- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1 Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Визначення наявності вуглецю в органічних тканинах.
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •Визначення наявності аміногрупи в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти
- •2. Дослідження наявності α- аміногрупи в амінокислотах
- •3.Визначення буферних властивостей амінокислот.
- •4. Виявлення пептидного зв'язку між амінокислотами.
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням.
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •2.Виявлення триптофану в складі білків (реакція Адамкевича).
- •3.Виявлення наявності метіонину у складі білків
- •4.Реакція Ерліха на гістидин.
- •1.2.2 Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •Функції білків:
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •2. Осадження білків органічними кислотами.
- •3.Осадження білків іонами важких металів
- •4. Осадження білків органічними розчинами.
- •5. Осадження білків хлоридом натрію.
- •6. Висолювання білків сірчанокислим амонієм.
- •7. Осадження казеїну.
- •8. Осадження білків молока ацетоном (використовується для вивчення свіжості молока)
- •Тема 1.3 Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •Властивості ферментів
- •Механізм дії ферментів
- •Розподіл ферментів в організмі
- •Номенклатура і класифікація ферментів
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Визначення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Визначення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Визначення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •4. Визначення специфічності дії ферментів
- •«Окислювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •1. Окислення формальдегіду дегідрогеназою молока
- •2. Вплив температури на активність пероксидази хрону
- •3. Дослідження властивості рибофлавіну утворювати зворотню окислювально-відновлювальну систему
- •4. Визначення ролі поліфенолоксидази в зміні забарвлення картоплі та впливу на неї гіпосульфіту натрію
- •Тема 1.4 Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Взаємодія вуглеводів з реактивом Фелінга
- •3. Реакція Селіванова на визначення кетоз.
- •4. Виявлення моносахаридів у моркві.
- •5. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження ліпідів та ліпоїдів»
- •План заняття
- •Реакція стеридів з сірчаною кислотою
- •Техніка виконання роботи
- •Емульгування жирів
- •3. Проба на гліцерин (акролеїнова проба)
- •4. Якісна реакція на лецитін
- •ТЕма 1.6 нУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїнів дріжджів
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїнів, фосфопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Дослідження складу глюкопротеїнів
- •2.Вивчення складу фосфопротеїнів молока
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •2. Дослідження перетравлюваності крохмалю
- •3. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •4.Виявлення сахарози в харчовому цукрі.
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну. Добова потреба
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •1. Проба на згіркнення жиру
- •Тема 2.4 Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на аскорбінову кислоту
- •2 .Дослідження окислення вітаміну с
- •3.Виявлення наявності вітаміну р
- •4. Якісна реакція на вітамін в1.
- •5. Якісна реакція на вітамін в6
- •6. Проба з міддю на вітамін рр (нікотинова кислота)
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на вітамін а
- •2. Виділення каротиноїдів з зелених частин рослин.
- •3. Якісна реакція на вітамін е
- •4. Якісна реакція на вітамін d
- •5. Якісна реакція на вітамін к
- •Тема 2.6. Регуляція обміну речовин
«Обмін вуглеводів»
Мета заняття: провести дослідження здатності вуглеводів до перетравлення ферментами.
План заняття
1. Дослідити перетравлення сахарози ферментами дріжджів.
2. Вивчити перетравлення крохмалю ά-амілазою за методом Вольгемута.
3. Виявити редукуючі вуглеводи лактози у молоці
4. Виявити сахарозу у харчовому цукрі
1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
Об’єкт дослідження: Сахароза, 1%-й розчин;
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Нагрівальний прилад.
Реактиви: 1. Витяжка з дріжджів;
2. Мідь сірчанокисла, 5%-й розчин;
3. Гідроксид натрію, 10%-й розчин.
Техніка виконання роботи
У дві пробірки наливають по 1 мл 1 %-го розчину сахарози. У першу додають 1 мл витяжки з дріжджів. Обидві проби ставлять у термостат на 15 хв. при температурі 37оС. Потім проводять пробу Троммера на наявність редукуючих вуглеводів.
2. Дослідження перетравлюваності крохмалю
(кількісне визначення активності α-амілази за методом Вольгемута)
Об’єкт дослідження: Крохмаль, 1 %-й розчин.
Обладнання і посуд: Штатив із пробірками.
Реактиви: 1. Витяжка з підшлункової залози, розбавлена в 1000 разів (джерело α-амілази);
2. Йод, 0,02 н. розчин.
Техніка виконання роботи
У чотири пробірки наливають по 1 мл води. У першу приливають 1 мл джерела ферменту, потім з неї відбирають 1мл вмісту і переносять у другу пробірку, а потім з другої 1 мл приливають у третю пробірку, з третьої – в четверту, а з неї 1 мл рідини виливають, тобто послідовно розбавляють фермент у 2, 4, 8, і 16 разів.
До всіх пробірок додають по 1 мл 1 %-го розчину крохмалю і поміщують у термостат при температурі 37оС. Через 10 хвилин додають по 1 краплі 0,02 н. розчину йоду. Відзначають забарвлення. Активність ферменту визначають за найменшою концентрацією джерела ферменту, яка викликала зникнення синього забарвлення. Потім помножують розбавлення в цій пробі на 1000 і одержують показник активності, який виражається кількістю мілілітрів 1 %-го розчину крохмалю, що розщеплює 1 мл нерозбавленого джерела ферменту при температурі 37оС протягом 10 хвилин:
Д 10/37о = 1000·а,
де : Д – активність ферменту;
а – розбавлення ферменту в пробірці, що передує тій, в якій забарвлення синє.
Результати дослідів заносяться в табл. 1.2.
Таблиця1.2
№ проби |
1 |
2 |
3 |
4 |
Розбавлення джерела ферменту |
|
|
|
|
Забарвлення з I2 |
|
|
|
|
Наявність декстринів |
|
|
|
|
3. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
Об’єкт дослідження: Молоко.
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Фільтри паперові;
3. Нагрівальний прилад.
Реактиви: 1. Реактив Фелінга (Фелінг І+Фелінг ІІ у рівних об’ємах);
2. КОН, 1 %-ий розчин.
Техніка виконання роботи
В мірний циліндр на 50 мл виміряють 2,5 мл молока, додають 40 мл дистильованої води і 1 мл 1 % розчину КОН. Об’єм суміші доводять до 50 мл. Струшують вміст. Фільтрують. Відмірюють в окрему пробірку 2…3 мл фільтрату і проводять реакцію Фелінга.