Визначення рівня емпатійності

(методика і. М. Юсупова)

Інструкція. Перед вами 36 тверджень, на які вам необхідно дати один з варіантів відповідей: «не знаю» (0 балів), «ні, ніко­ли» (1 бал), «іноді» (2 бали), «часто» (3 бали), «майже завжди» (4 бали), «так, завжди» (5 балів).

90

Творчість у педагогічній діяльності

Твердження

1.Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книги із

серії «Життя чудових людей». 2. Дорослих дітей дратує турбота батьків. 3.Мені подобається розмірковувати про причини успіхів і невдач

інших людей.

4. Серед усіх музичних напрямків віддаю перевагу музиці в «су­часних ритмах».

5. Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони тривають роками.

6. Хворій людині можна допомогти навіть словом.

7. Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома особами.

8. Старі люди, як правило, уразливі без причин.

9. Коли в дитинстві слухав смутну історію, на мої очі самі по собі наверталися сльози.

10. Роздратований стан моїх батьків впливає на мій настрій.

11. Я байдужий до критики на свою адресу.

10. Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами.

10. Я завжди вибачав усе батькам, навіть якщо вони були не праві.

11. Якщо кінь погано тягне, його потрібно хльостати.

10. Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то відчу­ваю, нібито це відбувається зі мною.

10. Батьки ставляться до своїх дітей справедливо.

10. Спостерігаючи підлітків, що сваряться, або дорослих, я втру­чаюся.

10. Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків.

10. Я подовгу спостерігаю за поведінкою тварин, відкладаючи інші справи.

11. Фільми й книги можуть викликати сльози тільки в несерйоз­них людей.

12. Мені подобається спостерігати за виразом облич і поведінкою незнайомих людей.

10. У дитинстві я приводив додому бездомних кішок і собак.

11. Усі люди необґрунтовано озлоблені.

10. Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як складеться її  життя.

10. У дитинстві молодші за віком ходили за мною по п’ятах.

Педагогічне спілкування як компонент творчого процесу

91

26. Побачивши покалічену тварину, я намагаюсь їй чимось допо­могти.

26. Людині полегшає, якщо уважно вислухати її  скарги.

26. Побачивши вуличну подію, я намагаюся не попадати до числа свідків.

27. Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу або розвагу.

28. Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій свого хазяїна.

29. Зі скрутної конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно.

26. Якщо дитина плаче, на то є свої причини.

26. Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання й ди­вацтва старих.

27. Мені хотілося б розібратися, чому деякі мої однокласники іноді бувають замисленими.

28. Безпритульних свійських тварин треба відловлювати та зни­щувати.

29. Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Обробка отриманих результатів.

Для визначення щирості відповідей необхідно підрахувати, скільки відповідей певного типу дано на зазначені номери твер­джень:

• «не знаю» — на твердження 2, 4, 16, 18, 22;

• «завжди» або «так» — 2, 7, 11, 13, 16, 18, 23.

Крім того, варто виявити:

• скільки разів відповідь типу «завжди» або «так» отримана на обидва твердження в наступних парах: 7 і 17; 10 і 18; 17 і 31; 22 і 35; 34 і 36;

• скільки разів відповідь типу «завжди» або «так» отримана для одного з тверджень типу «ніколи» або «ні» в наступних парах: 3 і 36; 1 і 3; 17 і 28.

Після цього підсумовуються результати окремих підрахунків.

Результатам тестування можна довіряти, якщо за всіма перерахованими твердженнями дано не більше трьох нещи­рих відповідей. При чотирьох уже варто сумніватися в їхній

92

Творчість у педагогічній діяльності

вірогідності, а при п’яти — варто вважати, що робота вико­нана дарма.

Підсумуємо всі бали, приписані відповідям на пункти 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29 і 32.

82-90 балів — високий рівень емпатійності. Болісно розвине­не співпереживання. Високий рівень вразливості. Будучи в роз­строєних почуттях, такі люди потребують емоційної підтримки. Схильні до невротичних зривів.

63-81 бал — досить високий рівень емпатійності. Характерна чутливість до потреб і проблем навколишніх, великодушність, великий інтерес до людей. Емоційно чуйні, товариські, швидко встановлюють контакти й знаходять спільну мову. Оточуючі ці­нують за щиросердність, спокійно переносять критику на свою адресу. В оцінці подій більше довіряють своїм почуттям та інту­їції, ніж аналітичним висновкам. Постійно мають потребу в со­ціальному схваленні своїх дій. Воліють працювати в групі, ніж поодинці. Не завжди акуратні в точній і кропіткій роботі. Легко вивести зі стану рівноваги.

37-62 бала — нормальний рівень емпатійності, що властивий переважній більшості людей. Такі люди не відносяться до числа особливо чутливих. У міжособистісних відносинах більше схильні судити про інших за їхніми вчинками, ніж довіряти своїм осо­бистим враженням. Не далекі емоційні прояви, але здебільшого вони перебувають під самоконтролем. У спілкуванні уважні, але при зайвому звіренні почуттів співрозмовника втрачають терпін­ня. Немає розкутості почуттів, і це заважає повноцінному сприй­няттю людей.

12-36 балів — низький рівень емпатійності. Характерні утруд­нення у встановленні контактів з людьми. Віддають перевагу самотнім заняттям конкретною справою, а не роботі з людьми. Оточуючі не занадто дарують своєю увагою.

