Глава 15: Економічна робота в службі пально-мастильних матеріалів.

15.1. Напрямки економічної роботи в службі пально-мастильних матеріалів.

Організаційні заходи, направлені на економію і зменшення витрат пального при експлуатації військової техніки та витрат пального при прийманні, зберіганні та видачі пально-мастильних матеріалів.

В економії пально-мастильних матеріалів можна виділити два головних напрямки:

Скорочення витрати ПММ

А). Правильне планування експлуатації техніки.

При плануванні експлуатації техніки необхідно:

- для перевезення великої кількості вантажів на великі відстані необхідно використовувати автомобілі більшої вантажопідйомності;

- організація централізованих перевезень вантажів (підвіз в/частинам продовольства та ін.) ;

- максимальне скорочення "холостих" пробігів автотранспорту;

- завчасно проводити завіз вантажів в сприятливу пору року при доброму стані доріг (особливо у віддалених районах);

- правильно вибирати маршрути руху, використовувати кращі дороги, навіть якщо це приведе до деякого збільшення маршруту, а при рівноцінних дорогах вибирати найкоротші;

- при масових перевезеннях вантажів в склад автоколон включати невелику кількість машин (якщо дозволяє обстановка), при цьому швидкість руху машин буде більшою, а витрати ПММ меншими;

- не допускати зустрічних перевезень вантажів;

- скоротити далекі перевезення вантажів автотранспортом при наявності попутного більш економічного водного або залізничного транспорту;

- не використовувати вантажні автомобілі в якості легкових;

- скоротити до мінімуму непродуктивну роботу машин, літаків на місці (на землі).

Б). Технічний стан двигунів і машин;

Технічний стан машин е одним з основних факторів, що здійснюють вплив на витрату бензину, дизельного палива, масла і мастил.

Навіть дрібні поломки машин, що здавалося б не мають відношення до витрат ПММ, можуть стати причиною його значної перевитрати. З цієї точки зору нема другорядних вузлів і механізмів.

а). Паливна система.

Паливний бак і паливо-проводи повинні бути герметичними і не мати підтікань. Заливна горловина паливного бака повинна закриватися пробкою. Найбільш помітне збільшення витрати пально-мастильних матеріалів дає відхилення складу паливної суміші від оптимальної, яка залежить від регулювання карбюратора. Зниження тиску , що створюється паливним насосом, на 45% веде до перевитрати пального на 25% .

б). Система запалювання .

Суттєвий вплив на витрату бензину має система запалювання карбюраторного двигуна. Помилка в регулюванні зазору між контактами переривача збільшує витрату на 7-10%.

в). Система охолодження .

На витрату пального впливає стан системи охолодження і тепловий режим двигуна. Підвищення теплового режиму понад встановлену норму небажане, оскільки при цьому в карбюраторному двигуні зменшується коефіцієнт наповнення і створюються умови для виникнення детонації. Зниження температури охолоджуючої рідини в двигуні приводить до підвищення втрат на тертя, зниження економічності двигуна, погіршення процесу сумішоутворення та ін.

Нормальною температурою вважається : для автомобілів ЗІЛ-130, ЗІЛ-131, МАЗ-500, УРАЛ-4320, КАМАЗ-4310, КРАЗ-260 - 75-95град.

Підвищення або зниження температури охолоджуючої рідини приводить до збільшення витрати пального.

г). Ходова частина .

Неправильне регулювання гальм та ступиць збільшує витрату пального на 10-20%. Відхилення сходження передніх коліс від нормального збільшує опір кочення автомобіля, що може привести до збільшення витрат пального на 10-15%. при зниженні тиску в шинах автомобіля від 0,35 до 0,25 МПа витрата пального збільшується на 15%.

В). Техніка водіння машин водіями.

Поняття "техніка водіння" з точки зору економії пально-мастильних матеріалів включає в себе володіння водієм навиками економного водіння (вибір швидкості руху, правильне використання накату, підтримка найбільш вигідного теплового режиму двигуна, вміле користування гальмами та ін. ) і вміння водія своєчасно виявити і усунути несправність в дорозі. Водії, володіючи технікою економного водіння, можуть зекономити до 20-25% пального. Перед виходом машини з парку водії повинні завчасно ознайомитися з маршрутом руху. Економія пального починається вже з пуску двигуна. В холодний час року слід приймати міри для попереднього розігріву двигуна, що дозволяє зменшити витрату пального. Рух

можна починати при нагріві охолоджуючої рідини в системі до 40-60град.

Витрата пального залежить і від швидкості руху . Найбільша економія пального на вітчизняних автомобілях забезпечується при русі із швидкістю 35-50 км за годину. Використання накату при русі колісних машин по дорозі з плавними підйомами і спусками, що повторюються, дозволяє зекономити до 10% пального в порівнянні з його витратою при русі машин на горизонтальній дільниці.

