21Народні збори (екклесія)

 були вищим органом влади Афін. Право брати участь у Народних зборах мали всі повноправні афінські громадяни чоловічої статі віком від 20 років.Повноваження Народних зборів були досить великими й охоплювали всі сторони життя Афін. Так Народні збори прийма­ли закони, вирішували питання війни та миру, обирали посадових осіб, затверджували державний бюджет, здійснювали остракізм та ін.   Рада п’ятисот (буле) була робочим органом Народних зборів і обиралася з числа повноправних громадян, які досягай 30 років, по 50 осіб від кожної з десяти філ. До Ради п’ятисот могли входити представники всіх розрядів населення. До повноважень Ради п’ятисот входили: підготовка справ, що виносилися на обговорення Народних зборів; контроль за діяльніс­тю всіх посадових осіб, а також за виконанням постанов Народних зборів; організація будівництва флоту та ін. Геліея являла собою вищий судовий орган й діяла під керів­ництвом колегії архонтів. Окрім суто судових функцій геліея здій­снювала функції в області законодавства. Складалася геліея з 6 тис. осіб (по 600 від кожної філи), які щорічно обиралися за же­ребом архонтами з числа повноправних громадян не молодше 30 років. До колегії стратегів обиралися найбільш багаті та впливові громадяни відкритим голосуванням шляхом підняття руки. Основ­ними функціями колегії стратегів були верховне керівництво та ко­мандування усіма збройними силами Афін. До компетенції колегії архонтів належали релігійні та сімей- ні справи, а також справи, які стосувалися моральності. Дев’ять архонтів і секретар обиралися за допомогою жереба по одному під кожної філи та проходили дві перевірки шляхом голосування у Раді п’ятисот і геліеї. У системі державних органів Афін зберігся такий орган, як ареопаг, до якого довічно входили представники афінської арис­тократії. Показово, що функції ареопага як державного органу були досить сильно обмежені, й у 5 ст. до н.е. ареопаг виступав як су­дова інстанція (по справах про вбивства, підпали, тілесні пошкод­ження), а також спостерігав за моральністю.

22 Закони Драконта Драконт — архонт Афін 7 століття до н. е. Склав для Афінської республіки 621 до н. е. перші писані закони, що частково продовжували діяти навіть за Солона. Кодекс законів, введений Драконтом, був таким суворим, що виник крилатий вислів «драконівські заходи», що означає надзвичайно суворі покарання.

Характер політичної системи Драконта Афінського та законодавста та їх характеристика: -громадянські права мали ті, хто мав змогу купити собі важку зброю; -9 архонтів обирались серед людей, які мали вільне від боргів становище (не менше як 10 мін); -менш важливі посади вибирали з людей, що можуть придбати собі важке озброєння; на посаду ж стратегів і гіппархів обирали з людей, які показували вільне від боргів майно не менше як на сто мін і законних дітей від законної дружини у віці понад десять років; -Карне законодавство Драконта на перший погляд виглядає винятково жорстоким. Навіть за самі безневинні провини людина могла бути покараний стратою, наприклад за крадіжку овочів. Не вважалося злочином вбивство злодія, якщо воно було зроблено з метою самозахисту або щоб відібрати своє майно. Смертю каралися святотатство, убивство або підпал. -З іншого боку, ці закони відбили безсумнівний прогрес у розвитку афінського суспільства. Так, убивства були чітко розділені на навмисні, ненавмисні й доконані в стані оборони. Особливе місце займали вбивства спокусника матері, дружини, дочки або сестри; сюди ж були віднесені вбивства в результаті нещасних випадків і при спортивних змаганнях.