11 балів і менш — дуже низький рівень емпатійності. Емпа-тійні тенденції особистості не розвинені. Важкі контакти з дітьми. У міжособистісних відносинах спостерігається незграбність. Не знаходять взаєморозуміння з оточуючими. У діяльності занадто сконцентровані на собі.

Спробуйте проаналізувати свої або чужі уроки за наступними показниками, а потім складіть підсумкову характеристику вашого (або іншого вчителя) спілкування з класом (таблиця 5).

Педагогічне спілкування як компонент творчого процесу ⁹³

Таблиця 5

Показники спілкування вчителя з класом

1. Вхід до класу	• Бадьорий;
	• упевнений;
	• енергійний;
	• млявий;
	• невпевнений
2. Загальне самопочуття в по­чатковий період спілкування	• Бадьоре;
	• продуктивне;
	• нейтральне;
	• сковане;
	• невпевнене
3. Характер комунікативного настрою	• Яскраво виражена готовність до спілкування;
	• безініціативний вигляд;
	• відсутність вираженої комуніка­тивної настроєності
4. Енергійний прояв комуніка­тивної ініціативи, емоційна настроєність на діяльність	• Уміння передати цей стан класу;
	• емоційно-нейтральний початок уроку;
	• млявість;
	• відсутність ініціативи в організації спілкування
5. Уміння створити на уроці не­обхідний емоційний настрой	• Загальний;
	• на весь урок;
	• етапний;
	• ситуативний
6. Управління власним самопо­чуттям у ході уроку й спіл­кування з дітьми	• Рівний емоційний стан;
	• здатність до управління самопочуттям відповідно до складних обставин;
	• збої в настрої;
	• нерівність в управлінні творчим самопочуттям
7. Характер організованого спілкування	• Спілкування органічне;
	• плідне;
	• легке;
	• формальне;
	• натягнуте

94

Творчість у педагогічній діяльності

Закінчення табл. 5

8. Ефективність управління спілкуванням для рішення навчально-виховних завдань, організації взаємин	• Оперативність;
	• гнучкість;
	• відчуття власного стилю спілкування;
	• уміння організувати єдність спіл­кування й методу впливів;
	• упевненість в управлінні спілку­ванням;
	• недостатнє використання спілку­вання як інструмента навчально-виховного впливу
9. Мова	• Яскрава;
	• образна;
	• емоційно насичена;
	• нейтральна;
	• маловиразна;
	• інструктивно-конспективна
10. Міміка	• Виразна;
	• енергійна;
	• яскрава;
	• педагогічно доцільна;
	• стримана;
	• нейтральна;
	• невиразна
11. Пантоміміка	• Виразна;
	• має пластичну образність;
	• емоційна насиченість;
	• стримана;
	• нейтральна;
	• незграбність;
	• манірність;
	• скутість

Підбивши підсумок, зробіть висновки, постарайтеся позбутися замічених недоліків.

Слід зазначити, що без постійної співтворчості з дітьми про­дуктивний педагогічний процес неможливий.

Педагогічне спілкування як компонент творчого процесу

95

Співробітництво — це не просто відкритість і настроєність учи­теля на дітей, це ще й здатність через певну систему принципів і засобів організувати спільну творчість. Які вони? Отже, це:

• захопленість дітей яскравою, цікавою, перспективною спільною діяльністю;

• визначення індивідуальних зон творчого розвитку;

• загальні підходи до майбутньої діяльності;

• пошук варіантів оптимальних рішень;

• спільне обговорення умов майбутньої діяльності й запропо­нованих варіантів рішення завдань у ситуації психологічної рівноправності вчителя й учнів як співробітників, а не як ведучого й відомих;

• поважне відношення до різноманітних підходів до проблеми, які висуваються в ході спільної творчості, обов’язкове обгово­рення кожної думки;

• організація творчого обміну ідеями, способами роботи, показ перспектив співробітництва;

• діалогічність процесу обговорення результатів спільного твор­чого процесу;

• забезпечення можливості самовираження особистості школяра у творчості.

ТВоРчий сТиЛь і ПРояВ ТВоРчосТі

Н. Ю. Посталюк уважає, що творчий стиль діяльності може бути представлений такими показниками:

• здатність до «бачення» проблеми;

• оригінальність мислення;

• легкість асоціювання;

• гнучкість мислення;

• антиконформізм мислення;

• легкість генерування ідей;

• критичність мислення;

• здатність до оціночних дій;

• здатність до переносу;

• готовність пам’яті.

