Вихідні положення для рук.

Руки вниз – долоні опущених рук повернені до тулуба, плечі відведені злегка назад.

Руки вперед – долоні рук, піднятих на висоту й ширину плечей повернено досередини.

Руки в сторони – руки підняті на висоту плечей, відведені в сторони і утворюють з ними одну пряму лінію, долонями вниз.

Руки вгору – долоні рук, піднятих на ширину плечей вгору і до крайнього положення, звернені до середини, тулуб і руки утворюють одну пряму лінію; голову піднято настільки, щоб можна було бачити кисті рук.

Руки назад – долоні відведених рук ,звернено до середини.

Руки над головою – пальці піднятих вгору рук «в замку» над головою.

Руки за голову – пальці зігнутих рук торкаються потилиці.

Руки на пояс—кисті рук спираються об край тазової кістки чотирма пальцями вперед, лікті й плечі відведені назад так, щоб лопатки зберігали нормальне положення.

Руки за спину—зігнуті руки в ліктьових суглобах так, що пальці торкаються ліктів.

Руки перед грудьми—зігнуті в ліктьових суглобах руки піднято до рівня плечей,передпліччя та кисті рук на одному рівні з плечима, лікті відведено до крайнього положення назад.

Руки до плечей—сильно зігнуті в ліктях руки торкаються пальцями плечей, лікті вперед на рівні плечей.

Руки перед собою—зігнуті руки знаходяться на висоті плечей, одне передпліччя—над другим.

Руки схресно—руки в схресному положенні перед тулубом.

Руки зігнуті вперед—піднімаючи руки вперед, одночасно їх зігнути, кисті до плечей, лікті вперед, на рівні пліч.

Руки зігнуті в сторону—руки підняти в сторони до горизонтального положення і одночасно зігнути їх в ліктьових суглобах, передпліччям зверху.

Руки вліво (вправо)—руки відведені у вказаному напрямку в горизонтальному положенні.

Руки вперед-в сторони—руки здійснюють один рух вперед і в сторони одночасно долонями вниз.

Руки вверх-в сторони—руки здійснюють рух вверх і в сторони одночасно. Долоні можуть бути повернуті до середини і на зовні.

Руки вниз-в сторони—руки піднімаються від тіла на 45̊.

Правила проведення зрв

• Називаємо вправу (основний термін);

• Вихідне положення (для ніг, тулуба, рук);

• Пояснюємо зміст вправи і одночасно здійснюємо показ в дзеркальному відображенні;

• Даємо розпорядження для прийняття В.п. і команду: «Вправу з лівої ноги (руки) – починай!». Учитель починає виконувати вправу виконувати вправу разом із дітьми і виконує її 2-3 рази;

• Ведучи підрахунок, робимо застережливі вказівки, поєднуємо лічбу зі словами, які визначають техніку виконання окремих елементів;

• Закінчуємо виконання вправи у В.п. за командою «Стій» або «Закінчити» (якщо вправа виконується в русі).

Дозування ЗРВ залежить від їхньої складності, важкості та новизни, віку та фізичного стану дітей.

Кількість повторень має бути невеликою, а згодом поступово повинна збільшуватися.

Вправи для плечового пояса повторюють 6-12 разів; для м’язів спини, живота—4-8 раз.

Вправи слід проводити в різному темпі.

Під час проведення ЗРВ виняткове значення має правильне дихання. Найкращі умови для вдиху створюються тоді, коли грудна клітка розширюється , тобто при розведенні рук в сторони; відведенні їх назад; підніманні вгору; випрямленні ніг, тулуба.

Видих має збігатися з опусканням рук; підніманням їх вперед; зі схрещуванням рук; з нахилами вперед і в сторону; з поворотами; з присіданнями; згинанням ніг у колінних суглобах тому, що грудна клітка в цей час здавлюється.