Економію пального можна одержати при правильному користуванні гальмами і навпаки - невміле або несвоєчасне використання гальм веде до перевитрати пального.

Витрата пального залежить від способу розгону машини і вмілого користування передачами при русі машини. При початку руху з місця не слід затягувати по часу розгін.

Г.) Правильне застосування пально-мастильних матеріалів.

Найбільший економічний ефект, в тому числі економія, досягається при використанні тієї марки пально-мастильних матеріалів, яка передбачена для двигуна. На витрату бензинів і дизельних палив великий вплив здійснює правильне застосування в залежності від умов експлуатації техніки моторних і трансмісійних масел. Виходячи з цих умов, влітку застосовуються більш в'язкі мастила, взимку - менш в'язкі. Застосування при низьких температурах високов'язких літніх масел може викликати збільшення витрат пального на 5-10 %. При використання все сезонних загущених моторних масел за рахунок полегшення пуску холодного двигуна і скорочення часу його прогріву, а також за рахунок зниження втрат на тертя економія пального може скласти від 5 до 15 %.

Д). Збір і здача відпрацьованих нафтопродуктів.

Суттєвим резервом економії е збір і здача відпрацьованих нафтопродуктів.

Порядок здачі відпрацьованих нафтопродуктів викладений в інструкції, яка введена в дію наказом Заступника Міністра оборони України з тилу - Начальника Тилу ЗС України від 1994 р № 11.

Після відпрацювання встановленого терміну олива рахується відпрацьованою і підлягає заміні свіжою. Робота оливи понад встановлений термін веде до підвищеного зношення поверхонь, що труться, може викликати аварії і руйнування обладнання.

Відновлена (регенерована) олива може бути повторно використана за прямим призначенням в суміші із свіжою оливою в кількості 10-25 %.

Норми збору відпрацьованих олив при експлуатації, зберіганні і ремонті авіаційної і бронетанкової техніки встановлені:

- оливи для двигунів (авіаційні, автомобільні, дизельні) - не менше 25 %;

- оливи індустріальні (індустріальні, компресорні, турбінні та ін.) - не менше 35%.

Скорочення втрат пального

Втрати пального при перекачуваннях, транспортуванні, зберіганні і заправці техніки можуть відбуватися в результаті підтікань, проливів, випаровування, змішування, обводнення, забруднень.

А). Зниження втрат пального при перекачуванні і транспортуванні.

Втрати пального при перекачуванні і перевезеннях різними видами транспорту відбуваються головним чином від випаровування, протікань через негерметичність, проливів і переливів.

Найбільші втрати від випаровування виникають в авіаційних і автомобільних бензинах, найменші - у мазуті і маслах.

Видачу (налив) палива в засоби транспортування в теплий час року краще проводити в ранкові або вечірні години.

Експлуатація залізничних і автомобільних цистерн без ущільнюючих прокладок не допускається, оскільки це викличе не тільки втрати пального від випаровування, але й його виплескуванні при русі транспортних засобів, що також збільшує пожежну небезпеку.

Втрати пального від протікань і проливів, при перекачуваннях і транспортуванні у випадку недостатньо уважного проведення операції по відпуску і прийому пального або несвоєчасного огляду, технічного обслуговування можуть досягнути значних розмірів.

Проливи пального при зберіганні і транспортуванні можуть відбуватися також за рахунок його розширення при нагріванні.

Тому при заповненні резервуарів, засобів транспортування необхідно залишати вільний простір. Висота недоливу у вертикальних резервуарах складає 5 % загальної висоти наливу, в горизонтальному резервуарі - 15-20 см, в бочках - 5-7 см, а в каністрах - 3-4 см.

Б). Зниження втрат пального при зберіганні.

Втрати пального від випаровування при зберіганні на складах пов’язані з так званим "диханням" резервуарів.

Із збільшенням місткості резервуарів втрати від випаровування зменшуються:

Табл.

Поверхня випаровування в горизонтальному циліндричному резервуарі залежить від ступеня його заповнення. Найменша поверхня випаровування - у повністю залитого резервуару. Щоб зменшити випаровування пального, необхідно зменшити коливання температури пального в резервуарах. Засобом різкого зменшення і навіть повного припинення коливань температури в резервуарах е їх часткове чи повне заглиблення в ґрунт або встановлення в підземних казематах.

В). Втрати пального при заправці техніки.

Втрати пального при заправці техніки залежить від технологічного стану заправного обладнання і правильної його експлуатації. Вони можуть відбуватися в результаті випаровування, проливів або протікання пального.

Заправка машин проводиться пальним і маслом тільки тих марок, які вказані в керівництві або інструкціях по експлуатації даної матеріальної частини.