інтелектуальні якості	Тип завдання
Здатність до «бачен­ня» проблеми	Завдання «схованого» питання; неповно постав­лені завдання; завдання з «розмитими» умовами
Самостійність мис­лення	Завдання високих рівнів проблемності; завдання на конструювання загадкових ситуацій; завдан­ня, які розв’язуються декількома способами
Гнучкість мислення	Завдання, «провокуючі» на помилку; завдання з невизначеною, неоднозначною відповіддю
Антиконформізм ін­телекту	«Конфліктні» або не зовсім коректні завдання; завдання, у яких спочатку треба визначити сту­пінь вірогідності умови
Легкість генерування ідей	Завдання з проблемною ситуацією; завдання, які розв’язуються декількома способами
Критичність	Завдання на доказ; завдання на виявлення й спро­стування помилок; завдання на рецензування
Здатність до оціноч­них дій	Завдання з надлишковими даними, завдання вибору (з багатьма можливими рішеннями); за­вдання із суперечливими умовами; завдання на оптимізацію процесу й продукту рішення
Здатність до широко­го переносу	Завдання на комбінування відомих способів у новий
Готовність пам’яті	Екстраполяційні регресивні завдання (кінцеві й нескінченні)
Здатність до узагаль­нення	Завдання на вироблення узагальнюючих страте­гій; завдання на побудову алгоритмів
Здатність до доведен­ня до кінця	Завдання з виділенням як основний етап пере­вірки рішення з наступною оцінкою рішення

ПРоцес ПеДагогічної ТВоРчосТі — ПРоцес Рішення ПеДагогічниХ ЗаВДань

Процес педагогічної творчості — це процес рішення постійно виникаючих педагогічних завдань.

Процес рішення педагогічного завдання, як правило, містить у собі наступні основні етапи (таблиця 6):

1. Проектування предметного змісту й форм діяльності учнів, які, на думку вчителя, могли б привести до рішення поставленого завдання;

2. Реалізація наміченого проекту в безпосередній взаємодії з уч­нями;

3. Підсумкова оцінка досягнутих результатів.

Таблиця 6

Процес рішення педагогічного завдання

етапи рішення	аналітичні процеси	Конструктивні процеси
Проекту­вання	Орієнтація в ситуації й діа­гностика готовності учнів до діяльності	Постановка педагогічного за­вдання й розробка способів його рішення
Реалізація	Одержання оперативної ін­формації про успішність дій учнів	Організація діяльності за рішенням навчального за­вдання та його оперативна регуляція
Оцінка	Аналіз досягнутих результа­тів	Визначення напрямів подаль­шої роботи

Як бачимо, кожний з виділених психологами етапів містить у собі як аналітичні, так і конструктивні процеси. Проектування діяльності учнів припускає, з одного боку, аналіз (діагностику) їхньої готовності до даної діяльності, а з іншого боку — кон­структивну розробку способів рішення поставленого завдання; ре­алізація наміченого проекту вимагає як конструктивної взаємодії з учнями, так і поопераційного аналізу й контролю вироблених учнями дій; підсумкова оцінка є не тільки критичним аналізом

98

Творчість у педагогічній діяльності

результатів, але й конструктивою основою для визначення на­прямів подальшої роботи.

Сукупність різного роду педагогічних завдань утворює ієрар­хічно організовану систему. У неї включаються, насамперед, най­більш загальні завдання, що визначають стратегію діяльності вчителя, і супідрядні з ними конструктивні завдання, пов’язані з реалізацією стратегії діяльності вчителя. Усі ці завдання, які мають різний рівень узагальненості, відносяться, проте, до дея­кого надситуативного рівня — у тому розумінні, що завдання ці вирішуються не в якійсь окремо взятій ситуації, а протягом усієї навчально-виховної роботи вчителя.

Такі, наприклад, завдання, пов’язані з розвитком активності й самостійності учнів, з формуванням їхніх міжособистісних від­носин у колективі, з виробленням їхніх поглядів і переконань. Завдяки цьому надситуативному рівню діяльності відкривається можливість зцементувати все різноманіття окремих дій, здій­снюваних учителем у конкретних ситуаціях, надати їм загальної спрямованості, одухотворити їх провідними перспективами.

Опитувальник на визначення домінуючого рівня проблемності при рішенні педагогічних проблемних ситуацій

(автори М. М. Кашапов, Ю. М. Дубровіна)

Інструкція. Перед вами 26 тверджень. Якщо ви згодні з яки­мось твердженням, то знайдіть його номер у бланку відповідей і підкресліть його.

Бланк відповідей

Рівень	номера тверджень	Кількість позитивних відповідей
Ситуативний	1, 2, 3, 4, 7, 11, 13, 15, 17, 19, 20, 21, 23, 24
Надситуа-тивний	3, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 18, 22, 25, 26

Твердження

1. Зазвичай, зіштовхуючись із проблемною ситуацією, ви шукаєте рішення, ґрунтуючись на своєму минулому досвіді.

2. Зазвичай ви не думаєте, як рішення даної проблемної ситуації відіб’ється на наступній поведінці учнів.

3.У своїй роботі ви зазвичай намагаєтеся відокремити першо­рядні проблеми від другорядних.

Процес педагогічної творчості — процес рішення...

99

4. Зіштовхуючись із проблемною ситуацією, ви очікуєте, що все буде розв’язане само собою.

5. Зіштовхуючись із проблемною ситуацією, ви не використову­єте рішення з минулого досвіду, а ставитеся до ситуації, як до нової.

6. Зазвичай ви намагаєтеся врахувати вплив даної проблемної ситуації на навчально-виховний процес у цілому.

7. У роботі ви зазвичай не ділите проблеми на головні й друго­рядні.

8. Зіштовхуючись із проблемною ситуацією, ви здатні управляти нею.

9. Ви ставитеся до підвищення кваліфікації як до шляху розви­тку своєї особистості.

10. Приймаючи педагогічне рішення, ви зазвичай ураховуєте осо-бистісні особливості учнів.

11. Ви вирішуєте конкретну проблему без урахування її  впливу на навчально-виховний процес у цілому.

