Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
кафедра фізичної географії України
Характеристика антропогенних ландшафтів Теребовлянського району
Виконала:
Студентка групи Г- 51
Голембйовська Оксана
Тернопіль 2013
План
Становлення та розвиток антропогенного ландшафтознавства
Характеристика антропогенних ландшафтів Теребовлянського району
2.1 Селитебні ландшафти
2.2 Сільськогосподарські ландшафти
2.3 Промислові ландшафти
2.4 Водні ландшафти
2.5 Дорожні ландшафти
Становлення та розвиток антропогенного ландшафтознавства
У другій половині ХХ ст. внаслідок активного розвитку ландшафтознавства виокремилась низка міжгалузевих наук. Одні з них як зародились, так і зникли з наукового горизонту (меліоративне ландшафтознавство), інші ледь функціонують (геофізика ландшафтів), окремі розвивались бурхливо, не втратили свого значення й сьогодні, але поступово “затухають” (геохімія ландшафтів), деякі поки що функціонують і навіть розвиваються (антропогенне ландшафтознавство, ландшафтна екологія) тощо. Виникає актуальне питання: чому так сталося? Безперечно, що це об’єктивний розвиток стикових наук (кожної науки). Більш конкретної відповіді ми поки що дати не можемо, бо жодна з названих стикових наук, її історія – не досліджені. Є лише короткі історичні довідки про ці науки. Спробуємо детальніше розібратися в цьому питанні на прикладі антропогенного ландшафтознавства. Антропогенне ландшафтознавство почало активно розвиватися лише з початку 70-х років ХХ ст. Не дивно, що його історія тільки частково розглянута в окремих статтях та розділах монографій Ф.М. Мількова (1986) в Росії та Г.І. Денисика (1998) в Україні. Здебільшого це або підсумки розвитку за якийсь період, або окремі розвідки в минуле.
Аналітичний огляд ландшафтознавчих праць за останні двадцять років засвідчує, що більшість з них написані з позицій антропогенного ландшафтознавства.
Антропогенне ландшафтознавство розвивається, стає популярним серед науковців, що й підтвердила підсумкова конференція у Вінниці (Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях, 2003). Разом з тим, проблема історії розвитку антропогенного ландшафтознавства досі не вирішена. Вважається, що нова наука (або новий напрям у науці) починають розвиватись після якогось відкриття або виходу книги, присвяченої новій проблемі. Не стало винятком й антропогенне ландшафтознавство, де відповідна роль відведена книзі Ф.М. Мількова “Человек и ландшафты” [20]. Мабуть, у жодному випадку це не зовсім так: будь-яка наука чи новий її напрям обов’язково мають свої витоки, потім проходять процес становлення, і лише після цього й відповідного поштовху (відкриття, книги тощо) починають розвиватися такі як. Карпатський ландшафт Витоки антропогенного ландшафтознавства частково розглянуті нами у статті. Тут лише зазначимо, що антропогенне, як і усе ландшафтознавство, на наш погляд, відноситься до “вищих сфер” у географії, а тому немає “миттєвої”, “сьогоденної” практичної віддачі. Тому не дивно, що воно не зацікавило західноєвропейців, де зародилась й активно розвивалась антропогенна географія. Більше того, уже в ХVІ–ХІХ ст. природа й ландшафти Західної Європи були настільки антропогенізовані, що порівняти їх з натуральними не було змоги. Люди звикли до антропогенних ландшафтів і вважали їх за звичайні або натуральні. У Східній Європі, зокрема в Європейській Росії, і наприкінці ХІХ, і аж до середини ХХ ст. існувало унікальне поєднання натуральних й антропогенних ландшафтів, їх можна було спостерігати, досліджувати й порівнювати. Більше того, саме у ХХ ст. тут розпочався активний (правильніше – бурхливий) процес антропогенізації натуральних ландшафтів, особливо смуги мішаних лісів, тайги, в Азії – степів (цілинні землі). Йшло активне освоєння не окремих компонентів природи, а ландшафтів природних смуг, окремих регіонів. Першими вказали на антропогенний чинник та показали його вплив на ландшафтні комплекси В.В. Докучаєв та члени його експедиції. Отже, витоки антропогенного ландшафтознавства – в унікальному суспільному й природному середовищі, що сформувалося наприкінці ХІХ – першій половині ХХ ст., структурі ландшафтних комплексів Східноєвропейської рівнини, характері їхнього господарського освоєння. Зародилось антропогенне ландшафтознавство одночасно з натуральним (класичним, традиційним, загальним) наприкінці ХІХ ст. завдяки узагальненню В.В. Докучаєвим даних земських експедицій (1882 – 1916) і експериментів, що апріорно з початку ХІХ ст.