
1. Визначити наявність ά-аміногруп в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти.
2. Визначити наявність ά-аміногруп в амінокислотах (по нінгідрину).
3. Визначити буферні властивості амінокислот.
4. Виявити пептидний зв’язок між амінокислотами.
Визначення наявності аміногрупи в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти
Об'єкт дослідження: будь-яка амінокислота (5%-й розчин) або гідролізат якого-небудь білка;
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Піпетки на 2,5 мл – 3 шт.
Реактиви: 1. Азотистокислий натрій, 3 %-й розчин;
2. Оцтова кислота концентрована (льодяна) або H2SO4 1,5 %-й розчин;
Техніка виконання роботи
В одну пробірку наливають 1 мл розчину, що досліджується (амінокислота або білок). У другу – стільки ж води (контрольна проба). В обидві пробірки доливають рівний об'єм азотистокислого натрію та по1 мл оцтової або сірчаної кислоти. Суміш струшують. Порівнюють інтенсивність утворення бульбашок із газоподібного азоту в обох пробірках – (поодинокі бульбашки газу в контрольній пробі – це окиси азоту, що утворюються в результаті руйнування азотистої кислоти).
2. Дослідження наявності α- аміногрупи в амінокислотах
Реакцією α-аміногрупи, що характерна та частіше всього застосовується, є нінгідринова реакція (для точного визначення зовсім незначних концентрацій амінокислот). Усі амінокислоти і пептиди, що містять ᾳ-аміногрупу, дають з нінгідрином синє забарвлення.
Об'єкт дослідження: Будь-яка амінокислота (5 %-й розчин) або гідролізат білка (10 %-й розчин).
Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;
2. Штатив з пробірками;
3. Крапельниці.
Реактиви: нінгідрин, 0,2 % - й спиртовий розчин.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 1 мл розчину, що досліджується, додають 1 мл нінгідрину. Суміш нагрівають до кипіння і дають остигнути. Спостерігають появу забарвлення.
3.Визначення буферних властивостей амінокислот.
Буферні властивості амінокислот визначають шляхом співставлення кількості лугу або кислоти, які потрібно додати до розчину цих речовин і до води, щоб змінити реакцію середовища на лужну або, відповідно, на кислу. Обидві рідини мають близькі вихідні значення рН. З метою визначити, як змінюється цей показник у лужну сторону використовують за індикатор фенолфталеїн, який набуває червоного забарвлення при рН 8,3..10. Зміна реакції середовища на кислу визначається за допомогою метилоранжу, для якого зона переходу жовтого забарвлення в нейтральному і слабкокислому середовищі на оранжеве відбувається при рН 4,4...3,1.
Об'єкт дослідження: Розчин будь-якої амінокислоти або гідролізату білків.
Обладнання і посуд: 1. Штатив з пробірками;
2. Піпетки на 2 мл з поділками.
Реактиви: 1. Гідрооксид натрію, 0,05 н розчин;
2. Соляна кислота 0,05 н розчин;
3. Фенолфталеїн, 0,1 %-й розчин у 50 %-му спир-товому розчині;
4. Метилоранж, 0,1 %-й розчин.
Техніка виконання роботи
У дві пробірки наливають по 2 мл розчину амінокислоти або гідролізату білків, у дві інші - по 2 мл води. В одну пробірку з джерелом амінокислот і в одну з водою доливають по 1…2 краплі фенолфталеїну, після чого з допомогою NаОН доводять реакцію до слаболужної. Спостерігають, який об'єм лугу витрачений у кожній пробі для зміни рН на лужну.
До решти пробірок наливають по 1-й краплі метилоранжу і титрують НСl до появи оранжевого забарвлення. Відмічають, скільки витрачено НСl для зміни рН.