12. Думаючи про причини проблемної ситуації, ви зазвичай ана­лізуєте й свою власну поведінку.

13. Ви ставитеся до підвищення кваліфікації як до засобу рішення практичних завдань.

14. У своїй роботі ви зазвичай використовуєте індивідуальний підхід.

15. Вирішуючи проблемну ситуацію, ви не вважаєте за потрібне аналізувати свою власну поведінку.

16. Зіштовхуючись із проблемною ситуацією й усвідомлюючи, що звичні способи рішення не адекватні, ви шукаєте новий спосіб її  рішення.

17. Зазвичай ви повністю віддаєте себе своїй роботі на шкоду осо-бистісному росту.

18. Ви зазвичай позитивно ставитеся до нововведень.

19. З досвідом зазвичай складається певний набір способів рішення проблемних ситуацій, які можна використовувати у випадках утруднення.

20. Зазвичай професія впливає на особистість людини.

20. Ви дотримуєтеся зазвичай випробуваних способів у роботі й не довіряєте нововведенням.

21. Зазвичай у вас не виникає труднощів при постановці цілей і плануванні своєї діяльності.

22. Якщо на занятті дитина розмовляє, відволікаючи інших, ви відразу відновлюєте дисципліну.

100

Творчість у педагогічній діяльності

24. Зазвичай ви зазнаєте труднощів при постановці цілей і пла­нуванні своєї роботи.

25. Якщо дитина відволікає інших під час уроку, ви зазвичай виділяєте причину її  занепокоєння.

26. При рішенні проблемних ситуацій ви враховуєте зв’язок між своїми вчинками та їхніми наслідками.

Обробка результатів. Підрахуйте кількість підкреслених від­повідей на кожному рівні. Найбільше число свідчить про пере­важний рівень.

Надситуативний рівень виявлення проблемності дозволяє вста­новити суперечність, котра може втілюватися не тільки в пря­мому протиборстві людей і дій, що розвиваються від зав’язки до розв’язки, але й у стійкому, стабільному фоні подій, що відбу­ваються поза залежними від конкретної ситуації думками й по­чуттями її  учасників, які сповнені емоційною напруженістю.

Ситуативність мислення характеризується пріоритетним впли­вом привхідних життєвих обставин, які найчастіше зв’язуються з миттєвими орієнтаціями особистості вчителя.

Опитувальник для визначення домінуючого рівня проблем­ності при рішенні педагогічних завдань

(автори М. М. Кашапов, Є. В. Дьяченко)

Інструкція. Оберіть найбільш прийнятний для вас варіант дій у запропонованих ситуаціях — «а» або «б», або ж запропонуйте свій варіант — «в».

Питання

1. Непередбачені складності попереднього дня не дозволили вам підготуватися до сьогоднішнього уроку, на якому ви перед­ бачали пояснити нову тему:

а) ви відкладете розгляд нової теми й займетеся повторенням попереднього уроку;

б) розповідаєте новий матеріал, не маючи плану на урок;

в)  ________________________________________________ .

2. Вам необхідна допомога трьох учнів для оформлення класу до свята, але бажаючих вам допомогти немає:

а) спостерігаючи такий стан справ, ви призначаєте собі по­мічників самі;

Процес педагогічної творчості — процес рішення...

101

б) висвітлюєте привабливі сторони цієї роботи і, як і раніше,

сподіваєтеся на допомогу добровольців; в) .

3. Ви розповідаєте на уроці новий матеріал, і один з його аспек­ тів викликає нездоровий сміх в учнів:

а) докладніше висвітлюєте цей аспект, користуючись підви­ щеною увагою аудиторії;

б) не схвалюєте таку поведінку класу, просите припинити сміх і продовжуєте розповідь;

в) .

4. Ви заходите до класу й чуєте тихе гудіння, що зростає й го­ лоснішає, — учні оголосили вам бойкот:

а) існуючі тимчасові обмеження змушують вас вжити твердих заходів: видалення з класу призвідників і т. п.;

б) з’ясовуєте причини невдоволення класу;

в) .

5. На уроці при розгляді нового матеріалу один з учнів скар­ житься, що не зрозумів:

а) ви пояснюєте йому незрозумілий матеріал ще раз (зараз же або після уроку);

б) просите кого-небудь із тих, що зрозуміли, пояснити това­ ришеві матеріал;

в) .

6. Посередині уроку один з учнів зненацька для вас встає й, ляснувши дверима, виходить із класу:

а) ви цікавитеся в його сусідів, чи знає хто-небудь причину такого поводження;

б) ви виходите слідом за ним і наполягаєте на тому, щоб він повернувся до класу;

в) .

7. Ви заміщаєте захворілого колегу в незнайомому вам класі. Учні демонструють погане знання попередньої теми. Ваше ж завдання розглянути з ними нову тему:

а) ви займаєтеся розглядом нової теми;

б) починаєте вирішувати завдання з теми, яку діти погано знають;

в) .

102

Творчість у педагогічній діяльності

8. Один з учнів регулярно спізнюється на перший урок. Пояс­ нюючи свою поведінку, він постійно говорить, що проспав:

а) пропонуєте свою посильну допомогу в боротьбі з цим не­ доліком;

б) перестаєте пускати його до класу, якщо він спізнився;

в) .

