
- •Борис м.М.
- •Конспект лекцій
- •2. Загальні відомості про одержання
- •3. Експлуатаційні властивості та використання
- •Передмова
- •1. Види палив, їх властивості та процеси горіння
- •1.1. Загальна характеристика палива. Класифікація
- •Класифікація палива
- •1.2. Склад палива
- •1.3. Теплота згоряння палива
- •1.4. Тверде паливо
- •1.5. Рідке паливо
- •1.6. Газоподібне паливо
- •1.7. Основи теорії горіння палива
- •1.8. Технологічний процес горіння палива
- •2. Загальні відомості про отримання рідких палив і масел
- •2.1. Загальні поняття про нафту
- •2.2. Основні способи отримання палив і масел з нафти
- •2.3. Короткі відомості про одержання палив і масел з ненафтової сировини
- •2.4. Способи очищення палив
- •2.5. Способи очищення масел
- •2.6. Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використання палив для двигунів з примусовим запалюванням
- •3.1. Умови застосування і основні вимоги до бензинів
- •3.2. Сумішоутворювальні властивості бензинів
- •3.3. Нормальне і детонаційне згоряння бензину
- •3.4. Вплив конструктивних і експлуатаційних факторів та хімічного складу палива на процес згоряння
- •3.5. Оцінка детонаційної стійкості палива і антидетонатори
- •Стабільність і схильність бензинів до відкладень
- •Корозійні властивості бензинів
- •3.8. Асортимент бензинів і область їх використання
- •3.9. Закордонні класифікації автомобільних бензинів
- •4. Палива для дизельних двигунів
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна
- •4.3. Прокачувальна здатність і сумішоутворювальні властивості дизельних палив
- •4.4. Оцінка самозаймистості та цетанове число палива
- •4.5. Нагароутворювальні та корозійні властивості палива
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів та область їх застосування
- •4.7. Закордонні класифікації дизельних палив
- •5. Газоподібне паливо
- •5.1. Загальні відомості. Класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент газоподібного палива
- •5.3. Застосування газоподібного палива у двз
- •5.4. Суть процесу газифікації. Використання генераторного газу
- •5.5. Особливості одержання і використання біогазу
- •5.6. Особливості застосування газоподібного палива в сільському господарстві
- •5.7. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •1.2. Аспекти проблеми поняття про тертя і його види
- •1.3. Призначення мастильних матеріалів та пред'явлені до них вимоги
- •1.4. Класифікація мастильних матеріалів
- •2. Мастильні матеріали та їх властивості
- •2.1. Базові масла і способи їх отримання
- •2.2. Функціональні добавки до масел
- •2.3. В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел
- •2.4. Хімічна стабільність та миючі властивості масел
- •2.5. Низькотемпературні властивості масел
- •2.6. Протикорозійні властивості
- •2.7. Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла
- •2.8. Протизносні та протизадирні присадки
- •2.9. Випаровуваність масел
- •3. Моторні масла
- •3.1. Вимоги, що пред’являються до моторних масел
- •3.2. Склад і умови роботи моторних масел
- •3.3. Класифікація та асортимент моторних масел
- •3.4. Взаємозамінність масел
- •3.5. Спрацьованість та заміна масел
- •4. Трансмісійні масла
- •4.1. Умови роботи та вимоги до трансмісійних масел
- •4.2. Основні властивості трансмісійних масел
- •4.3. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •4.4. Масла для гідромеханічних передач
- •4.5. Закордонні трансмісійні масла
- •5. Масла для гідравлічних систем
- •5.1. Загальні відомості та властивості
- •5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем
- •Характеристика гідравлічних масел
- •6. Пластичні мастильні матеріали
- •6.1. Склад, призначення та вимоги до пластичних матеріалів
- •6.2. Методи оцінки основних показників та властивостей пластичних матеріалів
- •6.3. Асортимент пластичних матеріалів
- •7. Масла іншого призначення
- •7.1. Індустріальні масла
- •7.2. Турбінні масла
- •7.3. Обкаточні масла
- •7.4. Компресорні масла
- •7.5. Масла для компресорів холодильних установок
- •7.6. Електроізоляційні масла
- •7.7. Консерваційні масла
- •1.2. Використання води як охолоджувальної рідини
- •1.3. Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
- •2. Рідини іншого призначення
- •2.1. Гальмівні рідини
- •2.2. Амортизаторні рідини
- •3. Спеціальні технічні рідини
- •3.1. Пускові рідини
- •3.2. Скломиючі рідини
- •3.3. Мийні засоби
- •3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
- •Бібліографічний список
1.4. Тверде паливо
Тверде органічне паливо – це деревина, торф, сланці, буре вугілля, кам’яне вугілля і антрацит. Цінність палива як горючої речовини визначається його хімічним складом і основними властивостями.
