3.4. Віросповідання

Багатонаціональний склад населення Закарпаття зумовив його поліконфесійний характер. Всім національним меншинам створено відповідні умови для сповідування своєї релігії.

В області діють 1640 релігійних організацій 37 віросповідань, з яких: 1550 релігійних громад, 52 монастирі, 6 духовних навчальних закладів, 7 місіонерських товариств, 9 релігійних братств, 4 релігійні центри та 12 релігійних управлінь. Міжконфесійна ситуація в області стабільна.

Релігійним організаціям національних меншин створено сприятливі умови для задоволення їхніх релігійних потреб згідно власних історичних та етнокультурних традицій. Вони на 80 % забезпечені культовими спорудами. Надається їм і різноманітна допомога та сприяння у здійсненні зв’язків з одновірцями за кордоном, отриманні від них фінансово-матеріальної та іншої допомоги.

На території Закарпаття зареєстровано 24 конфесії.

На землях Закарпаття домінує яскраво виражене православ’я. Фактично визначальною конфесією виступає українська православна церква, яка досить широко представлена на території Закарпаття, а саме близько 484 громади. Також досить популярною є греко-католицька церква, яка містить в собі 278 громад. Значно поширення на Закарпатті набули “Свідки Єгови” (223 громади) та Закарпатська реформатська церква ( 98 громад).

3.5. Представництво в органах місцевого самоврядування

У відповідності до чинного законодавства України представники національних меншин на рівних підставах обираються до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Серед депутатів обласної, районних і міських рад 12,8 відсотка складають угорці (147), 1,3 - румуни (15), 0,9 - росіяни (10), 0,2 -німці (2) і по 0,3 відсотка (по 3) - словаки та роми. У Берегівському районі, де проживає 70 відсотків угорців, серед депутатів угорці складають 68,9%. У Тячівському районі 8 румунів (10,8%), у Рахівському - 4 (6,3%).

Всього депутатів обласної ради 90, з них 77 українців (85,6%), 10 угорців (11,1%), 3 румунів (3,3%).

3.6. Громадські об’єднання

У розв’язанні проблем соціально-економічного розвитку, подальшій гармонізації міжнаціональних та етнічних відносин в області активну участь беруть громадські організації національних меншин. Сьогодні в області діє 60 національно-культурних товариств зі статусом обласних, в тому числі 13 - угорської, 17 - ромської, 9 - русинської, 5 - російської, по 4 - словацької та румунської, по два німецької та єврейської і по одному - польської, вірменської, білоруської, грецької спільноти.

Вони виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних меншин.

3.7. Міжнародні зв’язки

Національні меншини, їхні громадські організації мають можливість вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності за межами України, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій. А з боку держави цим відносинам сприяє діяльність міждержавних змішаних та двосторонніх, зокрема українсько-румунської, українсько-словацької та українсько-угорської комісій з питань забезпечення прав національних меншин.

Встановлено прямі зв’язки з державними органами управління сусідніх областей Угорщини, Словаччини, Румунії та Польщі, укладено і підписано рамкові угоди на співробітництво у сфері економіки, освіти та культури. Відновлені Дні добросусідства на кордоні, мета яких поглиблення зв’язків і співробітництва міст і районів області з відповідними партнерами в сусідніх країнах.