9. Учень задає на уроці питання, на яке ви не знаєте відпо­ віді:

а) зізнаєтеся, що не знаєте відповіді, пропонуєте відповісти наступного разу;

б) намагаєтеся відповісти, знаючи, що матеріал з цієї теми обмежений і учень навряд чи знайде записи, що викри - ють вас;

в) .

10. Ви помітили, що в класі існує дискримінація учнів з мало­ забезпечених сімей:

а) присвячуєте позакласний захід розмові про моральні цін­ ності (дійсні й помилкові);

б) починаєте робити зауваження кривдникам;

в) .

11. Під час обговорення нового матеріалу деякі учні висловлюють свої точки зору, які суперечать одна одній:

а) ви виділяєте правильну й пояснюєте, чому це так;

б) пропонуєте учасникам аргументувати свої точки зору й са­ мим обрати правильну;

в) .

12. Ви помітили, що багато учнів не дотримуються правил етике­ ту: не пропускають старших уперед, грублять і т. п.:

а) ви робите зауваження порушникам, указуєте на їхні по­ милки;

б) присвячуєте позакласне заняття розгляду правил гарного тону, пропонуєте провести конкурс;

в) .

Обробка отриманих результатів. За кожний збіг із ключем надається 2 бали; якщо обрано 2 варіанти відповіді, надається 1 бал, якщо був запропонований свій варіант відповіді, то він оцінюється, виходячи з принципів конструктивності, ефективнос-

Процес педагогічної творчості — процес рішення...

103

ті (адекватності наміченій меті, засобам, що використовуються в практиці) та оперативності. У випадку, якщо запропонований варіант відповіді задовольняє цим вимогам, бали не нараховують­ся, у зворотному випадку відповідь оцінюється в 1 бал.

Ключ:

а) 1 б, 3 а, 5 б, 7 б, 9 а, 11 б;

б) 2 а, 4 б, 6 а, 8 а, 10 а, 12 б.

Ряд «а» відповідає рівню проблемності в педагогічних ситуа­ціях навчального характеру, ряд «б» — виховного.

Бали	Домінуючий рівень проблемності при рішенні педагогічного завдання
0-3 4-6 7-9 10-12	Надситуативний рівень проблемності Скоріше надситуативний рівень проблемності Скоріше ситуативний рівень проблемності Ситуативний рівень проблемності

Опитувальник виявлення ситуативного (надситуативного) рівня педагогічного мислення

(автори М. М. Кашапов, Т. Г. Кисельова)

Інструкція. Перед вами кілька різних проблемних ситуацій. Оцініть дії, уживані педагогом у конкретній ситуації. Запишіть свою оцінку в пункті «а». Якщо ви опинилися б у подібній си­туації, як учинили би ви? Відповідь запишіть у пункті «б».

Ситуація 1. Педагог розповідає новий матеріал. Один з аспек­тів викликає нездоровий сміх в учнів.

Учитель піднімає учнів, котрі посміхалися, з проханням уточ­нити той матеріал, який тільки що був викладений.

а) ;

б) .

Ситуація 2. Педагог заходить до класу й чує гудіння, що зростає й голоснішає, — учні оголосили бойкот і намагаються зірвати урок.

Учитель, приблизно знаючи тих, хто міг бути призвідника­ми, видаляє їх із класу. До інших учнів звертається зі словами: «Якщо ви не припините шум, то підете за ними».

а) ;

б) .

104

Творчість у педагогічній діяльності

Ситуація 3. На уроці при розгляді нового матеріалу один з учнів скаржиться, що не зрозумів.

Учитель у стислому вигляді повторює тему, розчленовуючи її  на фрагменти, і задає питання на розуміння, звертаючись до всіх учнів. Даного учня залишає після уроку для індивідуальної роботи.

а) ;

б) .

Ситуація 4. У середині уроку один з учнів зненацька встав і, ляснувши дверима, вийшов із класу.

Учитель, стримавши збурювання, довів урок до кінця, на пе­рерві знайшов цього учня й сильно, але без свідків, вичитав за хуліганську витівку.

а) ;

б) .

Ситуація 5. Учитель заміщає захворілого колегу в незнайомо­му класі. Учні демонструють погане знання попередньої теми.

Учитель розпочинає нову тему, а додому задає матеріал для повторення попереднього розділу.

а) ;

б) .

Ситуація 6. Один з учнів регулярно спізнюється на перший урок. Пояснюючи свою поведінку, він постійно говорить, що про­спав.

Учитель при черговому запізненні ставить умову: «Я допущу тебе до занять тільки з письмового дозволу директора або заступ­ника директора».

а) ;

б) .

Ситуація 7. На уроці учень ставить запитання, на яке педагог не знає відповіді.

Учитель намагається відповісти загальними фразами, виправ­довуючи свою відповідь обмеженістю часу уроку й необхідністю вивчення нової теми.

а) ;

б) .

Процес педагогічної творчості — процес рішення...

105

Ситуація 8. Класний керівник помітив, що існує дискриміна­ція учнів з малозабезпечених сімей.

Учитель починає частіше робити зауваження кривдникам, на­впроти, підкреслюючи переваги тих, кого кривдять.

а) ;

б)___________________________________________________  .

Ситуація 9. На семінарському занятті учні висловлюють суперечні думки, у результаті чого клас розбивається на дві під­групи, одна з яких займає явно помилкову точку зору.

