
- •Борис м.М.
- •Конспект лекцій
- •2. Загальні відомості про одержання
- •3. Експлуатаційні властивості та використання
- •Передмова
- •1. Види палив, їх властивості та процеси горіння
- •1.1. Загальна характеристика палива. Класифікація
- •Класифікація палива
- •1.2. Склад палива
- •1.3. Теплота згоряння палива
- •1.4. Тверде паливо
- •1.5. Рідке паливо
- •1.6. Газоподібне паливо
- •1.7. Основи теорії горіння палива
- •1.8. Технологічний процес горіння палива
- •2. Загальні відомості про отримання рідких палив і масел
- •2.1. Загальні поняття про нафту
- •2.2. Основні способи отримання палив і масел з нафти
- •2.3. Короткі відомості про одержання палив і масел з ненафтової сировини
- •2.4. Способи очищення палив
- •2.5. Способи очищення масел
- •2.6. Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використання палив для двигунів з примусовим запалюванням
- •3.1. Умови застосування і основні вимоги до бензинів
- •3.2. Сумішоутворювальні властивості бензинів
- •3.3. Нормальне і детонаційне згоряння бензину
- •3.4. Вплив конструктивних і експлуатаційних факторів та хімічного складу палива на процес згоряння
- •3.5. Оцінка детонаційної стійкості палива і антидетонатори
- •Стабільність і схильність бензинів до відкладень
- •Корозійні властивості бензинів
- •3.8. Асортимент бензинів і область їх використання
- •3.9. Закордонні класифікації автомобільних бензинів
- •4. Палива для дизельних двигунів
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна
- •4.3. Прокачувальна здатність і сумішоутворювальні властивості дизельних палив
- •4.4. Оцінка самозаймистості та цетанове число палива
- •4.5. Нагароутворювальні та корозійні властивості палива
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів та область їх застосування
- •4.7. Закордонні класифікації дизельних палив
- •5. Газоподібне паливо
- •5.1. Загальні відомості. Класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент газоподібного палива
- •5.3. Застосування газоподібного палива у двз
- •5.4. Суть процесу газифікації. Використання генераторного газу
- •5.5. Особливості одержання і використання біогазу
- •5.6. Особливості застосування газоподібного палива в сільському господарстві
- •5.7. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •1.2. Аспекти проблеми поняття про тертя і його види
- •1.3. Призначення мастильних матеріалів та пред'явлені до них вимоги
- •1.4. Класифікація мастильних матеріалів
- •2. Мастильні матеріали та їх властивості
- •2.1. Базові масла і способи їх отримання
- •2.2. Функціональні добавки до масел
- •2.3. В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел
- •2.4. Хімічна стабільність та миючі властивості масел
- •2.5. Низькотемпературні властивості масел
- •2.6. Протикорозійні властивості
- •2.7. Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла
- •2.8. Протизносні та протизадирні присадки
- •2.9. Випаровуваність масел
- •3. Моторні масла
- •3.1. Вимоги, що пред’являються до моторних масел
- •3.2. Склад і умови роботи моторних масел
- •3.3. Класифікація та асортимент моторних масел
- •3.4. Взаємозамінність масел
- •3.5. Спрацьованість та заміна масел
- •4. Трансмісійні масла
- •4.1. Умови роботи та вимоги до трансмісійних масел
- •4.2. Основні властивості трансмісійних масел
- •4.3. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •4.4. Масла для гідромеханічних передач
- •4.5. Закордонні трансмісійні масла
- •5. Масла для гідравлічних систем
- •5.1. Загальні відомості та властивості
- •5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем
- •Характеристика гідравлічних масел
- •6. Пластичні мастильні матеріали
- •6.1. Склад, призначення та вимоги до пластичних матеріалів
- •6.2. Методи оцінки основних показників та властивостей пластичних матеріалів
- •6.3. Асортимент пластичних матеріалів
- •7. Масла іншого призначення
- •7.1. Індустріальні масла
- •7.2. Турбінні масла
- •7.3. Обкаточні масла
- •7.4. Компресорні масла
- •7.5. Масла для компресорів холодильних установок
- •7.6. Електроізоляційні масла
- •7.7. Консерваційні масла
- •1.2. Використання води як охолоджувальної рідини
- •1.3. Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
- •2. Рідини іншого призначення
- •2.1. Гальмівні рідини
- •2.2. Амортизаторні рідини
- •3. Спеціальні технічні рідини
- •3.1. Пускові рідини
- •3.2. Скломиючі рідини
- •3.3. Мийні засоби
- •3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
- •Бібліографічний список
3.2. Скломиючі рідини
В якості скломиючої рідини зазвичай використовують воду. Але вода замерзає при температурі навколишнього середовища нижче нуля та надходить до форсунок системи змиву. Другим недоліком води є те, що вона в силу високого поверхневого натяжіння погано змочує скло і у вигляді крапель стікає з нього. Для усунення цих недоліків випускають спеціальні скломиючі рідини, які представляють собою суміші води, спирту та миючі речовини. В якості спиртів за кордоном використовують етанол, метанол та ізопропанол. В Росії випускають рідини тільки з ізопропанолом. Виробники випускають, як правило, концентрати (60-80% спирту), які розбавляються водою в два - чотири рази. Оптимальною концентрацією можна вважати 10-29% спирту (в залежності від температури навколишнього середовища), що забезпечує нормальну подачу рідини до форсунок та гарну розтікаємість по склу.
