
- •Цивільний захист
- •Запоріжжя, 2013
- •Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •План проведення розрахунків при оцінці стійкості об’єктів у надзвичайних ситуаціях воєнного часу
- •1. Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів, очікуваних на об’єкті
- •2. Оцінка стійкості роботи об’єкту до ударної хвилі
- •3. Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення і проникаючої радіації
- •Загальні вказівки до виконання домашньої контрольної роботи
- •Дози проникаючої радіації при різних потужностях ядерного боєприпасу і відстанях до центру вибуху
- •Рівні радіації на 1 годину після вибуху
- •Ступені руйнувань елементів об’єкту при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа
- •Коєфіціент послаблення доз радіації будівлями, спорудами та транспортними засобами
- •Вихідні дані для оцінки стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху.
3. Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення і проникаючої радіації
Початковими даними для оцінки стійкості є: максимальна доза проникаючої радіації Дmax і максимальний рівень радіації на 1г після вибуху Р1 очікувані на об'єкті при ядерному вибусі; характеристика виробничих ділянок (конструкція будівель, місце розташування); характеристика сховищ (тип, матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття і виступаючих над поверхнею землі стін); характеристика технологічного устаткування, приладів, апаратури і використовуваних матеріалів.
Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження проводиться в такій послідовності:
1) Визначається ступінь захищеності робітників і службовців — коефіцієнт ослаблення дози радіації Кпосл кожної будівлі, споруди і сховища, в яких працюватиме або ховатиметься виробничий персонал.
Значення Кпосл для основних типів будівель, споруд і транспортних засобів розраховані і приводяться в додатку 6.
Коефіцієнт послаблення сховища залежить від його типу (вбудоване або окремо стояче), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування і розраховується по формулі:
,
ί = 1,2,3,….,
п,
де Кр – коефіцієнт, враховуючий умови розташування сховища, визначаємий з таблиці 2; hi— товщина ί -го захисного шару, см; di— товщина шару половинного ослаблення матеріалу ί -го захисного шару, см. знаходиться по додатку 6 окремо для розрахунку коефіцієнта ослаблення від ПР і РЗ; n— число захисних шарів матеріалів перекриття сховища, виступаючих над поверхнею стін.
При розрахунку необхідно враховувати, що в захисну товщу сховища, обвалованного ґрунтом, включаються конструкції сховища і ґрунтове обсипання.
Таблиця 2. Коефіцієнт умов розташування сховища Кр
Умови розташування
|
К р |
Окремо розташоване сховище поза району забудови |
1 |
Те ж саме, в районі забудови |
2 |
Вбудоване в окремо розташованій будівлі сховище: для виступаючих над поверхнею землі стін для перекриттів |
2 4 |
Вбудоване у виробничий комплекс або жилий квартал сховище: для виступаючих над поверхнею землі стін для перекриттів |
4 8 |
2) Визначаються дози радіації, які може одержати виробничий персонал при дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження.
Доза радіації, яку можуть одержати робітники і службовці об'єкту, визначається з урахуванням ослаблення радіації конструкціями будівель і споруд по формулі:
де Д відк. — доза радіації, яку можуть одержати люди на відкритій місцевості.
Доза радіації при дії радіоактивного зараження у будівлі цеху та сховищі розраховується по формулі:
де Р1 — рівень радіації на 1 год. після вибуху, Р/г; t н — час початку роботи в умовах зараження від моменту вибуху, год;
;
t вип — час випадіння радіоактивних речовин, години; tк — час закінчення роботи в умовах зараження від моменту вибуху, дорівнюється сумі часу початку і тривалості роботи, год. t роб. = 12год.
По значенню дози визначається можливий вихід з строю людей і оцінюється стійкість об'єкту. При Д › Дуст об'єкт стійкий.
3) Визначається межа стійкості цеху в умовах радіоактивного зараження — граничне значення рівня радіації, Р/год, на об'єкті, при якому ще можлива виробнича
діяльність в звичному режимі (двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не одержить дозу опромінювання більш встановленої):
Тут Дуст — допустима (встановлена) доза опромінювання для працюючих зміни з урахуванням можливого радіоактивного опромінювання в заміській зоні і при переїзді на об'єкт з таким розрахунком, щоб сумарна доза опромінювання не перевищила допустимої норми одноразового опромінювання (50 Р).
Порівнюємо рівень радіоактивного забруднення на перший час після вибуху Р1max та Р1lim. Якщо P1lim < P1max – об’єкт не стійкий до радіоактивного забруднення.
Аналізуючи результати розрахунків робляться висновки і прогнози, щодо підвищення стійкості об’єкту до дій радіоактивного забруднення і проникаючої радіації. У висновках треба вказати в зоні яких руйнувань, пожеж, радіоактивного забруднення і проникаючої радіації може опинитися об’єкт, вказати найбільш слабкий елемент цеху. Визначити заходи, щодо підвищення стійкості об’єкту до вражаючих факторів, а також, щодо захисту робітників і службовців.