- •Борис м.М.
- •Конспект лекцій
- •2. Загальні відомості про одержання
- •3. Експлуатаційні властивості та використання
- •Передмова
- •1. Види палив, їх властивості та процеси горіння
- •1.1. Загальна характеристика палива. Класифікація
- •Класифікація палива
- •1.2. Склад палива
- •1.3. Теплота згоряння палива
- •1.4. Тверде паливо
- •1.5. Рідке паливо
- •1.6. Газоподібне паливо
- •1.7. Основи теорії горіння палива
- •1.8. Технологічний процес горіння палива
- •2. Загальні відомості про отримання рідких палив і масел
- •2.1. Загальні поняття про нафту
- •2.2. Основні способи отримання палив і масел з нафти
- •2.3. Короткі відомості про одержання палив і масел з ненафтової сировини
- •2.4. Способи очищення палив
- •2.5. Способи очищення масел
- •2.6. Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використання палив для двигунів з примусовим запалюванням
- •3.1. Умови застосування і основні вимоги до бензинів
- •3.2. Сумішоутворювальні властивості бензинів
- •3.3. Нормальне і детонаційне згоряння бензину
- •3.4. Вплив конструктивних і експлуатаційних факторів та хімічного складу палива на процес згоряння
- •3.5. Оцінка детонаційної стійкості палива і антидетонатори
- •Стабільність і схильність бензинів до відкладень
- •Корозійні властивості бензинів
- •3.8. Асортимент бензинів і область їх використання
- •3.9. Закордонні класифікації автомобільних бензинів
- •4. Палива для дизельних двигунів
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна
- •4.3. Прокачувальна здатність і сумішоутворювальні властивості дизельних палив
- •4.4. Оцінка самозаймистості та цетанове число палива
- •4.5. Нагароутворювальні та корозійні властивості палива
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів та область їх застосування
- •4.7. Закордонні класифікації дизельних палив
- •5. Газоподібне паливо
- •5.1. Загальні відомості. Класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент газоподібного палива
- •5.3. Застосування газоподібного палива у двз
- •5.4. Суть процесу газифікації. Використання генераторного газу
- •5.5. Особливості одержання і використання біогазу
- •5.6. Особливості застосування газоподібного палива в сільському господарстві
- •5.7. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •1.2. Аспекти проблеми поняття про тертя і його види
- •1.3. Призначення мастильних матеріалів та пред'явлені до них вимоги
- •1.4. Класифікація мастильних матеріалів
- •2. Мастильні матеріали та їх властивості
- •2.1. Базові масла і способи їх отримання
- •2.2. Функціональні добавки до масел
- •2.3. В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел
- •2.4. Хімічна стабільність та миючі властивості масел
- •2.5. Низькотемпературні властивості масел
- •2.6. Протикорозійні властивості
- •2.7. Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла
- •2.8. Протизносні та протизадирні присадки
- •2.9. Випаровуваність масел
- •3. Моторні масла
- •3.1. Вимоги, що пред’являються до моторних масел
- •3.2. Склад і умови роботи моторних масел
- •3.3. Класифікація та асортимент моторних масел
- •3.4. Взаємозамінність масел
- •3.5. Спрацьованість та заміна масел
- •4. Трансмісійні масла
- •4.1. Умови роботи та вимоги до трансмісійних масел
- •4.2. Основні властивості трансмісійних масел
- •4.3. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •4.4. Масла для гідромеханічних передач
- •4.5. Закордонні трансмісійні масла
- •5. Масла для гідравлічних систем
- •5.1. Загальні відомості та властивості
- •5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем
- •Характеристика гідравлічних масел
- •6. Пластичні мастильні матеріали
- •6.1. Склад, призначення та вимоги до пластичних матеріалів
- •6.2. Методи оцінки основних показників та властивостей пластичних матеріалів
- •6.3. Асортимент пластичних матеріалів
- •7. Масла іншого призначення
- •7.1. Індустріальні масла
- •7.2. Турбінні масла
- •7.3. Обкаточні масла
- •7.4. Компресорні масла
- •7.5. Масла для компресорів холодильних установок
- •7.6. Електроізоляційні масла
- •7.7. Консерваційні масла
- •1.2. Використання води як охолоджувальної рідини
- •1.3. Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
- •2. Рідини іншого призначення
- •2.1. Гальмівні рідини
- •2.2. Амортизаторні рідини
- •3. Спеціальні технічні рідини
- •3.1. Пускові рідини
- •3.2. Скломиючі рідини
- •3.3. Мийні засоби
- •3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
- •Бібліографічний список
2.9. Випаровуваність масел
Випаровуваність масел характеризується фракційним складом. Моторні масла одержують з висококиплячих фракцій нафти, тому вони в період експлуатації випаровуються незначно. Масла з вузьким фракційним складом, тобто, що википають у невеликому інтервалі температур, володіють кращими в’язкістно-температурними властивостями, більш високою температурою спалаху в порівнянні з маслами, що мають однакову в'язкість при 100 °С, але з більш широким фракційним складом. Нижні межі температури кипіння масел встановлюють у залежності від їх випаровуваності при роботі і від мастильних властивостей. В маслах, наприклад, для бензинових і газових двигунів допускається не більш 5% фракцій, що википають до 340 °С, Ці фракції впливають на витрату масел у двигуні. Чим їх більше, тим більше втрати масла на чад внаслідок випару легких фракцій, у результаті чого зростає в'язкість масел.
