
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1 Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Визначення наявності вуглецю в органічних тканинах.
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •Визначення наявності аміногрупи в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти
- •2. Дослідження наявності α- аміногрупи в амінокислотах
- •3.Визначення буферних властивостей амінокислот.
- •4. Виявлення пептидного зв'язку між амінокислотами.
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням.
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •2.Виявлення триптофану в складі білків (реакція Адамкевича).
- •3.Виявлення наявності метіонину у складі білків
- •4.Реакція Ерліха на гістидин.
- •1.2.2 Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •Функції білків:
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •2. Осадження білків органічними кислотами.
- •3.Осадження білків іонами важких металів
- •4. Осадження білків органічними розчинами.
- •5. Осадження білків хлоридом натрію.
- •6. Висолювання білків сірчанокислим амонієм.
- •7. Осадження казеїну.
- •8. Осадження білків молока ацетоном (використовується для вивчення свіжості молока)
- •Тема 1.3 Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •Властивості ферментів
- •Механізм дії ферментів
- •Розподіл ферментів в організмі
- •Номенклатура і класифікація ферментів
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Визначення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Визначення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Визначення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •4. Визначення специфічності дії ферментів
- •«Окислювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •1. Окислення формальдегіду дегідрогеназою молока
- •2. Вплив температури на активність пероксидази хрону
- •3. Дослідження властивості рибофлавіну утворювати зворотню окислювально-відновлювальну систему
- •4. Визначення ролі поліфенолоксидази в зміні забарвлення картоплі та впливу на неї гіпосульфіту натрію
- •Тема 1.4 Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Взаємодія вуглеводів з реактивом Фелінга
- •3. Реакція Селіванова на визначення кетоз.
- •4. Виявлення моносахаридів у моркві.
- •5. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження ліпідів та ліпоїдів»
- •План заняття
- •Реакція стеридів з сірчаною кислотою
- •Техніка виконання роботи
- •Емульгування жирів
- •3. Проба на гліцерин (акролеїнова проба)
- •4. Якісна реакція на лецитін
- •ТЕма 1.6 нУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїнів дріжджів
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїнів, фосфопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Дослідження складу глюкопротеїнів
- •2.Вивчення складу фосфопротеїнів молока
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •2. Дослідження перетравлюваності крохмалю
- •3. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •4.Виявлення сахарози в харчовому цукрі.
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну. Добова потреба
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •1. Проба на згіркнення жиру
- •Тема 2.4 Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на аскорбінову кислоту
- •2 .Дослідження окислення вітаміну с
- •3.Виявлення наявності вітаміну р
- •4. Якісна реакція на вітамін в1.
- •5. Якісна реакція на вітамін в6
- •6. Проба з міддю на вітамін рр (нікотинова кислота)
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на вітамін а
- •2. Виділення каротиноїдів з зелених частин рослин.
- •3. Якісна реакція на вітамін е
- •4. Якісна реакція на вітамін d
- •5. Якісна реакція на вітамін к
- •Тема 2.6. Регуляція обміну речовин
«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїнів»
Мета заняття: вивчити, з яких компонентів складаються нуклеопротеїни.
План заняття
1.Провести гідроліз дріжджів.
2.Виявити у гідролізаті дріжджів наявність вуглеводів, фосфору, пептидних зв’язків.
1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїнів дріжджів
Дослідження складу нуклеопротеїнів виконується після їх гідролізу, в результаті якого від білків відокремлюється компоненти нуклеїнових кислот. У гідролізаті можна виявити наявність поліпептидів (джерелом є білки нуклео-протеїнів), вуглеводи і фосфорну кислоту (джерело – нуклеїнові кислоти).
Одержання гідролізату дріжджів: 5 г дріжджів кладуть до ступки, додають 10 крапель діетилового ефіру, 10 крапель води. Додають щіпку піску і ретельно розтирають до утворення гомогенату, приливають 30 мл розчину гідроксиду натрію і розтирають протягом 15 хв. потім центрифугують вміст ступки; осад, що випав, використовують для реакції гідролізу, який здійснюють шляхом кип’ятіння з 5 % сірчаною кислотою протягом 1 години. В результаті цього утворюються низькомолекулярні поліпептиди, пуринові основи, пентози і фосфорна кислота.
А. Виявлення наявності поліпептидів у гідролізаті дріжджів
Об’єкт дослідження: Гідролізат дріжджів.
Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;
2. Штатив із пробірками.
Реактиви: 1. NaOH, 10 %-й розчин;
2. CuSO4, 5 %-й розчин.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 1 мл гідролізату, додають 1 мл 10 % розчину NaOH і 0,5 мл 5 % розчину сірчанокислої міді. Спостерігають появу фіолетового забарвлення, що свідчить про наяність пептидних зв’язків.
В. Проба Троммера на рибозу і дезоксирибозу, які містяться у гідролізаті дріжджів
Об’єкт дослідження: Гідролізат дріжджів.
Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;
2. Штатив із пробірками.
Реактиви: 1. NaOH, 10 %-й розчин;
2. CuSO4, 5 %-й розчин.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 1 мл гідролізату, додають 0,5 мл 10 % -го розчину їдкого натра і 5 крапель 5 %-го розчину сірчанокислої міді. Суміш перемішують і підігрівають до кіпіння. Спостерігають появу жовтого забарвлення, яке свідчить про утворення гідроксиду міді. Він при тривалому нагріванні перетворюється на оксид міді цеглисто-червоного кольору.
С. Молібденова проба на фосфорну кислоту
Об’єкт дослідження: Гідролізат дріжджів.
Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;
2. Штатив із пробірками.
Реактиви: Молібденовий реактив.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 1 мл гідролізату, додають 1 мл молібденового реактиву і кип’ятять декілька хвилин. Спостерігають появу жовтого осаду фосфомолібденовокислого амонію.
Контрольні запитання
Що таке нуклеопротеїни, який їхній склад і біологічне значення ?
Яке будівля ДНК? Розповісти про її значення.
Назвіть особливості будівлі і функції різних видів РНК.
Напишіть формули пуринових і пиримідинових основ.
Напишіть мононуклеотиди ДНК, з'єднаєте них між собою.
Напишіть пари азотистих основ – аденін-тимін, гуанін-цитозин, з'єднайте водневими зв'язками.