- •Борис м.М.
- •Конспект лекцій
- •2. Загальні відомості про одержання
- •3. Експлуатаційні властивості та використання
- •Передмова
- •1. Види палив, їх властивості та процеси горіння
- •1.1. Загальна характеристика палива. Класифікація
- •Класифікація палива
- •1.2. Склад палива
- •1.3. Теплота згоряння палива
- •1.4. Тверде паливо
- •1.5. Рідке паливо
- •1.6. Газоподібне паливо
- •1.7. Основи теорії горіння палива
- •1.8. Технологічний процес горіння палива
- •2. Загальні відомості про отримання рідких палив і масел
- •2.1. Загальні поняття про нафту
- •2.2. Основні способи отримання палив і масел з нафти
- •2.3. Короткі відомості про одержання палив і масел з ненафтової сировини
- •2.4. Способи очищення палив
- •2.5. Способи очищення масел
- •2.6. Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використання палив для двигунів з примусовим запалюванням
- •3.1. Умови застосування і основні вимоги до бензинів
- •3.2. Сумішоутворювальні властивості бензинів
- •3.3. Нормальне і детонаційне згоряння бензину
- •3.4. Вплив конструктивних і експлуатаційних факторів та хімічного складу палива на процес згоряння
- •3.5. Оцінка детонаційної стійкості палива і антидетонатори
- •Стабільність і схильність бензинів до відкладень
- •Корозійні властивості бензинів
- •3.8. Асортимент бензинів і область їх використання
- •3.9. Закордонні класифікації автомобільних бензинів
- •4. Палива для дизельних двигунів
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна
- •4.3. Прокачувальна здатність і сумішоутворювальні властивості дизельних палив
- •4.4. Оцінка самозаймистості та цетанове число палива
- •4.5. Нагароутворювальні та корозійні властивості палива
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів та область їх застосування
- •4.7. Закордонні класифікації дизельних палив
- •5. Газоподібне паливо
- •5.1. Загальні відомості. Класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент газоподібного палива
- •5.3. Застосування газоподібного палива у двз
- •5.4. Суть процесу газифікації. Використання генераторного газу
- •5.5. Особливості одержання і використання біогазу
- •5.6. Особливості застосування газоподібного палива в сільському господарстві
- •5.7. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •1.2. Аспекти проблеми поняття про тертя і його види
- •1.3. Призначення мастильних матеріалів та пред'явлені до них вимоги
- •1.4. Класифікація мастильних матеріалів
- •2. Мастильні матеріали та їх властивості
- •2.1. Базові масла і способи їх отримання
- •2.2. Функціональні добавки до масел
- •2.3. В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел
- •2.4. Хімічна стабільність та миючі властивості масел
- •2.5. Низькотемпературні властивості масел
- •2.6. Протикорозійні властивості
- •2.7. Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла
- •2.8. Протизносні та протизадирні присадки
- •2.9. Випаровуваність масел
- •3. Моторні масла
- •3.1. Вимоги, що пред’являються до моторних масел
- •3.2. Склад і умови роботи моторних масел
- •3.3. Класифікація та асортимент моторних масел
- •3.4. Взаємозамінність масел
- •3.5. Спрацьованість та заміна масел
- •4. Трансмісійні масла
- •4.1. Умови роботи та вимоги до трансмісійних масел
- •4.2. Основні властивості трансмісійних масел
- •4.3. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •4.4. Масла для гідромеханічних передач
- •4.5. Закордонні трансмісійні масла
- •5. Масла для гідравлічних систем
- •5.1. Загальні відомості та властивості
- •5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем
- •Характеристика гідравлічних масел
- •6. Пластичні мастильні матеріали
- •6.1. Склад, призначення та вимоги до пластичних матеріалів
- •6.2. Методи оцінки основних показників та властивостей пластичних матеріалів
- •6.3. Асортимент пластичних матеріалів
- •7. Масла іншого призначення
- •7.1. Індустріальні масла
- •7.2. Турбінні масла
- •7.3. Обкаточні масла
- •7.4. Компресорні масла
- •7.5. Масла для компресорів холодильних установок
- •7.6. Електроізоляційні масла
- •7.7. Консерваційні масла
- •1.2. Використання води як охолоджувальної рідини
- •1.3. Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
- •2. Рідини іншого призначення
- •2.1. Гальмівні рідини
- •2.2. Амортизаторні рідини
- •3. Спеціальні технічні рідини
- •3.1. Пускові рідини
- •3.2. Скломиючі рідини
- •3.3. Мийні засоби
- •3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
- •Бібліографічний список
2.6. Протикорозійні властивості
Корозія металів та особливо схильних до неї антифрикційних підшипникових сплавів характеризується послідовним протіканням цілого ряду процесів, які виражаються такими загальними ознаками: появою на робочій поверхні антифрикційного сплаву шорстких точок та плям; корозійних точок на поверхні в межах плям, що з’явилися; утворення в місцях корозійних точок невеликих поглиблених раковин; утворення тріщин, які з’єднують раковини; викришування антифрикційного сплаву по тріщинам між раковинами.
