Рухи руками й ногами:

1. однойменні—співпадають за напрямом зі стороною кінцівок.

2. різнойменні—протилежні.

3. одночасні—виконують обома руками або обома ногами одночасно.

4. почергові—виконують спочатку однією кінцівкою, а потім—іншою.

5. послідовні—рух виконують один за одним з підставлянням однієї кінцівки на половину амплітуди.

Усі рухи тулубом, кінцівками та головою можуть виконуватись у трьох площинах:

А) в лицевій—проходить по передній (задній) стороні тіла;

Б) у боковій—проходить з боку по відношенню до лицевої площини;

В) у горизонтальній—проходить по горизонталі по відношенню до тіла (незалежно від його положення).

ЗРВ поділяють за принципом розвитку рухових якостей: сила, гнучкість, спритність, витривалість.

Записування зрв:

• порядковий номер вправи;

• назва вправи (коло, нахили, присідання, випади, повороти та ін.);

• вихідне положення для ніг, тулуба, рук); напрям рухів (вправо, вліво, вгору, вниз, назад, вперед, тощо); кінцеве положення руху;

• рахунок, під який виконується вправа.

Наприклад:

1. Нахили тулуба

В.п.—стійка ноги нарізно, руки за голову.

1-2—пружні нахили тулуба ліворуч;

3-4—те ж праворуч.

2. Присіди

В.п.—о.с.

1—присід, руки вперед;

2—В.п.

3-4—те ж.

Графічне записування вправ (схемою, малюнком)

Цією формою запису користуються під час складання конспектів уроку; комплексів ЗРВ; комплексів ритмічної гімнастики.

Графічне зображення може мати як самостійне значення, так і доповнювати тексти практичним матеріалом.

Показ фізичних вправ

Вправа демонструється неодноразово, характер показу, при цьому, змінюється: 1) створюється зорове уявлення про вправи; 2) далі—уточнюються окремі елементи техніки руху.

Доцільно показувати вправи на підвищення користуючись «дзеркальним показом» (коли дітям треба зробити нахил вліво, то вчитель робить його вправо).

Коли шикуються в коло, вчитель при показі займає місце поряд з дітьми.

Показуючи вправу під час ходьби в колоні по одному вчитель здійснює показ вправи, йдучи на зустріч дітям.

Присідання—з випрямленою спиною.

Нахили вперед і назад доцільно показувати стоячи боком.

Найскладніші вправи слід показувати в різних площинах, щоб створити правильне уявлення про рух.

Для кращого сприйняття показу вправи, дітей необхідно правильно шикувати. Спереду повинні стояти діти менші на зріст.

До показу вправ слід залучати дітей.

Послідовність зрв при складанні комплексів

Виконання ЗРВ здійснюється на початку та в кінці уроку—для розвитку фізичних якостей.

Вправи для розвивання м’язів і суглобів добирають відповідно до завдань, зовнішніх умов та особливостей тих рухів, які потрібно буде виконувати на уроці. Кількість вправ має бути достатньою.

Зовнішня ознака достатнього розминання—поява легкого поту. Оптимальна тривалість розминання—8-15 хв.

У підборі вправ необхідно дотримуватись такої послідовності :

1. вправи типу «потягування» здійснюють зміцнення м’язів верхніх кінцівок і плечового поясу;випрямлення хребта; сприяють закріпленню правильної постави.

2. вправи для м’язів рук, плечового поясу, м’язів шиї напрямлені на культуру рухів треба пам’ятати, що колові рухи руками здійснюються перед ривковими вправами.

3. рухи тулубом в передньо-задньому напрямі—зміцнення м’язів спини, живота, тазового дна, збільшення рухливості хребта , загальний вплив на внутрішні органи.

4. нахили тулуба в лицьовій площині повороти—змійнення бокових м’язів тулуба, тазового дна, черевного пресу.

5. рухи нижніми кінцівками, присідання, випади—зміцнення м’язів кінцівок, збільшення рухливості в суглобах, загальне підвищення кровообігу.

6. комплексна вправа для суміщення рухів руками й ногами—збільшення рухливості в суглобах кінцівок і розвиток координації рухів.

7. вправи для розтягування м’язів—сприяння розвитку гнучкості.

8. стрибки, підскоки—сприяють посиленню діяльності органів дихання й кровообігу, підвищення обміну речовин.

9. ходьба з поступовим сповільненням—поступове заспокоєння організму, органів дихання та кровообігу.

10. дихальні вправи, вправи на розслаблення та координацію.