короткострокові позики.

Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштів. Традиційно джерелом покриття вважається прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства використовуються на його розсуд.

До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, проте йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.

Сталі пасиви – це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обов’язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерському балансі не відокремлюються сталі пасиви, як це було раніше. Але з цього не слід робити висновок, що сталі пасиви відсутні на підприємстві.

Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв’язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов’язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх оборот. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборотних коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними коштами.

9. Ефективність використання оборотних коштів

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне економічне використання оборотних коштів суб’єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності – відповідні конкретні заходи.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює:

• по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства;

• по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Коефіцієнт оборотності (Коб) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.

Коб = , оборотів/рік.

Середньорічний залишок нормативних оборотних коштів (Sноз) можна знайти із залежності:

Sноз = , грн.,

Де S1, S2…S12 – середньомісячні залишки нормованих оборотних коштів, грн..

Коефіцієнт завантаження (Кзав) показує скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.

Кзав = .

Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) (Тоб) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу – 90 днів, року – 360 днів) і коефіцієнта оборотності за той самий період.

Тоб = , дні.

Показник рентабельності оборотних коштів, обчислюється як відношення прибутку підприємства до суми його оборотних коштів.

Сума вивільнення у результаті прискорення оборотності оборотних засобів (ΔSноз) можна обчислити за формулою:

ΔSноз = ×(Тоб.баз – Тоб.зв), грн.,

Де РПзв – обсяг реалізації у звітному році, грн.;

Тоб.баз, Тоб.зв – середня тривалість одного обороту оборотних засобів, відповідно, у базовому і звітному роках, днів.

Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема приріст прибутку на рівень рентабельності.

Сума приросту прибутку (збитків) (ΔП), одержаного за рахунок зміни оборотності оборотних засобів, може бути розрахована за формулою

ΔП = Пр.баз × × - Пр.баз, грн.,

Де Пр.баз – прибуток від реалізації продукції у базовому році, грн.;

Sбаз, Язв – відповідно середньорічні залишки нормованих оборотних засобів у базовому і звітному роках, грн.;

РПбаз – обсяг реалізації у базовому році, грн.

Вплив використання оборотних засобів на рівень рентабельності визначається за формулою:

ΔР = - Рзв, %,

Де ΔР – зміна рівня загальної рентабельності за рахунок зміни середніх залишків нормованих оборотних засобів, %;

П бал.зв – балансовий прибуток у звітному році, грн.;

S сер.зв – середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році, грн.;

Рзв – загальна рентабельність виробництва у звітному році,%.