Учитель не втручається в процес обговорення, але наприкінці заняття, підводячи підсумки, ставить крапки над «і».

а) ;

б)___________________________________________________  .

Ситуація 10. На урок один з учнів прийшов у майці, демон­струючи всією своєю поведінкою, що йому пекуче.

Учитель змушує його одягтися, а після відмови останнього виконати педагогічну вимогу видаляє його з класу.

а) ;

б)___________________________________________________  .

Обробка отриманих результатів.

Згода із запропонованими діями оцінюється в 0 балів, незго­да — в 1 бал. Аналіз власних відповідей респондента проводиться відповідно до такого опису: за кожну відповідь, що відповідає надситуативному рівню мислення, нараховується 1 бал.

Зразковий опис відповідей, що відповідають ситуативному й надситуативному рівню мислення

ситуативний рівень мислення надситуативний рівень мислення
Ситуація 1
1. Прохання або наказ замовчати	1. З’ясувати причину, при наявнос­ті можливості разом посміятися
2. ігнорування сміху	2. Показати, пояснити значимість даного питання в досліджуваній темі, у курсі в цілому
3. Використання сміху для залу­чення уваги до питання	3. Знаходження аналогічних ситуа­цій в інших предметних сферах

¹⁰⁶ Творчість у педагогічній діяльності

Продовження таблиці

Ситуація 2
1.ігнорування	1. Зазначення можливої помилки у визначенні призвідників бойкоту
2. Адміністративні дії (апеляція до класного керівника, директора)	2. Спроба з’ясувати причину
3. Відмова від ведення уроку, за­вдання щодо самостійного ви­вчення теми	3. Укладання контракту з класом, обговорення значимих для вчи­теля й учнів питань взаємовід­носин
Ситуація 3
1. Повторення всього матеріалу: повторення — мати навчання	1. З’ясування ступеня засвоєння матеріалу класом у цілому
2. індивідуальна робота після уро­ку без повтору теми в класі	2. Залучення учнів до повторного пояснення матеріалу
3. ігнорування проблеми, пере­адресування до сильних учнів, які зрозуміли тему	3. Визначення чітких меж незрозу­мілого змісту
Ситуація 4
1. Акцентування на емоційній ста­більності вчителя	1. З’ясування причин такої поведін­ки в тих, хто залишився в класі
2. ігнорування дій учня	2. З’ясування причин даної пове­дінки в самого учня
3. Дії, спрямовані на захист себе від подібних витівок	3. Складання плану-контракту вза­ємодії з даним учнем на майбутнє
Ситуація 5
1. Виправдання своїх дій нестачею навчального часу	1. Пояснення старого матеріалу, тому що в противному випадку порушується взаємозв’язок, логі­ка у вивченні предмета
2. Незацікавленість у результатах, позиція тимчасово виконуючого обов’язки	2. Взаємозв’язок класної й домаш­ньої роботи
3. Небажання псувати відносини з колегою	3. Намагання пояснити новий матеріал на доступному рівні, ураховуючи прогалини в знаннях учнів

Процес педагогічної творчості — процес рішення...

107

Продовження таблиці

Ситуація 6
1. Вибачення, ігнорування запіз­нень учня	1. З’ясування причин запізнень, зустріч з батьками
2. Використання сторонньої допо­моги для боротьби із запізнен­нями (записи в щоденнику, по­відомлення класного керівника й т. п.)	2. Пропонування власної допомоги для виправлення ситуації
3. Використання «адекватних» за­ходів (частий виклик до дошки, посилений контроль за роботою учня на уроці тощо)	3. Розмова про культуру поведінки з усім класом, пояснення нега­тивних наслідків запізнень у ді­ловому стилі
Ситуація 7
1. Збереження свого авторитету	1. Спільний з учнем пошук відпо­віді на поставлене питання
2. Відкладання відповіді на більш пізній строк з метою виграти час	2. Правдиве пояснення з обіцянкою знайти правильну відповідь піз­ніше
Ситуація 8
1. ігнорування ситуації	1. Бесіда на морально-етичні теми з усім класом
2. Заборона на дискримінацію ав­торитарними методами	2. Розмови з призвідниками на­одинці, апеляція до співчуття, людяності
3. Збереження власного нейтралі­тету в подібній ситуації	3. Створення ситуацій, у яких би скривджені діти на ділі змогли довести свою перевагу
Ситуація 9
1. Необхідність самостійного пошу­ку правильної відповіді учнями	1. Позиція вчителя як активного учасника дозволить управляти ходом дискусії
2. Позиція вчителя як супервізора	2. Проблемними питаннями вчитель повинен підвести дітей до розуміння помилок. Можливе передання функції підведення підсумків самим учням

108

Творчість у педагогічній діяльності

Закінчення таблиці

3. Учитель повинен виконувати функцію контролера й оцінювача	3. Заохочення самостійної роботи учнів, формування навичок ве­дення дискусії
Ситуація 10
1. ігнорування учня	1. Розмова на етико-естетичну тему
2. Зауваження, покарання під час або після уроку	2. Вплив непрямими методами че­рез інших учнів
3. Визнання права ходити в чому хочеться	3. Створення або обговорення ана­логічної ситуації, що вимагає зміни поведінки учня
4. Відмова від ведення уроку	4. Пошук компромісного рішення, що враховує інтереси й даного учня, і вчителя, і всього класу

норми:

0-5 — яскраво виражений ситуативний рівень мислення;

5-10 — частіше ситуативний рівень мислення;

10-15 — частіше надситуативний рівень мислення;

15-20 — яскраво виражений надситуативний рівень мислення.

