4.2. ”Заправка”, як розрахунково-постачальна одиниця.

При встановленні норм утримання запасів пального в мирний час, їх ешелонування, а в умовах ведення бойових дій при плануванні забезпечення військ пальним застосовують розрахунково-постачальна одиниця - "Заправка". Термін "Заправка" пального введений з метою надання взаємозв'язку між розрахунковою величиною "запасом ходу", що застосовується командирами при вирішенні тактичних завдань, та наявністю пального, у вагових одиницях.

Для проведення розрахунків і оцінки потреби в пальному, встановлення норм та обсягів його запасів застосовується розрахунково-постачальна одиниця - заправка, вага якої визначається:

- для гусеничних машин (танків, самохідних артилерійських (ракетних) установок, бойових машин піхоти, гусеничних артилерійських тягачів) і спеціальної колісної військово-інженерної техніки - кількістю пального, що міститься в основних і додаткових баках, які конструктивно входять в паливну систему як базової машини, так і спеціального обладнання;

- для колісних бронетранспортерів, легкових, вантажних і спеціальних автомобілів;

- кількістю пального яка необхідна машині для пробігу на 500 км, визначеною за основними експлуатаційними нормами витрати пального;

- для літаків військово-транспортної авіації - кількістю пального, що міститься

в основних баках;

- для літаків бомбардувальної, винищувальної, штурмової, розвідувальної авіації - кількістю пального, що міститься в основних баках та 60 % місткості підвісних баків;

- для вертольотів - кількістю пального, що міститься в основних і підвісних баках;

- для кораблів і суден усіх класів та проектів - за нормальною місткістю паливних цистерн корабля (судна);

- для силових двигунів та теплових агрегатів - кількістю пального, яка забезпечує їх роботу протягом 50 мотогодин роботи розрахованою згідно основних експлуатаційних норм витрати пального;

- для техніки, яка має спеціальне обладнання з відбором потужності від базового двигуна - кількістю пального, яке необхідно машині для пробігу 500 км та додаткового забезпечення роботи її спеціального обладнання протягом 5 мотогодин, розрахована згідно експлуатаційних норм витрати пального.

Вага заправки підрозділу - сума заправки усіх машин спискового складу підрозділу по визначеному сорту пального (АБ, ДП).

Вага заправки військової частини - сума заправок техніки підрозділів, що входять до складу військової частини.

Вага заправки з’єднання - сума заправок техніки військових частин, що входять до складу з’єднання.

4.3. Запас ходу машин та шляхи його збільшення.

Визначення запасу ходу.

Розрахункова величина ”Запас ходу” - це кількість кілометрів, яку може подолати техніка на одній заправці пального, яка визначається за основними нормами витрати.

(км)

Визначення середнього запасу ходу.

Для вирішення тактичних завдань, при застосуванні підрозділів, військових частин та з’єднань використовується розрахункова величина - ”Середній запас ходу” .

(км)

- визначається окремо для кожного виду техніки (автомобілів, БТР, гусеничної техніки), що є в підрозділі (військовій частині, з’єднанні) з врахуванням сорту пального, на якому вона експлуатується.

Для колісної техніки середній запас ходу складає = 500 км.

Наявність пального при машині в заправках, визначається:

Наявність пального при машині середня, за підрозділ (військову частину, з’єднання) визначається:

У разі, якщо паливні баки автомобілів і колісних бронетранспортерів не дозволяють розмістити одну заправку пального, на кожен автомобіль (бронетранспортер) видаються каністри (бочки) загальною місткістю, не меншою від кількості пального, що не вміщується у паливних баках. Якщо на окремих зразках військової техніки місця встановлення каністр (бочок) не передбачені, то вони перевозяться транспортом військової частини. З цією метою, а також для утримування запасів пального для спеціального обладнання з відбором потужності від базового шасі, силових двигунів і теплових агрегатів, каністри (бочки) видаються військовим частинам понад їх табельну потребу.