3.3. Мийні засоби
Для видалення різноманітних технічних забруднень в системах, вузлах і механізмах використовують мийні засоби. Ці засоби можуть бути однокомпонентними та багатокомпонентними.
Для очищення двигуна при зміні масла використовують промивочне масло ВНИИНП-ФД. При відсутності спеціального масла працюючий на холостому ходу двигун промивають маслом з низькою в’язкістю типу МГ-22А (АУ) або індустріального, чи сумішшю з 10% дизельного палива та моторного мастила. Масляний радіатор промивають сумішшю з 75% бензину і 25% ацетону.
Паливний бак автомобіля промивають сильним струменем води, потім бензином, перемішуючи, а після тривалої експлуатації - ацетоном та гарячою водою.
Деталі карбюратора промивають, занурюючи на 20- 30 хв. в ацетон.
Існують і спеціальні миючі засоби, такі, як ТМС-31, Вертолин-74, які використовують для міжопераційного очищення металевих деталей від маслоподібних забруднень.
МС-4, МС-6 та Нефос – серія лабомідів, використовується для очищення деталей при ремонті автомобілів від асфальто-смолистих та маслобрудних відкладень.
Засіб “Анкрас” очищує деталі камери згоряння від нагару.
В теперішній час автохімія пропонує споживачам широкий асортимент сучасних мийних засобів різноманітного напрямку.
3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
Для видалення нагару з поршнів, поршневих кілець, головок блоку та інших деталей використовують різноманітні суміші та рідини.
Найрозповсюдженіші миючі засоби на основі каустичної соди (їдкого натрію) з додаванням рідкого скла, вуглекислого натрію та інших речовин. Але вони мають сильний корозійний вплив на деталі, виготовлені з алюмінію, кольорових металів або їх сплавів. Крім того, ці миючі склади токсичні, тому вимагають дотримання необхідних заходів безпеки.
Миючу рідину виготовляють звичайно з розрахунку на 10 л води 100 г господарського мила, 100 г рідкого скла, 100 г кальцинованої соди та 10 г хромпіка. В таких сумішах деталі, що очищуються, витримують 2-3 години при температурі біля 80-85°С. Після цього нагарні відкладення легко видаляються з деталей.
Синтетичні мийні засоби не викликають корозії металевих поверхонь, мають здатністю значно знижувати поверхневий натяг, легко проходять в пори нагару, інтенсивно розкладаючи відкладення, і крім того, являються нетоксичними та вибухонебезпечними. Серед них найбільше розповсюдження отримують миючі суміші марок МС-5, МС-6 та МС-8. Ці суміші неіоногенних поверхнево-активних речовин з добавками активних з’єднань у вигляді триполіфосфату натрію, кальцинованої соди та інших з’єднань. Такі миючі засоби використовуються у вигляді 1-2,5%-них водних розчинів.
При вимушеному користуванні твердою непом’якшеною водою утворення накипу можна зменшити додаванням таких присадок (антинакипінів), як хромпік (3-5 г на л води), який переводить солі накипу в розчинний стан, гексаметафосфат натрію (5-6 мг на 1 л води), який утримує солі накипу в завислому стані. Використання антинакипінів безпосередньо в системі охолодження особливо зручно в польових умовах експлуатації машин. З часом необхідно видаляти накип. Перед видаленням накипу необхідно повністю злити воду з усієї системи охолодження і вийняти термостат. Склад розчинів і режими видалення накипу наведені в табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Розчини та режими видалення накипу
Склад розчину |
Кількість на 10 л води, г |
Час, необхідний для руйнування накипу, год. |
Для всіх двигунів |
||
Технічна молочна кислота |
600 |
1,0-3,0 |
Хромпік або хромовий ангідрід |
200 |
8,0-10,0 |
Інгібована соляна кислота |
600-800 |
0,5-1,0 |
Суміш: - кальцинованої солі - хромпіку |
1000-1200 20-30 |
10,0-12,0 |
Суміш: - фосфорної кислоти - хромового ангідріду |
1000 50 |
0,5-1,0 |
Для двигунів з чавунним блоком |
||
Технічна соляна кислота |
250-300 |
0,5-1,0 |
Каустична сода |
700-1000 |
7,0-10,0 |
Суміш:
|
450 550 |
10-20 |
Тринатрійфосфат |
300-500 |
2,0-3,0 |
Після зупинки двигуна розчин зливають, а систему охолодження промивають чистою водою 2-3 рази.