ПРогРаМа РоЗВиТКУ ТВоРчиХ МоЖЛиВосТей ПеДагога

Принципи навчання педагога творчості
Диференційована	Принцип самовизна-	Принцип співробіт-
участь педагогів, які	чення педагога щодо	ництва й  наступності
мають різний стаж	рівня змісту навчан-	більш досвідчених пе-
(загальний і педаго-	ня при наявності	дагогів і початківців
гічний), досвід твор-	обов’язкових базових	(відповідно до осо-
чої діяльності, у під-	освітніх компонентів	бистого педагогічного
готовці й організації	у знаннях педагога	досвіду й особистої
творчої діяльності		програми більш до-
різного рівня склад-		свідченого педагога)
ності

Формами спільної колективно-творчої й індивідуальної творчої роботи з професійного розвитку можуть бути:

• лекції й тематичні повідомлення; зустрічі-обговорення з по­точних проблем, проблем освіти, культури, мистецтва;

• тематичні семінари з проблем психології, педагогіки, методики викладання;

• участь досвідчених педагогів у курируванні колег-початківців;

• обмін досвідом роботи; цільові взаємовідвідування;

• накопичення особистої методичної скарбнички педагога;

• самоосвіта й самовдосконалення педагога;

• ведення індивідуальної карти розвитку педагога (за бажан­ням);

• розробка й презентація авторських програм педагогів (інди­відуально, професійними парами, авторськими творчими гру­пами).

Також рекомендується в педагогічних колективах проводити різні ігри, функції яких показані в таблиці 7.

110

Творчість у педагогічній діяльності

Таблиця 7

Функції ігор, які мотивують до творчості

Атестаційні ігри	Оцінка професійних якостей, компетентності учасни­ків спеціальними експертами, які спостерігають за ходом гри
Дидактичні ігри	Мають основною своєю метою певний результат у навчанні гравців, «мікрозрушення» в розвитку особистості, хоча, звичайно, і в них здійснюється контрольно-оціночна функція. У цих іграх важливі­ше сам процес гри, у ході якого й відбувається роз­виток учасників, а не результат, який, до речі, час­то буває відомий ведучому заздалегідь
Евристичні ігри	«Мозковий штурм», «синектика», «морфологічна скринька», емпатія, інверсія й т. д.
Ділові ігри	Являють собою імітацію моделі будь-якої виробничої одиниці організаційної діяльності. Коли в грі іміту­ються й соціальні функції, гра називається управлін­ською. До них можна віднести дидактичні ігри «Ке­рівник і конфлікт» та ін.
Етичні ділові ігри	Під час їх проведення успішно формується культу­ра поведінки, етичного мислення, уміння приймати рішення в ситуаціях вибору. Система етичних ігор містить у собі «Кодекс ділової людини», «Особистий творчий план» і т. д.

^{ЛіТеРаТУРа}

1. Богоявленская, Д. Б. Пути к творчеству [Текст] / Д. Б. Богоявленская. — М., 1981.

2. Бондаренко, С. М. Урок — творчество учителя [Текст] / С. М. Бондаренко. — М., 1974.

3. Булатова, О. С. Педагогический артистизм [Текст] / О. С. Булатова. — М., 2001.

4. Гильманов, С. А. Творческая индивидуальность учителя [Текст] / С. А. Гиль-манов. — Тюмень, 1995.

5. Загвязинский, В. И. Развитие педагогического творчества учителя [Текст] / В. И. Загвязинский. — М., 1986.

6. Кан-Калик, В. А. Педагогическая деятельность как творческий процесс: ис-следование субъективно-эмоциональной сферы творческого процесса педагога [Текст] / В. А. Кан-Калик. — Грозный, 1976.

7. Кан-Калик, В. А. Педагогическое творчество [Текст] / В. А. Кан-Калик, Н. Д. Никандров. — М., 1990.

8. Львова, Ю. Л. Творческая лаборатория учителя [Текст] / Ю. Л. Львова. — М., 1981.

9. Педагогическая деятельность как творческий процесс [Текст] / Сост. В. А. Кан-Калик. — М., 1977.

10. Петрова, Н. И. Индивидуальный стиль деятельности педагога [Текст] / Н. И. Петрова. — Казань, 1982.

11. Пономарев, Я. А. Психология творчества и педагогика [Текст] / Я. А. По-номарев. — М., 1976.

12. Посталюк, Л. Ю. Творческий стиль деятельности [Текст] / Л. Ю. Поста­люк. — Казань, 1989.

13. Поташник, М. М. Как развить педагогическое творчество [Текст] / М. М. По-ташник. — М., 1987.

14. Проблемы освоения театральной педагогики в профессионально-педагогической подготовке будущего учителя [Текст]. — Полтава, 1991.

15. Реан, А. А. Психология педагогической деятельности [Текст] / А. А. Реан. — Ижевск, 1994.

16. Рогов, Е. И. Личность в педагогической деятельности [Текст] / Е. И. Рогов. — Ростов-на-Дону, 1994.

