5. Електоральний вибір Закарпаття
5.1. Референдум 1991 року
На мою думку, безпосередній аналіз виборчих преференцій на Закарпатті варто розпочати з 1991 року, а саме всеукраїнського референдуму, який проходив у цей час по всій території держави. Отже, якщо порівнювати результати, які були отримані в результаті референдуму по всій Україні і по Закарпатті (окремо), то варто зазначити:
По-перше, результатирегіону і загальноукраїнські не надтовідрізняються, а саме90,32% по території всієї держави і 92,59% на території області. Це свідчить про те, що Закарпаття відстоювало позиції незалежності України;
По-друге, загальна явка виборців на референдум також фактично співпадає з явкою виборців регіону, а саме 84,18% на 82,91%;
По-третє, відсоток противників незалежності України на Закарпатті відносно менший, а саме 7,58% на 4,49%.
Отже, фактично ми можемо зробити висновок про співмірність позиції регіону з позицією держави щодо питання незалежності. Тобто, Закарпаття виступило одним з регіонів, який повністю і безальтернативно підтримав ідею створення незалежної та суверенної держави.
5.2. Президентські вибори
Закарпатська область завжди на виборах президента намагалася схилятися до певного конкретного вибору, внаслідок чого один з кандидатів набирав абсолютну більшість голосів виборців. На прикладах президентських виборів, які відбувалися на території України, спробуємо проаналізувати електоральні преференції регіону.
Отже, якщо брати до уваги вибори 1991р., то більшість у регіоні отримав Леонід Кравчук ( 58,03%). Цей факт не викликав би жодного подиву, якби не домінація у сусідніх областях іншого кандидата ( В’ячеслав Чорновіл), а, отже, можна твердити про деяку відособленість Закарпаття від сусідніх регіонів.
На наступних президентських виборах, які відбулися 1994 року, Закарпаття підтримало кандидатуру кандидата, який в результаті поступився, а саме Леоніда Кравчука. Позиція Закарпаття на даних виборах фактично була ідентичною з голосуванням по всій території Лівобережної України.
Вибори 1999 року виступили яскравою протилежністю попереднім волевиявленням, адже Закарпаття вибрало того кандидата, якого не збиралося підтримувати. Фактично відбувся вибір “меншого зла” для регіону. Внаслідок даних виборів до влади прийшов “старий-новий” президент Леонід Кучма.
На виборах президента 2004 року Закарпаття підтримало кандидатуру Віктора Ющенка. Варто зазначити, що підтримка даного кандидата зростала від туру до туру, тобто, якщо в першому та другому турах голоси розподілялися більш-менш рівномірно то в третьому можна простежити домінацію одного з кандидатів. Якщо в першому турі Віктора Ющенко підтримало - 46,61%, в другому – 55%, то в третьому – 67,45%.
На останніх президентських виборах 2010 року Закарпаття підтримало Юлію Тимошенко (51,66%), проте відрив між кандидатами був незначним. Отже, якщо говорити про електоральний вибір Закарпаття в межах президентських виборів, то тут яскраво простежується дещо відмінна позиція від сусідніх областей, пояснюється це тим, що на території Закарпаття проживає надзвичайно велика кількість національних менших, підтримкою, яких в різні часи залучалися кандидати, тим самим змінюючи русло виборів в регіоні.