
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1 Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Визначення наявності вуглецю в органічних тканинах.
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •Визначення наявності аміногрупи в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти
- •2. Дослідження наявності α- аміногрупи в амінокислотах
- •3.Визначення буферних властивостей амінокислот.
- •4. Виявлення пептидного зв'язку між амінокислотами.
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням.
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •2.Виявлення триптофану в складі білків (реакція Адамкевича).
- •3.Виявлення наявності метіонину у складі білків
- •4.Реакція Ерліха на гістидин.
- •1.2.2 Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •Функції білків:
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •2. Осадження білків органічними кислотами.
- •3.Осадження білків іонами важких металів
- •4. Осадження білків органічними розчинами.
- •5. Осадження білків хлоридом натрію.
- •6. Висолювання білків сірчанокислим амонієм.
- •7. Осадження казеїну.
- •8. Осадження білків молока ацетоном (використовується для вивчення свіжості молока)
- •Тема 1.3 Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •Властивості ферментів
- •Механізм дії ферментів
- •Розподіл ферментів в організмі
- •Номенклатура і класифікація ферментів
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Визначення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Визначення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Визначення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •4. Визначення специфічності дії ферментів
- •«Окислювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •1. Окислення формальдегіду дегідрогеназою молока
- •2. Вплив температури на активність пероксидази хрону
- •3. Дослідження властивості рибофлавіну утворювати зворотню окислювально-відновлювальну систему
- •4. Визначення ролі поліфенолоксидази в зміні забарвлення картоплі та впливу на неї гіпосульфіту натрію
- •Тема 1.4 Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Взаємодія вуглеводів з реактивом Фелінга
- •3. Реакція Селіванова на визначення кетоз.
- •4. Виявлення моносахаридів у моркві.
- •5. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження ліпідів та ліпоїдів»
- •План заняття
- •Реакція стеридів з сірчаною кислотою
- •Техніка виконання роботи
- •Емульгування жирів
- •3. Проба на гліцерин (акролеїнова проба)
- •4. Якісна реакція на лецитін
- •ТЕма 1.6 нУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїнів дріжджів
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїнів, фосфопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Дослідження складу глюкопротеїнів
- •2.Вивчення складу фосфопротеїнів молока
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •2. Дослідження перетравлюваності крохмалю
- •3. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •4.Виявлення сахарози в харчовому цукрі.
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну. Добова потреба
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •1. Проба на згіркнення жиру
- •Тема 2.4 Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на аскорбінову кислоту
- •2 .Дослідження окислення вітаміну с
- •3.Виявлення наявності вітаміну р
- •4. Якісна реакція на вітамін в1.
- •5. Якісна реакція на вітамін в6
- •6. Проба з міддю на вітамін рр (нікотинова кислота)
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на вітамін а
- •2. Виділення каротиноїдів з зелених частин рослин.
- •3. Якісна реакція на вітамін е
- •4. Якісна реакція на вітамін d
- •5. Якісна реакція на вітамін к
- •Тема 2.6. Регуляція обміну речовин
«Дослідження властивостей вуглеводів»
Мета заняття: провести дослідження властивостей вуглеводів.
План заняття
1. Визначити взаємодію вуглеводів із гідрооксидом міді за допомогою реакції Троммера.
2.Вивчити взаємодію вуглеводів з реактивом Фелінга.
3. Визначення кетоз за допомогою реакції Селіванова.
4. Виявити моносахариди моркви.
5. Виявити редукуючих вуглеводів лактози в молоці.
1. Взаємодія вуглеводів із гідроокисом міді (реакція Троммера)
Всі моносахариди, а також більш складні сахари, що мають вільну карбонільну (альдегідну або кетонну) групу, мають здатність відновлюватися у лужному середовищі.
Реакція Троммера полягає у відновленні окисної міді в закисну. При цій реакції сірчанокисла мідь реагує з лугом, утворюючи блакитний гідрат окису міді. При його нагріванні колір змінюється на жовтий, а потім на червоний.
Об’єкт дослідження: Набір вуглеводів.
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Нагрівальний прилад.
Реактиви: 1. Глюкоза, 1%-й розчин;
2. Мальтоза, 1%-й розчин;
3. Фруктоза, 1%-й розчин;
4. Лактоза, 1%-й розчин;
5. Сахароза, 1%-й розчин;
6. Крохмаль, 1%-й розчин;
7. Гідроокис натрію, 10%-й розчин;
8. Сульфат міді, 5% розчин.
Техніка виконання роботи
У пробірки (за кількістю існуючих у лабораторії вуглеводів) наливають по 1 мл глюкози, лактози, мальтози, фруктози, сахарози, крохмалю, добавляють такий же об’єм гідроокису натрію і 0,5 мл сульфату міді до появи блакитного осаду гідроокису міді. Усі пробірки обережно нагрівають. Моносахариди і поновлені дисахариди (лактоза і мальтоза) відновлюють гідроокис міді до закисі міді – осад жовтого кольору, який при тривалому нагріванні перетворюється на оксид міді – осад цеглисто-червоного кольору. Сахароза і крохмаль (необновлені вуглеводи) не змінюють забарвлення гідроокису міді.
Роблять висновок щодо відповідності властивостей вуглеводів у залежності від хімічної будови.
Взаємодія вуглеводів з реактивом Фелінга
Механізм реакції з Фелінговою рідиною такий само, як і реакції Троммера. Перевагою Фелінгової рідини є те, що мідь при надлишку реактиву не випадає у вигляді окису міді.
Об’єкт дослідження: Набор вуглеводів.
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;
2. Нагрівальний прилад.
Реактиви: 1. Глюкоза, 1%-й розчин;
2. Мальтоза, 1%-й розчин;
3. Фруктоза, 1%-й розчин;
4. Лактоза, 1%-й розчин;
5. Сахароза, 1 %-й розчин;
6. Крохмаль, 1 %-й розчин;
7. Реактив Фелінга (Фелінг І+ФелінгІІ у рівних об’ємах)
Техніка виконання роботи
У пробірки (за кількістю існуючих у лабораторії вуглеводів) наливають по 1 мл глюкози, фруктози, лактози, мальтози, сахарози, крохмалю, додають такий же об’єм реактиву Фелінга (0,5 мл розчину Фелінга І+0,5 мл розчину Фелінга ІІ). Пробірки обережно нагрівають. Моносахариди, відновлені дисахариди (лактоза і мальтоза), відновлюють реактив Фелінга через гідрооксид міді жовтого кольору до окису міді цеглисто-червоного кольору. Сахароза і крохмаль (невідновлені вуглеводи) не змінюють забарвлення реактиву Фелінга.
Роблять висновок щодо відповідності властивостей вуглеводів у залежності від хімічної будови.