
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1 Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Визначення наявності вуглецю в органічних тканинах.
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •Визначення наявності аміногрупи в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти
- •2. Дослідження наявності α- аміногрупи в амінокислотах
- •3.Визначення буферних властивостей амінокислот.
- •4. Виявлення пептидного зв'язку між амінокислотами.
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням.
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •2.Виявлення триптофану в складі білків (реакція Адамкевича).
- •3.Виявлення наявності метіонину у складі білків
- •4.Реакція Ерліха на гістидин.
- •1.2.2 Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •Функції білків:
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •2. Осадження білків органічними кислотами.
- •3.Осадження білків іонами важких металів
- •4. Осадження білків органічними розчинами.
- •5. Осадження білків хлоридом натрію.
- •6. Висолювання білків сірчанокислим амонієм.
- •7. Осадження казеїну.
- •8. Осадження білків молока ацетоном (використовується для вивчення свіжості молока)
- •Тема 1.3 Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •Властивості ферментів
- •Механізм дії ферментів
- •Розподіл ферментів в організмі
- •Номенклатура і класифікація ферментів
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Визначення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Визначення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Визначення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •4. Визначення специфічності дії ферментів
- •«Окислювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •1. Окислення формальдегіду дегідрогеназою молока
- •2. Вплив температури на активність пероксидази хрону
- •3. Дослідження властивості рибофлавіну утворювати зворотню окислювально-відновлювальну систему
- •4. Визначення ролі поліфенолоксидази в зміні забарвлення картоплі та впливу на неї гіпосульфіту натрію
- •Тема 1.4 Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Взаємодія вуглеводів з реактивом Фелінга
- •3. Реакція Селіванова на визначення кетоз.
- •4. Виявлення моносахаридів у моркві.
- •5. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження ліпідів та ліпоїдів»
- •План заняття
- •Реакція стеридів з сірчаною кислотою
- •Техніка виконання роботи
- •Емульгування жирів
- •3. Проба на гліцерин (акролеїнова проба)
- •4. Якісна реакція на лецитін
- •ТЕма 1.6 нУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїнів дріжджів
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїнів, фосфопротеїнів»
- •План заняття
- •1. Дослідження складу глюкопротеїнів
- •2.Вивчення складу фосфопротеїнів молока
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •2. Дослідження перетравлюваності крохмалю
- •3. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці.
- •4.Виявлення сахарози в харчовому цукрі.
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну. Добова потреба
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •1. Проба на згіркнення жиру
- •Тема 2.4 Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на аскорбінову кислоту
- •2 .Дослідження окислення вітаміну с
- •3.Виявлення наявності вітаміну р
- •4. Якісна реакція на вітамін в1.
- •5. Якісна реакція на вітамін в6
- •6. Проба з міддю на вітамін рр (нікотинова кислота)
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •1. Якісна реакція на вітамін а
- •2. Виділення каротиноїдів з зелених частин рослин.
- •3. Якісна реакція на вітамін е
- •4. Якісна реакція на вітамін d
- •5. Якісна реакція на вітамін к
- •Тема 2.6. Регуляція обміну речовин
«Властивості ферментів»
Мета заняття: вивчити властивості ферментів.
План заняття
1.Вивчити вплив різних температур на активність амілази.
2.Визначити чутливість ферментів до рН середовища.
3.Вивчити вплив активаторів та інгібіторів на активність ферментів.
4.Визначити специфічність дії ферментів.
1. Визначення впливу різних температур на активність амілази
Фермент амілаза каталізує гідроліз крохмалю до декстринів і мальтози. Такий процес відбувається, наприклад, у ротовій порожнині при вживанні з їжею продуктів, що містять крохмаль: картоплі, хліба, макаронних виробів. Джерелом амілази є слина. Цей фермент знаходиться і в інших відділах травного тракту, а також у печінці та інших тканинах. Різні типи амілаз використовуються в харчовій промисловості, наприклад, у пивоварній, де їх джерелом є рослини (ячмінь).
Дію амілази розпізнають по зникненню синього забарвлення, яке утворюється при додаванні йоду.
Об’єкт дослідження: Слина, розбавлена в 500 разів або розчин панкреатину.
Обладнання і посуд: 1. Термостат, нагрітий до 37оС;
2. Холодильник;
3. Піпетки на 1...2 мл;
4. Крапельниці;
5. Нагрівальний прилад.
Реактиви: 1. Крохмаль картопляний, 1%-й розчин;
2. Розчин йоду – 0,1 н, розбавлений безпосередньо перед визначенням до 0,004 н.
Техніка виконання роботи
У 3 пробірки наливають по 1 мл джерела амілази. Першу пробірку кип’ятять протягом не менш, ніж 3 хв., дають охолонути. Потім до всіх 3 пробірок приливають по 1 мл крохмалю. Другу пробірку кладуть у холодильник для охолодження до 100С. Третю ставлять у термостат, нагрітий до 370С. Через 10…15 хв. до всіх трьох пробірок приливають по 1...2 краплі розчину йоду. Якщо крохмаль не перетравився амілазою, то утворюється синє забарвлення. При наявності продуктів гідролізу колір з йодом стає фіолетовим, червоним або жовтим в залежності від глибини розщеплення та розміру утворених молекул декстринів. Амілодекстрини забарвлюються йодом у фіолетовий колір, ерітродекстрини – у червоний, ахродекстрини – утворюють жовте забарвлення, як і мальтоза. По кольору визначають глибину розщеплення крохмалю.
2. Визначення чутливості ферментів до рН середовища
Об’єкт дослідження: Джерела амілази ті самі, що і в попередньому досліді.
Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками, закритими пробками;
2. Піпетки на 1...2 мл;
Реактиви: 1. Буферний розчин, рН якого дорівнює 5,0 (10,30 мл О,2 М Na2HPO4 2H2O змішується з 9,70 0,1 М розчину лимонної кислоти);
2. Буферний розчин з рН 6,8 (15,45 мл 0,2 М Na2HPO4 змішується з 4,55 мл 0,1 М розчину лимонної кислоти);
3. Крохмаль, 1%-й розчин;
4. Розчин йоду в йодистому калії 0,004 н., приготовлений шляхом розбавлення з 0,1 н. безпосередньо перед дослідженням. У такій концентрації, йод забарвлює крохмаль у синій колір і не припиняє дії амілази.
Техніка виконання роботи
У 2 пробірки наливають по 1 мл джерела амілази, в одну з них додають 1 мл буфера з рН 5,0; у другу – стільки ж із рН 6,8, в обидві пробірки приливають по 2 краплі йоду і по 1 мл крохмалю. Пробірки закривають пробками і залишають їх при кімнатній температурі, спостерігають за зникненням синього забарвлення в кожній пробі. Відзначають, при якому значенні рН швидше гідролізувався крохмаль.
Примітка: якщо під дією двох крапель йоду крохмаль не посинів, додають ще однакову кількість розчину крохмалю в усі пробірки, доки не з’явиться синє забарвлення.