Застосування на машинах ПММ, не передбачених технічною рекомендацією, може призвести як до значної перевитрати пального, а так і до пошкоджень двигуна, агрегатів трансмісії або їх передчасному зношенню.

Заправка машин пальним повинна проводитись тільки закритим струменем, що забезпечує зменшення випаровування пального, а також запобігає попаданню в нього вологи і пилу з навколишнього повітря.

Заправка машин в парках проводиться на стаціонарних заправних пунктах, обладнаних по типовим проектам. Це дозволяє з мінімальними втратами заправляти пальним баки машин і одночасно здійснювати суворий облік пального, що видається.

Встановлено, що втрати пального при заправці із застосуванням відер і лійок складають 1 % від виданого на заправку пального. Застосування для заправки ручних насосів скорочує втрати в 10 разів (до 0,1 %), а при механізованій заправці з використанням заправних колонок і рукавів з роздавальними кранами втрати пального скорочуються до 0,05 %.

Перед заправкою пальним і маслом необхідно впевнитися в справності відповідних систем, відсутності підтікання нафтопродуктів у штуцерах трубопроводів, зливних трубах та ін.

Не можна заповнювати баки машин пальним повністю, слід залишати незаповнений об’єм на випадок розширення пального при підвищенні температури.

Література:

1. Справочник офицера службы горючего, ВИ, М., 1980.

2. Серегин Е. П. "Экономия горючего", М, ВИ, 1980 .

3. Киреев Д.А. ”Организация обеспечения войск горючим в военное время”.

ч .ІІ.,М.,ВИ.,1981.

4. ”Организация заправки машин горючим в полевих условиях” Навчальний посібник. - УВВТУ., 1982.

5. Информационно-технический бюллетень. № 12 - М, ВИ, 1984.

6. ”Руководство по оформлению воинских перевозок Министерства обороны и расчёт за них. Введено в дію наказом МО от 1984 г № 200.

7. Навчальний посібник ”Обеспечение горючим  частей и соединений Сухопутних войск в военое время” УВВТУ., 1985.

8. "Номенклатура горючего,  смазочных материалов, специальных жидкостей и технических средств обеспечения горючим", М, 1987.

9. Блохин В.А. ”Обеспечение ракетным топливом и горючим” М.,ВИ.,1989.

10. Клейменов Н. П. и др., ”Обеспечение горючим частей и обьединений Сухопутных войск в военное время”. Навчальний посібник. - УВВТУ., 1989.

11. ”Керівництво по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України”. Введено в дію наказом МО України від 1994р. № 165.

12. "Інструкція щодо поводження з отруйними технічними рідинами у Збройних Силах України". Введена в дію наказом Заступника Міністра оборони України - начальника Тилу Збройних Сил України від 1994р. № 7.

13. ”Керівництво зі встановлення строків корисної експлуатації до ремонту та списання технічних засобів служби пально-мастильних матеріалів”. Введено в дію наказом МО України від 2011р. №82815. ”Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України”. Введено в дію наказом МО України від 1997р. № 300.

14. "Інструкція про організацію масової видачі пального в автомобільний транспорт". Введена в дію наказом Заступника Міністра оборони України - начальника Тилу Збройних Сил України від 1997р. №46.

15. "Керівництво по роботі військових складів пально-мастильних матеріалів Збройних Сил України". Введено в дію наказом Заступника Міністра оборони з тилу - начальника Тилу Збройних Сил України від 1998р. № 112.

16. ”Норми витрати пального, масел, мастил і спеціальних рідин при експлуатації, ремонті і консервації військової техніки й озброєння Збройних Сил України”. Додаток № 2 . Введено в дію наказом МО України від 1999р. №01

17. ”Інструкція на проведення документальної ревізії (перевірки) СП в/частин (з’єднання), складу, баз і ЦЗП”. Введена в дію наказом Заступника МОУ з тилу - НТ ЗС від 2000р. № 60.

18. ”Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України” частина І, затверджені наказом Міністра транспорту України від 2002 №873.

19. ”Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України” частина ІІ, затверджені наказом Міністра транспорту України від 2003 №299.

20. ”Положення про забезпечення Збройних Сил України пальним і технічними засобами служби пального на мирний час”. Введено в дію наказом МО України від 2006 р. №469.

21. ”Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України ”. Введено в дію наказом МО України від 2007 №363.

22. ”Тимчасове керівництво з облику військового майна у ЗС України ”. Введено в дію наказом МО України від 2010р. № 690.

23. ”Табель термінових донесень з питань оперативного та матеріального забезпечення військ (сил) на мирний час”. Введено в дію наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 2010р. №55.

24. ”Керівництво зі встановлення строків корисної експлуатації до ремонту та списання технічних засобів служби пально-мастильних матеріалів”. Введено в дію наказом МО України від 2011р. №828.

i

ii

iii