Ііі міні-модуль Ознаки феодального ладу
Особиста залежність селян від феодала |
Власність феодала на землю |
Основні класи суспільства феодали та залежні селяни |
Натуральний характер землеволодіння |
Виконання феод. повинностей на користь феодала |
За часів Київської Русі сформувалося феодальне суспільство у східних слов’ян. Хоча процес утвердження феодальних відносин у Київській Русі в цілому збігався із загалноєвропейськими тенденціями, але він мав і свої особливосіт:
У Київській Русі феодалізм зароджувався на основі первіснообщинного ладу, східнослов’янське суспільство перескочило рабовласницький етап розвитку;
на Русі темпи феодалізації були уповільненими порівняно з Європою, де ще з античних часів прижилися традиції приватної власності;
виникнення та становлення великого землеволодіння не призвело до масового обезземелення селян, оскільки в межах державної території існувала значна кількість незаселеної, господарські неосвоєної землі
Ієрархічна структура суспільства доби Киїської Русі
Панівний клас |
Феодально залежний клас |
|
|
Смерди – мали приватне господарство, житло, земельні наділи, платили данину князю і були відносно вільними.
Закупи – не мали власного господарства, змушені були йти в кабалу до феодала за купу ( грошову позику).
Рядовичі – укладали з феодалом договір (ряд), на підставі якого визнавали свою залежність від нього і змушені були працювати за частку виробленої продукції.
Челядь – особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Особисто залежні (їх дарували, передавали у спадщину).
Холопи – населення, що повністю перебувало у власносі феодала.
Завдання:
За допомогою історичної літератури заповніть таблицю «Економічний розвиток Київської Русі».
Сільське господарство |
Ремесло |
Торгівля |
Урбанізація |
Організація сільськогосподарського виробництва відбувалася в межах вотчини та селянських господарств. Сільське господарство Було основою економіки Київської держави, орне землеробство - провідною галуззю сільськогосподарського виробництва. У XI-ХП ст. дво- і трипільна парові системи переважали практично на всій території. Використовувалися такі знаряддя, як рало, соха і плуг, коси для сінокосів та збирання бобових, лопати, граблі, вила, сокири, ціпи тощо. У XII ст. з'явились водяні млини. Вирощували жито, пшеницю, овес, просо, гречку, ячмінь для пивоваріння, з бобових культур - горох, квасолю, сочевицю, боби. В селянському господарстві посіви льону і коноплі були обов'язковими як сировина для виготовлення тканин та олії. Найпоширеніші городні культури - капуста, ріпа, цибуля, часник, мак, гарбузи, дині. Розводили велику (корів, волів) і дрібну рогату худобу, коней, свиней, свійську птицю (курей, качок, гусей)
|
Ремесла Київської Русі відрізнялися великою різноманітністю. Це і ткацтво, і різьблення по дереву, і гончарство, і ковальство, ювелірне мистецтво та багато інших. Для багатьох видів ремесел цей період можна вважати періодом їхнього розквіту. Ковалі виготовляли різні вироби із заліза, які використовувалися для військової справи, сільськогосподарських потреб. Ще одне ремесло, яке набуває особливого значення - гончарство. Продукція гончарів була дуже різноманітна. Це і зовсім прості горщики і миски, і свічники, і іграшки та інша продукція, яка використовувалася для різних потреб. Ще одне ремесло отримало поштовх до свого розвитку - деревообробка. Дерево в ті часи було найбільш часто використовуваним матеріалом. З нього зводили споруди, культові споруди, виготовляли посуд, іграшки та багато іншого. Особливо красиво виглядали вироби з різьбою, такі роботи виконували різьбярі.
|
Яскравим свідченням високого рівня економічного розвитку Давньоруської держави була внутрішня й зовнішня торгівля. На жаль, про внутрішню торгівлю Київської Русі відомо мало. Між різними землями Русі відбувався економічний обмін, що сприяло забезпеченню продуктами харчування, сировиною й ремісничими виробами тих районів, в яких вони не вироблялися. Міста і великі торгові села (погости) мали ринки. У значних міських центрах вони діяли постійно, а в Києві, Новгороді Великому, Чернігові, Галичі, Смоленську, Владимирі-на-Клязьмі та ін. збиралися мало не щодня. Про внутрішню торгівлю письмові джерела згадують мало й неохоче. Основний матеріал для її пізнання дає археологія. |
На Русі міста виникли у феодальний період, тому що феодалізм тут виріс безпосередньо з общинно - родового суспільства, минаючи рабовласницький лад. У IX сторіччі виникли Київ, Новгород, Муром, Житомир, Ростов, Смоленськ, Полоцьк та ін., що були важливими ремісничо-торговими центрами й опорними пунктами давньо - руської держави зі столицею в Києві (Київська Русь). |
Таким чином, за доби Київської Русі в соціально-економічній сферіі розпочався процес становлення феодальних відносин, формується система приватної власності (землеволодіння), ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно йде диференціація феодально-залежного населення . Провідною галуззю економіки цього часу було сільське господарство. Відокремлення ремесла від землеробства, концентрація ремісників у містах, активізація обміну та торгівлі сприяли становленню грошової системи.