1. Оцінка витривалості об'єкта до впливу ударної хвилі

В якості кількісного показника витривалості об'єкта до впливу ударної хвилі приймається значення надмірного тиску, при якому будівлі, споруди, обладнання об'єкту зберігаються або отримують легкі і середні руйнування. Це значення надмірного тиску прийнято вважати границею витривалості об'єкта до дії ударної хвилі ΔР_{ф lim}. Оцінка витривалості об'єкта до впливу ударної хвилі зводиться до визначення ΔР_{ф lim}.

1. Визначення максимального значення надмірного тиску ударної хвилі, який вираховується на об'єкті при ядерному вибусі:

а) на плані міста, в межах якого розміщується об'єкт відмічається положення точки прицілу, і вона з'єднується прямою лінією з центром об'єкта;

б) з точки прицілу в масштабі плану описується коло радіусом, який дорівнює можливому максимальному відхиленню ядерного боєприпасу r_відх.. Точка перетину кола з прямою, яка з'єднує точку прицілювання і центра об'єкта, приймається за можливий центр вибуху;

в) враховується, з урахуванням масштабу плану, відстань від об'єкта до можливого центру вибуху:

R_x = R_r – r_відх.= 4,9 – 0,5 = 4,4 (км)

г) За додатком 1 (Демиденко Г.П., довідник, с.212) в залежності від R_x й виду вибуху знаходиться Δ Р_{ф max}. Отже, знаходимо надмірний тиск для боєприпасу потужністю 300 кг на відстані 4,4 км до центру вибуху, при повітряному вибусі. Він складає 20 кПа. Знайдене значення ΔР_ф=20 кПа і буде максимальним, оскільки воно відповідає випадку, коли центр вибуху буде на мінімальному віддаленні від об'єкта, тобто ΔР_{ф max} = 20 кПа;

Висновок:об’єкт знаходиться на межі зон легких і середніх руйнувань осередка ядерного ураження

1. Виділення основних елементів на об'єктах (цехів, ділянок виробництва, систем), від яких залежить функціонування об'єкта й випуск продукції.

На основі аналізу специфіки виявляються основні цехи, ділянки виробництва, системи об'єкта, які можуть бути не тільки серед головних, але й серед другорядних. Результати оцінки витривалості об'єкта заносяться в підсумкову таблицю.

2. Оцінка витривалості кожного елемента об'єкта (цеху, ділянки виробництва, системи).

а) виділяються основні елементи цеху,наприклад будівля цеху, технологічне обладнання, елементи енергопостачання тощо;

б) на основі вивчення технічної, будівельної документації знаходяться визначні характеристики кожного елемента цеху;

в) визначаються ступені руйнування елементів цеху залежно від надлишкового тиску ударної хвилі (додаток №1 Демиденко Г.П. довідник, с.214.) й заносяться у зведену таблицю.

г) визначається межа стійкості до ударної хвилі кожного елемента. Це надмірний тиск, при якому елемент отримує такий ступінь руйнування, при якому можливе відновлення зруйнованого елемента можливостями об'єкту і відновлення виробництва запланованої продукції в короткі терміни. Звичайно, це можливо коли елемент отримує легкі і середні руйнування.

Межа стійкості об'єкта до ударної хвилі визначається за мінімальною межею стійкості всіх елементів, що входять до складу об'єкта.

д) висновок про стійкість до ударної хвилі. Порівнюють знайдену межу стійкості об'єкта ΔР_{ф lim} з очікуючим максимальним значенням надлишкового тиску ΔР_{ф max}. Якщо виявиться, що ΔР_{ф lim} ≥ ΔР_{ф max}, то об'єкт стійкий до ударної хвилі, якщо ж ΔР_{ф lim} < ΔР_{ф max} – не стійкий.

Назва цеху

Елементи цеху Ї х коротка характеристика

Ступінь руйнування при ∆Рф,кПа

Межа стійкості, кПа

0 10 20 30 40 50 60

Елемен-ту

Цеху

Доцільна

10

30

Литійний цех

Будівля з металевим каркасом та стіновим заповненням з хвильової сталі

10

Електромережа та кабельні лінії, наземні

30

Трубопровід на металевих естакадах

30

Умовні позначення:

Слабкі руйнування Середні руйнування

сильні руйнування повні руйнування

Розділ III

Оцінка стійкості об'єкта до дії світлового випромінювання ядерного вибуху

В якості показника стійкості об'єкту до дії світлового випромінювання приймається мінімальне значення світлового імпульсу, при якому може відбутись загорання матеріалів або конструкцій будівель або споруд, в результаті чого виникнуть пожежі на об'єкті. Це значення світлового імпульсу прийнято вважати межею стійкості об'єкта до дії світлового випромінювання ядерного вибуху.

1.За додатком 4 (Демиденко Г.П.,довідник с.238) знаходимо світловий імпульс для боєприпаса потужністю 300 кт на відстані 4,4 км до центру вибуху, при повітряному вибусі. Він становить И_{св. max} =320 кДж/м².

2. Виявляються горючі матеріали, елементи конструкцій і речовини.

3. Визначається значення світлових імпульсів, при яких виникає згорання цих елементів, межі їх стійкості (додаток № 5, Демиденко Г.П., довідник,с.240.)

4. Визначаються межі стійкості до світлового випромінювання об'єкта в цілому.

5. Заповнюється звідна відомість.

6. Висновок про стійкість до світлового випромінювання. Об'єкт вважається стійким, якщо при очікуваному И_{св. max} не загораються які-небудь елементи чи матеріали, в даному випадку – об'єкт не стійкий И_{св. max} > И_{св. lim}.