Дорожні ландшафти
Значення доріг й дорожніх ландшафтів у життєдіяльності людей надзвичайно
велике. Ще давні римляни говорили: "Via vita", що в перекладі означає "дорога життя". У цьому немає перебільшення. Без доріг і створеної ними інфраструктури
(дорожніх ландшафтів) неможливе нормальне функціонування міст і сіл, розвиток економіки й культури.
У жодному з географічних словників і довідників, енциклопедія поняття ''дорога'' й ''дорожні ландшафти'' не розглядаються. Складається враження, що їх не є в структурі сучасних ландшафтів. Дорога й дорожній ландшафт два різних, але тісно взаємопов’язаних між собою поняття. Дорога основа, стрижень, головна ісь дорожнього ландшафту. З лінгвістичного погляду, термін ''дорога'' домінантою в обширному синонімічному ряді, більш як з 30 слів: стежка, доріжка, путівець, манівець, простець, тропа, стежа, стезя, хідник, пішник, кам’янка, гостинецьшлях, путь, тракт, шосе, соше, соша, траса, магістраль, автострада...
Через Теребовлю проходять такі важливі автошляхи як Тернопіль— Бучач — Івано-Франківськ, Тернопіль — Теребовля — Чернівці, Львів — Теребовля — Хмельницький. Регулярним сполученням охоплено 95% населених пунктів Теребовлянського району.
Дорога у Теребовлі
Карта транспортних шляхів Теребовлянського району
Різними кольорами позначено транспортні шляхи різних типів:
Залізниця
Магістральні автошляхи
Регіональні автошляхи
Автошляхи місцевого значення
Висновок
Під впливом господарської діяльності людини в геосистемах відбувається багато змін. Нераціональне природокористування стає причиною порушення взаємозв'язків в природних системах, їх деградації, посилення розвитку різноманітних негативних географічних процесів (ерозійних, еолових, зсувових, соліфлюкційних, селевих, заболочування, засолення тощо), зменшення продуктивності природних ресурсів, втрати геосистемами здатності до саморегуляції та самовідновлення тощо.
Теребовлянський район не є винятком. Немає такого компонента у природі куди б людина не вмішалася. З розвитком промисловості і потребою у роботі людина переміщалась у міста, які з високою швидкістю збільшувалия і розросталися. У зв’язку з цим природні ландшафти перетворювалися на забудову. Будувались заводи фабрики, асфальтувались дороги, вирубувались ліси і насаджувались нові. В результаті чого від міста не залишилося нічого природного.
Сільськогосподарські ландшафти теж докорінно змінилися. Людина з кожним роком все більше обробляла землі, і в свою чергу все більше її розорювала. Штучно саджались сади, створювались теплиці для кращого урожаю.
Отже, ми живемо в такий час де людина руйнує природу не задумуючись про наслідки, переробляє усе під свої потреби.
Використана література
Береза Г. Теребовлянщина. Рідний край / 5 кл. Географія району 8-9 кл. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 96 с.
Воропай Л.И. Селитебные геосистемы физико-географических районов
Глущенко Ю.И. К типологии антропогенно-природных комплексов
Керченского полуострова: Проблемы географии Крыма / Ю.И. Глущенко. –Симферополь, 1971. – С.14-19.
Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. / М.Д Гродзинский. – К.: Либідь, 1995. 233с
Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України / Г.І.Денисик. Вінниця: Арбат, 1998. 297с
Энциклопедический словарь географических терминов / Ред. С.В. Калесник. – М.: Изд-во Совет.энциклопедия, 1968. – 435с.
Крисовати Б., Миколів І., Царик Л. Географія Тернопільської області
8–9 класи. – Тернопіль: Астон, 2002. – 80 с.
8. Лісецький Ф.М. Просторово-часова організація і грунтозахисне впорядкування агроландшафтів – Автореф.дис. ... докт.геогр.наук. – Одеса, 1994. – 34с
9. Мильков Ф.Н. К проблеме развития современных ландшафтных комплексов / Ф.Н. Мильков. Изв.ВГО, 1964. Т.46. Вып.1. С.15-21.
Подолии / Л.И. Воропай, М.Н. Куница. – Черновцы: Изд-во ЧГУ, 1982. – 90с.