6. Нормування оборотних коштів підприємства.

Нормування оборотних коштів (розрахунок нормативу) - визначення за науково-обгрунтованою методикою необхідної (нормативної) величини грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції (надання послуг).

Основним методом нормування оборотних засобів є метод прямого розрахунку, тобто розрахунок запасів по кожному елементу оборотних засобів в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. Метод прямого розрахунку – це науково обґрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратам майбутніх періодів, залишкам готової продукції).

• Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях.

Норматив оборотних коштів щодо цих запасів визначається з формули:

Н = ОN,

де Н – норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (тис. грн.); О – одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн); N – норма оборотних коштів (днів).

Одночасне витрачання сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробництво без відрахування поворотних відходів.

Норма оборотних коштів стосовно сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів включає такі елементи: транспортний запас; час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів; технологічний запас, поточний (складський) запас; гарантійний (страховий запас).

Транспортний запас визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.

Підготовчий запас – це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів.

Технологічний запас включає час на підготовчі операції (сушіння лісоматеріалів, подрібнення брухту, розкроювання матеріалів), якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу. Норма технологічного запасу визначається конкретними умовами роботи кожного підприємства і тривалістю підготовчих операцій.

Поточний запас – норма оборотних коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Що частіше вони надходять на адресу споживача, то меншим буде поточний запас.

Гарантійний (страховий) запас створюється з метою запобігання наслідкам можливих перебоїв у постачанні: порушення умов постачання або затримка вантажу в дорозі; зміна постачальником строків відвантаження в межах, що допускаються особливими умовами постачання чи договором. Норма оборотних коштів на страховий встановлюється, як правило, в межах 50% поточного запасу.

Норматив оборотних коштів щодо допоміжних матеріалів розраховується множенням норми на величину одноденного їх витрачання за кошторисом витрат на виробництво.

Норматив оборотних коштів на паливо встановлюється для всіх видів палива (крім газу), що використовується як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва.

Норматив оборотних коштів щодо тари визначається множенням норми, вираженої в гривнях, на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства в плановому році.

Норматив на запасні частини для ремонтів машин, устаткування і транспортних засобів визначається з урахуванням їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборотних коштів.

залежить від складу цієї статті. Визначається окремо для кожної групи незалежно від характеру їх використання у виробництві: малоцінний і швидкозношуваний господарський інвентар; спеціальний одяг і спеціальне взуття та інше.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві. Величина цього нормативу залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартість окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших однакових умов пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. При цьому має бути враховано також співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва і собівартості готової продукції, яке заведено називати коефіцієнтом наростання витрат.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві(Н нв) можна визначити, користуючись формулою

Н нв = V д × Т ц × К нв,

V д – середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;

Т ц – середня тривалість виробничого циклу у днях;

К нв – коефіцієнт наростання витрат (собівартість незавершеного виробництва).

Визначення середніх показників добового випуску продукції за її собівартістю й тривалістю виробничого циклу не спричиняє труднощів. Перший з них обчислюється діленням запланованого (очікуваного) випуску продукції на кількість днів розрахункового періоду, а другий – як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів (їхніх груп) у собівартості товарної продукції.

Проте за великої номенклатури продукції, що виготовляється, описаний спосіб визначення коефіцієнта наростання витрат є надто трудомістким. Тому на підприємствах, що продукують матеріаломістку продукцію і через це мають велику частку одноразових витрат, коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за такою спрощеною формулою:

К нв = С пц + 0,5 С рц : С в,

Де С пц – первісні витрати на початку (у перший день) виробничого циклу;

С рц – решта витрат на виготовлення виробу;

С в – виробнича собівартість виробу.

Приклад

На підприємствах, що виготовляють матеріаломістку про­дукцію і де велика частка одноразових витрат, коефіцієнт на­ростання витрат можна обчислювати, користуючись спрощеною формулою

Де В_пц — первинні витрати на початку (у перший день) виробничого циклу;

В_рц — решта витрат на виготовлення виробу;

С_вв — виробнича собівартість виробу.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх пері­одів обчислюють на підставі залишку коштів на початок пері-°ДУ (В™⁴) та суми витрат протягом розрахункового періоду (^мп)³ вирахуванням величини наступного погашення витрат за рахунок витрат періоду (B_neD):

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції на складі підприємства визначають множенням вартості (ви­робнича собівартість) одноденного випуску готових виробів (Уд) на норму їх запасу на складі у днях (Т_г):

При цьому норма складається з кількості днів (діб), необхід­них для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, пакування та відвантаження замовникам (споживачам), а також оформлення банківських платіжних документів.