2. Особливості процесу українського національного відродження у Східній Галичині

Специфіка національного відродження в західноукраїнських землях полягала в тому, що на першому його етапі основним носієм української національної ідеї було греко-католицьке духовенство. У Перемишлі - центрі греко-католицької єпархії - у 1816 р. з ініціативи священика І. Могильницького виникло «Клерикальне товариство» - перша в Галичині культурно-освітня організація. Навколо неї гуртувалися патріотично налаштовані греко-католицькі священики - І. Левицький, І. Лозинський, А. Добрянський, І. Лавровський. Вони створюють народні (парафіяльні) школи для місцевого населення, видають перші граматики з української мови, букварі, молитвеники.

У 1833-1837 рр. у Львові існував напівлегальний демократично-просвітницький та літературний гурток «Руська трійця». Його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Вони зосередили свої зусилля на культурницько-просвітницькій діяльності та своє головне завдання вбачали у піднесенні статусу та авторитету української мови, розширенні сфери її вжитку та впливу, прагненні просвітити народ та максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.

Наприкінці 1836 р. у Пешті побачив світ альманах «Русалка Дністровая», складений учасниками «Руської трійці». У народних піснях, думах, казках, публіцистичних та науково-історичних творах, що ввійшли до альманаху, проголошувалася ідея єдності всіх українських земель, зверталася увага на важливість вивчення історичного минулого. «Русалка Дністровая» стала підсумком ідейних шукань та апогеєм діяльності «Руської трійці». Це був різкий виклик демократично налаштованої української молоді державній та клерикальній реакції, протест проти денаціоналізації та штучного роз’єднання українських земель, перша спроба західних українців заявити про своє існування, про свою національну гідність.

3. Національно-визвольний рух 1848-1849 рр. У західноукраїнських землях

У 1848 р. у Франції, Германії, Австрії, Італії розпочалася революція.

Революційні події 1848 р. вплинули на культурно просвітницький рух у краї. 15 травня побачив світ тижневик «Зоря Галицька», що поклав початок українській пресі в Західній Україні. У жовтні 1848 р. у Львові була заснована «Галицько-руська матиця. Почалося використання української мови в народних школах, обов’язкове її викладання в гімназіях. Відкривалися українські бібліотеки, у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови та літератури, яку очолив Яків Головацький.

Під впливом революційних подій 2 травня 1848 р в Галичині була утворена Головна Руська Рада (ГРР) - перша українська політична організація. Український національний рух швидко набрав розповсюдження по всьому краю. Було утворено 50 місцевих рад, розпочалося формування загонів національної самооборони. ГРР відновила герб галицько-волинських князів - золотого лева на блакитному тлі, прийняла синьо-жовтий прапор як національний прапор українського народу.

У цей час у Галичині почали проводитися вибори до рейхстагу. Із 100 виділених Галичині місць українцям удалося отримати тільки 25, з яких селянам дісталося 15, священникам - 8, представникам інтелігенції - 2.

Протягом 1848 р. зросла революційна активність населення на землях Буковини та Закарпаття, хоч і в значно менших масштабах, ніж у Галичині. У Буковині вибухнуло селянське повстання проти румунських поміщиків під проводом депутата парламенту Лук'яна Кобилиці. Повстання набуло такої сили, що придушити його змогли тільки регулярні війська. Лук'ян Кобилиця був схоплений та закатований

У зайнятому мадярами Закарпатті революція також викликала пожвавлення, хоч і незначне, як соціального, так і національно-визвольного руху. Селяни відмовлялися виконувати панщину, сплачувати податки, захоплювали панське майно.

Австрійський уряд жорстоко розправився з учасниками народних рухів. 7 березня 1849 р. був розпущений австрійський парламент, відмінена конституція й відновлена централізована бюрократична адміністративна система. Улітку 1851 р. влада заборонила діяльність Головної Руської Ради.

Відмічаючи значення революційних подій 1848 р. в західноукраїнських землях, необхідно вказати на те, що українці вперше в своїй історії зробили спробу репрезентувати себе як національну спільноту. Важливе значення мали для українців скасування панщини та впровадження конституційного правління, хоча ці здобутки належали всім народам імперії, оскільки влада внаслідок своєї тимчасової слабкості вимушена була піти на такі поступки.

Лекція 8. Тема 8. Соціально-економічний та політичний розвиток України на початку ХХ ст. Революція 1905-1907 рр.

Становище України на початковій стадії монополістичного капіталізму. Колоніальна політика царизму. Активне проникнення в Україну іноземного капіталу.

Проголошення ідей національно-культурного відродження й боротьба за національне визволення українського народу. Виникнення українських національно-демократичних та соціалістичних партій.

Історичні передумови, хід і наслідки революції 1905-1907 рр.

Мета заняття:

Навчальна: характеристика особливостей соціально-економічного розвитку підросійської України на початковій стадії монополістичного капіталізму, колоніальної політики царизму в українських землях, визріванні ідей національно-культурного відродження та виникнення українських національних партій, подіях революції 1905-1907 рр. в Україні.

Розвиваюча: розвиток історичного мислення, умінь логічно та послідовно висвітлювати питання, аналізувати, доводити, узагальнювати; розвиток пізнавальних інтересів;

Виховна: виховання почуттів національної самосвідомості та само ідентичності, національної гідності та патріотизму.

Основні поняття: "промисловий переворот", "багатоукладний характер господарства", монополія, імперіалізм, конкуренція, "синдикат", буржуазія, пролетаріат, партія, революція, реакція.

Тези лекції