Вимоги до фракційного складу дизельних масел менш тверді, чим до масел для бензинових і газових двигунів. Зміст у дизельних маслах не більш 5% фракцій, що википають до 320-325 °С, практично не збільшує витрати масел.
Верхні межі температури кипіння масел установлюють керуючись головним чином такими вимогами, як плинність при низьких температурах і нагароутворююча здатність. Носіями високої в'язкості є ароматичні поліциклічні вуглеводні, що визначають підвищену схильність масел до нагароутворення. Із збільшенням температури викіпання масел росте в'язкість і нагароутворення. Для одержання масел з низькою схильністю до нагароутворення необхідно, щоб верхня межа фракційного складу масел не перевищував 400°С. При більш високих температурах у залишкових масел схильність до нагароутворення збільшується. Чим менше ступінь стиску в двигуні, тим менше небезпека нагароутворення.
Регулювання фракційного складу масляної основи по верхній межі викіпання у сполученні з застосуванням в’язкістних присадок дозволяє одержувати масла з необхідними в’язкісно-температурними і нагароутворюючими властивостями. Використовуючи інші за призначенням присадки, можна одержати якісні за всіма експлуатаційними показниками масла.
Випаровуваність масел характеризується температурою спалаху. За даними НАМИ (Центральний науково-дослідний автомобільний і автомоторний інститут), для масел одного класу в'язкості, наприклад, 10 мм2/с при 100°С, зниження температури спалаху з 250 до 218°С викликає перевитрату масла на 10-15% внаслідок збільшення чаду в дизелі. Особливо велика витрата масла на чад спостерігається в двигунах, що пройшли капітальний ремонт.
3. Моторні масла
3.1. Вимоги, що пред’являються до моторних масел
3.2. Склад і умови роботи моторних масел
3.3. Класифікація та асортимент моторних масел
3.4. Взаємозамінність масел
3.5. Спрацьованість та заміна масел
3.1. Вимоги, що пред’являються до моторних масел
Масла, що використовуються в системах мащення двигунів внутрішнього згоряння, називаються моторними маслами. Їх головне призначення - знижувати знос деталей двигуна за рахунок створення на поверхні тертьових деталей міцної масляної плівки. Крім цього, моторні масла повинні забезпечувати ущільнення зазорів у деталях циліндро-поршневої групи, відвід тепла і видалення продуктів зносу з зон тертя, захист робочих поверхонь деталей двигуна від корозії, а також сприяти полегшенню пуску двигунів при низьких температурах. Моторні масла повинні запобігати утворенню всіх видів відкладень на деталях двигуна при його роботі на різних режимах, забезпечувати високу стійкість проти окислювання, тобто збереження фізико-хімічної стабільності в процесі роботи, а також при тривалому зберіганні. Крім того, моторні масла повинні забезпечувати мінімальну витрату при роботі двигуна і максимальний термін служби до заміни без збитку для надійності двигуна, володіти гарною в’язкістно-температурною характеристикою, високою миюче-диспергуючою здатністю.
Основою вітчизняних моторних масел є продукти, отримані в процесі перегонки нафти, головним чином, у процесі фракційної перегонки мазуту - залишку, що утворюється після одержання так званих світлих нафтопродуктів (бензину, гасу, дизельного палива й ін.). Самі по собі ці продукти володіють непоганою змащувальною дією, однак для сучасних двигунів ці властивості явно недостатні. Необхідний якісний рівень моторних масел досягається введенням у нафтову основу спеціальних присадок у визначених кількостях і сполученнях. Серед них найбільш важливі протизносні, протизадирні, миючі, антипінні, антиокисні. Обсяг і ефективність введених в основу присадок визначають експлуатаційні властивості і призначення кожного конкретного сорту масел.
Властивості мастильних матеріалів повинні в максимальному ступені задовольняти вимогам при їх використанні в двигуні, а також при зберіганні і транспортуванні.
У загальному випадку до мастильних матеріалів пред'являють наступні основні вимоги: наявність антифрикційних і антизадирних властивостей; висока фізична і хімічна стабільність в експлуатаційних умовах роботи в двигуні; мінімальний негативний вплив на конструктивні матеріали (окислювання, навуглероджування тощо); здатність захищати конструкційні матеріали від хімічних агресивних речовин (захисні властивості); здатність відводити теплоту і продукти зносу від поверхонь тертя; максимальний ресурс; мінімальна токсичність і гарні протипожежні характеристики; розвинена виробнича база, висока економічна ефективність і т.д.
Варто вказати на одну важливу самостійну функцію моторного масла - крім відводу теплоти, що виникає при терті, воно в ряді випадків (особливо у високофорсованих двигунах) повинно відводити від поршня і частково від кілець і циліндра двигуна теплоту, передану їм при згорянні палива.