В процесі роботи різних механізмів масло окислюється, в ньому накопичуються органічні кислоти, перекиси, оксикислоти, смоляні речовини. В двигунах внутрішнього згоряння масло стикається з продуктами згоряння, в результаті в них утворюються корозійно-активні окисли сірки та кислоти.
На швидкість корозійного руйнування суттєвий вплив здійснює вода. Вона може накопичуватися в маслі при невиконанні правил перевезення, збереження та заправлення машин. Крім того, пари води потрапляють в масло під час роботи двигуна разом із газами, що прориваються в картер, які містять багато води, що утворюється при згорянні палива.
Кисень і вода, які вміщуються в маслі, можуть поєднуватися із металом деталі утворюючи при цьому гідроокиси, наприклад Pb(OH)2. В подальшому гідроокис вступає в реакцію обміну водню органічної кислоти RCOOH на метал з утворенням солей (RCOO)2Pb та води
М(ОН)2+2RCOOH (RCOO)2M+2H2O (2.5)
За формулою (2.5) можна схематично представити корозію металу високомолекулярними органічними кислотами. Корозія металів і особливо найбільш схильних до неї підшипникових сплавів із кольорових металів проявляється по різному, частіше процесами, що протікають послідовно.
Введення протикорозійних присадок призвано покращити один з визначальних показників змащувального масла – його стабільність проти корозії. Протикорозійні присадки добавляють в масла, з метою виключення корозії металів, в першу чергу сплавів кольорових металів, які застосовуються в якості антифрикційних матеріалів. В якості протикорозійних присадок запропоновані різні сполучення: трибутилфосфит, трифенилфосфит, осернене масло з добавленням стесфину (АКОР-1), алкилфеноляти лужних та лужноземельних металів (присадки ДФ-1, ЛАНИ-213 тощо), ефір алкенилянтної кислоти (В 15/41) та багатокомпонентні концентрації присадок типу КП.
2.7. Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла
Вода та механічні домішки викликають підвищений знос пар тертя, прискорюють окислення масла та збільшують його витрату. Наявність води в маслі значно впливає на його антифрикційні властивості. Вода дуже шкідлива для присадок, які під її дією гідролізуються та вимиваються. А використання масла без присадок не допустимо.
Дію води на присадки можна перевірити так. В дві чисті сухі пляшки на 1/2 висоти залити свіже масло та в одну з них додати близько 10 мг води, перемішати, але без утворення емульсії. Через 10-12 годин на дні пляшки з маслом і водою з’явиться білий водно-емульсійний шар. Масло в іншій пляшці залишиться прозорим і однорідним. При зливанні з картера двигуна відпрацьованого масла дуже часто спочатку стікає бурий емульсійний розчин присадок у воді. Це значить, що в маслі була вода, яка розклала присадки. Причина потрапляння води в масло: погана вентиляція картера, порушення герметичності системи охолодження, заправлення масла разом з водою тощо.
Для визначення придатності масла достатньо провести якісний аналіз на наявність води в ньому. Якщо вода присутня і в свіжому маслі, що ще не працювало, то таке масло не придатне до використання. Визначити наявність води в маслі можна і самостійно, без приладів та без експрес-методів. Для цього потрібно в суху чисту пробірку на 1/4 висоти залити якісно перемішане досліджуване масло. Дно пробірки, яка нахилена під кутом 45° отвором від себе, нагрівають сірником (послідовно, не більше трьох сірників). Поява піни свідчить про наявність води в маслі.
В період зберігання машин в маслі накопичується вода і відбувається корозійний знос деталей, яких в техніці сезонного використання в 3-5 разів більше зносу машин всесезонного використання. При великому вмісті води в маслі частина її потрапляє в підшипники колінчастого валу двигуна, де перетворюється у пару за рахунок теплоти нагрітого підшипника. Пара, в свою чергу, змиває (зриває) масляну плівку із шийки колінчастого валу та вкладишу, при цьому неминуче задирання. Використання антифризів, які володіють високою проникною здатністю, може негативно сказатися на роботі масляної системи двигуна.
Механічні домішки викликають в першу чергу механічний і абразивний знос пар тертя. До механічних домішок відносять пісок (абразив), продукти зносу та окислення, розпаду присадок, глибокого окислення масла, неповного згоряння палива тощо. Підвищений вміст механічних домішок в маслі свідчить про незадовільний стан роботи або забивання масляних фільтрів.
Визначити наявність механічних домішок в маслі, що навіть не працювало, дуже легко. Механічні домішки видно в краплині масла нанесеної на чисте сухе скло.
Практика показала, що в процесі роботи моторного масла вміст механічних домішок збільшується. Найбільш інтенсивне накопичення механічних домішок відбувається в перші 60...120 годин роботи масла, а потім процеси стабілізуються і якість утримання масляними фільтрами механічних домішок можна вважати постійним. Інтенсивне накопичення механічних домішок в перший період пояснюється процесами окислення мало- стабільних вуглеводнів масла із всього його об’єму в системі мащення, а в наступному цей процес протікає головним чином в мікрооб’ємах масла для компенсації тієї його частини, що згорає.