17. Творческая индивидуальность педагога [Текст] / Под ред. В. И. Загвязинско-го. — Тюмень, 1991.

18. Худяков, В. Л. Педагогический поиск в процессе разработки методики [Текст] / В. Л. Худяков, В. В. Шапкин. — М., 1991.

19. Шакуров, Р. Х. Творческий рост педагога [Текст] / Р. Х. Шакуров. — М., 1985.

20. Яковлева, Е. Л. Психология творческого потенциала личности [Текст] / Е. Л. Яковлева. — М., 1997.

21. Якунин, В. А. Психология педагогической деятельности [Текст] / В. А. Яку-нин, Е. Н. Линов. — М., 1990.

^{ДоДаТКи}

ДОДатОк 1

Словник

артистизм (учительський) — це особлива образно-емоційна мова творення нового; проникливий стиль співтворчості педагога й учня, орієнтований на розуміння й діалог; прагнення до не­стандартних рішень через образні асоціації.

артистизм мови — яскраве виявлення в мові особистості мов­ця, енергетика, її  експресія й виразність.

Виразні рухи (експресія) — система даних від природи або виучених рухів (жести, міміка, пантоміміка), за допомогою яких людина невербальним шляхом передає інформацію про свої вну­трішні стани або зовнішній світ іншим людям.

емоційність — характеристика особистості, що проявляється в частоті виникнення різноманітних емоцій і почуттів.

емпатія — здатність до співпереживання, можливість емоцій­но, а не тільки раціонально сприйняти вихованця, проникнути в його внутрішній світ й у відповідь виразити своє розуміння цих почуттів.

Жест — рух рук людини, який виражає її  внутрішній стан або вказує на якийсь об’єкт у зовнішньому світі.

імпровізація (педагогічна) — оперативне оцінювання ситуації й учинків учня, ухвалення рішення відразу, часом без попередньо­го логічного міркування, на підставі попереднього досвіду й пе­дагогічних знань, ерудиції й інтуїтивного пошуку, та органічне втілення його в спілкуванні з дітьми; продуктивна дія в мінливих обставинах діяльності, чуйне реагування на їхню зміну й корекція власної діяльності; уміння вчителя додати характер безпосеред­ності розвитку уроку; «пожвавлення» його свіжими фарбами.

індивідуальний стиль педагога — система прийомів, які вважа­ються вчителем за кращі, склад його думки, манера спілкування, способи пред’явлення вимог і розв’язання конфліктів.

Додатки

113

інтуїція — здатність швидко знаходити вірне рішення за­вдання й орієнтуватися в складних життєвих ситуаціях, а також передбачати хід подій.

Майстерність (педагогічна) — частина педагогічного мистецтва, що виражається в досконалому володінні педагогічними методами й прийомами, усім арсеналом педагогічних умінь і навичок, що забезпечують практичне втілення педагогічного мистецтва в про­цесі формування особистості.

Мистецтво (педагогічне) — досконале володіння педагогом усією сукупністю психолого-педагогічних знань, умінь і навичок, з’єднане з професійною захопленістю, розвиненим педагогічним мисленням та інтуїцією, морально-етичним відношенням до жит­тя, глибокою переконаністю й твердою волею.

Міміка — сукупність рухів частин обличчя людини, які ви­ражають її  стан або відношення до того, що вона сприймає.

Пантоміміка — система виразних рухів.

Перевтілення (педагогічне) — здатність давно відомий на­вчальний матеріал представити як би вперше й «заразити» учнів ураженням новизни й несподіванки, здатність вірогідно «вжитися» в учня й разом з ним пройти шляхом від незнання до знання.

Рефлексія — здатність педагога як би з боку побачити, як він сприймається й оцінюється дітьми, усвідомлення вчителем своїх психічних станів.

співробітництво — прагнення людини до погодженої, злаго­дженої роботи з людьми. Готовність підтримати й надати їм до­помогу.

спрямованість учителя — яскраво вираженої творчої індивіду­альності — характеризується наявністю цінностей, переконань та ідей, що становлять внутрішній стрижень особистості й діяльності педагога; гуманістичною домінантою особистісних цілей; представ­ленням про мету своєї діяльності як високої місії розвитку лю­дини; особливим щиросердечним настроєм; наповненням глибоко особистісним змістом усього, що здійснюється у сфері професійної діяльності; значним ступенем ототожнення себе з професією; ві­рою в себе, оптимізмом, прагненням до самоактуалізації; високим рівнем творчої мотивації, широтою інтересів.

Творче самопочуття — такий щиросердечний і тілесний стан людини, який благотворно впливає на творчий процес.

114

Творчість у педагогічній діяльності

Творчий стиль індивідуальної діяльності педагога несе в собі як загальне (педагогічну спрямованість, педагогічні здібності, знання й уміння використати психолого-педагогічні закономірнос­ті, психологічну чуйність, спостережливість, педагогічний такт), так і специфічне, багато в чому неповторне.

Техніка (педагогічна) — повторювані прийоми майстерності, що застосовуються в різноманітних ситуаціях, перетворені у звич­ні професійні дії; комплекс умінь, що допомагає вчителеві глиб­ше, яскравіше, талановитіше виразити себе, досягти оптимальних результатів у праці.

ДОДатОк 2

Оцінка творчих якостей педагога