- •2. Походження і територія розселення східних слов’ян. Анти.
- •3. Заняття, вірування і соціальна структура східних слов’ян.
- •1. Утворення держави Київська Русь. Теорії виникнення Київської Русі.
- •2. Київська Русь. Основні етапи її розвитку.
- •3. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •4. Культура Київської Русі.
- •1. Утвердження Литви на українських землях
- •2. Україна у складі Речі Посполитої
- •3. Релігійний рух в Україні. Брестська унія 1596 р.
- •Змістовний модуль 2. Україна за часів нової та новітньої історії
- •1. Причини громадянської війни у 60-80 рр. XVII cт. На Україні. Початок Руїни.
- •2. Павло Тетеря і Іван Брюховецький – гетьмани Правобережної та Лівобережної України
- •3. Гетьманство Петра Дорошенка та Івана Самойловича. Кінець періоду Руїни
- •4. Іван Мазепа та його політика. Наступ царату на автономію України
- •Висновки
- •1. Адміністративний устрій українських земель
- •2. Україна у війні Російської та Французької імперій
- •3. Суспільна опозиція російському царизму після закінчення наполеонівських війн. Повстання декабристів
- •4. Радикалізація суспільно-політичного руху українців у Російській імперії. Кирило-Мефодіївське товариство
- •5. Царські реформи 60-70-х рр. Хіх ст. Та їхнє значення для соціально-економічного життя України
- •6. Розвиток капіталізму у промисловості і сільському господарстві. Зміни у класовій структурі населення
- •1. Реформи Габсбургів та західні українці
- •2. Особливості процесу українського національного відродження у Східній Галичині
- •3. Національно-визвольний рух 1848-1849 рр. У західноукраїнських землях
- •1. Соціально-економічна ситуація в Наддніпрянській Україні на початку хх ст.
- •2. Виникнення політичних партій Наддніпрянщини
- •3. Україна в період російської революції 1905-1907 рр.
- •Тези лекції
- •1. Центральна рада та її універсали. Українська народна республіка (унр)
- •2. Українська держава гетьмана п. Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика, національно-культурне життя
- •3. Директорія. Відродження унр
- •4. Українська радянська держава
- •Здійснення в Україні нової економічної політики. Утворення срср
- •Індустріалізація: методи, труднощі, підсумки
- •Колективізація: наслідки процесу. Голод 1932-1933 рр.
- •Змістовний модуль 3. Україна за часів новітньої історії
- •1. Приєднання Західної України до урср у складі срср.
- •2. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •3. Становище на окупованій українській території. Рух Опору.
- •4. Визволення України.
- •1. Територіальні зміни в Україні після другої світової війни.
- •2. Труднощі та особливості періоду відбудови народного господарства.
- •3. Суспільно-політичне життя України.
- •4. Політика часткової десталінізації в Україні, її непослідовний характер
- •1. Криза радянського суспільства і курс на перебудову соціально-політичного життя республіки
- •2. Здобутки та втрати України в 1994 -2004 роках
- •3. Соціально-політична та економічна динаміка життя українського суспільства у 2004-2008 роках.
1. Реформи Габсбургів та західні українці
«Клаптикова» імперія Габсбургів наприкінці ХУІІІ ст. стала володаркою західноукраїнських земель, що займали територію 70 тис. кв. км. На них мешкало 3,5 млн. осіб, з яких 2,4 млн. були українцями. У соціальній структурі українського населення переважали незаможні селяни - 95 %. Налічувалося також близько 2 000 родин священників. Вищі верстви становили поляки або полонізовані українці. Абсолютною більшістю нечисленного міського населення були євреї.
Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії співпало в часі з першою хвилею модернізаційних реформ у цій державі. Вони запроваджувалися в життя в 70-80 рр. ХУІІІ ст. імператрицею Марією-Терезією та її сином Йосипом ІІ. Реформи базувалися на ідеях освіченого абсолютизму й мали на меті шляхом посилення державної централізації та встановлення контролю правлячої династії за всіма сферами суспільного життя залучити імперію до нових історичних процесів та не допустити її відставання від основного суперника - сусідньої Прусії.
Проводячи адміністративно-територіальне розмежування, австрійська влада не зважала на етнічний склад населення. Внаслідок цього східно-галицькі землі, де більшість складали українці, та західно-галицькі землі, де більшість складали поляки, попали в одну адміністративно-територіальну одиницю - «королівство Галіції та Лодомерії» з центром у Львові, що поділялося на 18 округів - дистриктів. З них - 12 належали до Східної, української Галичини. Окремим округом у це «королівство» входила Буковина, центром якої було визначено м. Чернівці. Закарпаття поділялося на чотири комітати - жупи, та входило до складу Пожонського (Братиславського) намісництва. На всій території імперії діяли австрійські закони та вживалася німецька мова.
Реформуючи сферу державного управління, Марія-Терезія утворила Державну Раду - орган влади, підпорядкований імператорові.
Центральною постаттю місцевої адміністрації став державний чиновник, проте українці не мали доступу до участі в управлінні. Було проведено перші статистичні переписи населення та земельних володінь, упорядковано систему обліку та контролю.
Військова реформа передбачала обов’язкову військову повинність та централізований рекрутський набір.
Патенти 1781-1782 рр. Йосипа ІІ проголосили визволення селян і визначили розмір панщини - не більше трьох днів панщини на тиждень, або 156 днів на рік (для найбідніших селян встановлювалася ще менша панщина).
Особливе значення мала релігійна реформа: церква підпорядковувалася державі, священики набули статусу державних службовців, зрівняні в правах католицька, протестантська та греко-католицька церкви, ліквідовано орден єзуїтів.
Зміни в галузі освіти передбачали впровадження загальної середньої освіти, створення в містах і селах для широких мас населення цілої мережі навчальних закладів, переведення шкільної освіти на державний кошт, користування рідною мовою в початковій школі.
У тому ж році Марія-Терезія заснувала у Відні греко-католицьку семінарію - Барбареум, у якій західноукраїнські студенти могли отримати богословську освіту, а в 1784 р. Йосипом ІІ був відкритий Львівський університет - перший вищий учбовий заклад такого типу на українській землі.
Проте, проведенню реформ чинився опір як з боку феодалів, які втрачали свої права, так і з боку народів приєднаних територій. Було очевидно, що нова система управління, створювана Габсбургами, остаточно скасовує автономні права, які в минулому мали народи імперії.
Щодо економічного розвитку західноукраїнських земель, то Відень був зацікавлений у збереженні їхнього сільськогосподарського призначення та розглядав їх як джерело продуктів харчування й сировини, а також як ринок збуту готових товарів. До того ж відсутність масиву земель, відкритих для колонізації, виходу до моря, що підштовхнув би розвиток торгівлі, занепад міст вкрай обмежували можливості економічного розвитку західноукраїнських земель.
Кризові явища торкнулися й феодальних фільварково-панщинних господарств, оскільки вони не витримували конкуренції з сільським господарством західних країн, що швидко капіталізувалося.
Окрім того, феодальні відносини гальмували розвиток промислового виробництва західноукраїнських земель.
Все ж потрібно зазначити, що реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ залишили глибокий слід у західноукраїнських землях. Вони не мали національної спрямованості, проте найбільшу роль відіграли саме для українського населення, як найбільш відсталого та пригнобленого в імперії.