Дрова за геологічним віком – наймолодше органічне паливо. Вони містять понад 60% целюлози, близько 30% лігніву і приблизно 1% мінеральних домішок. Для різних порід склад органічної маси дров приблизно однаковий
СГ = 55%, НГ = 6%, ОГ = 43%, NГ = 1%.
Основним баластом у дровах є волога, вміст якої у свіжозрубаній деревині дорівнює 50-60%. Дрова бувають: сухі з вологістю менше 25%; напівсухі з вологістю 25-35% та сирі з вологістю понад 35%. Теплота згоряння горючої маси дров становить 18,8-19,2 МДж/кг, проте за вологості 30% вона знижується до 13,0-13,3 МДж/кг.
Торф – молоде за геологічним віком викопне паливо. Він утворюється в результаті розкладання рослинності в умовах надлишку вологи і незначного доступу повітря. Розрізняють торф моховий, або верховий, з незначним вмістом золи (2-4%) і лучний, або низинний, із зольністю 8-16%. Зустрічаються торф’яники змішаного перехідного походження, зольність яких дорівнює 7-9%.
Вологість свіжо видобутого торфу становить приблизно 90%. У процесі природного сушіння його вологість знижується до 40%.
Органічна маса торфу характеризується таким складом:
СГ = 55-56%, НГ = 6%, ОГ = 35-40%, NГ = 0,5-3%, SГ = 0,12-1,5%.
Нижча теплота згоряння горючої маси торфу становить близько 12,6 мДж/кг.
У парових топках спалюють кусковий торф, що формується у процесі видобування у вигляді цеглин із наступним їх сушінням. Найбільше застосовують в енергетиці фрезерний торф, що одержують у вигляді дрібняку. Такий торф використовують у топках камерного типу.
Сланці складаються із вапняків, що просякнуті продуктами розкладу рослин і тваринних організмів без доступу повітря. Вони відрізняються високим вмістом золи (50-60%) і вологи (15-25%). У горючій частині сланців високий вміст кисню (до 10%) і великий вихід летких речовин (до 90%), тому вони легко займаються. Значна зольність різко знижує теплову цінність сланців; їх теплота згоряння коливається у межах 5,8-10,8 МДж/кг. У народному господарстві сланці, як і торф, використовують як місцеве котельне паливо.
Буре вугілля – паливо рослинного походження старішого розкладання, ніж торф. Воно має високу зольність (15-30%) і вологість (15-30%), тому діапазон значення його теплоти згоряння великий – 6,3-18,9 МДж/кг. За вологістю його поділяють на три групи: групу Б1 із вмістом вологи понад 40%, групу Б2 із вмістом вологи 30-40% і групу Б3 із вмістом вологи до 30%. Склад горючої маси бурого вугілля дуже неоднорідний: СГ = 65-78%, НГ = 4,3-6,2%, OГ =16-17%, NГ = 0,7-1,8%, SГ = 0,4-3,9%. Вихід летких речовин на горючу масу становить 30-60%.
Буре вугілля має схильність до самозаймання. Тому його рекомендуєть-ся вкладати у штабелі висотою до 2,5 м і зберігати не більше місяця.
Кам’яне вугілля утворювалося у результаті повільного розкладу деревовидних рослин без доступу повітря протягом мільйонів років. Це основний вид твердого палива в енергетиці. За складом органічної маси кам’яне вугілля неоднорідне: СГ = 78-90%, НГ = 4,0-5,8%, QГ = 3,0-15,0%, NГ = 0,5-2,0%, SГ = 1,0-6,0%. Зольність кам’яного вугілля на робочу массу становить 10-25%, вологість 5-12%, вихід летких речовин 9-50%. Нижча теплота згоряння робочої маси коливається від 20,7 до 31,4 МДж/кг.
Кам’яне вугілля поділяють на марки, які розрізняють за виходом легких речовин і характером легкого залишку (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Марки кам’яного вугілля
Вугілля |
Марка |
|
Вугілля |
Марка |
, МДж/кг |
Довгополуменеве Газове Жирне Коксове |
Д Г Ж К |
Понад 37 Понад 35 27-35 18-27 |
Пісне спікливе Слабко спікливе Пісне |
ОС СЕ Т |
14-22 25-37 8-17 |
Антрацити мають найдавніший геологічний вік серед твердого палива. Вони чорного кольору, їм властиві високі щільність і міцність, їх можна перевозити на великі відстані без помітного подрібнення. Вологість антрацитів – 3-7%, зольність – 10-18%, вихід летких речовин – 2-9%, теплота згоряння – 25-27 МДж/кг.
Відходи лісо- і сільськогосподарського виробництва використовують як паливо для виробничих та побутових потреб. До них відносять тирсу, щепу, порубочні рештки, солому, стебла соняшника і бавовни, кострицю, лушпиння соняшника, рисову луску тощо. За складом органічної маси ці відходи близькі до деревини. З відходів лісо- і сільськогосподарського виробництва із застосуванням зв’язувальних речовин одержують брикети. Вони є найзручнішими для спалювання.